Суб'єкти національної економіки і їхній взаємозв'язок

Організація НЕ визначається типом господарського механізму.

Плановий Заснований на державній власності на засоби виробництва, що забезпечує регулювання економічної діяльності з єдиного центра. Це визначає формування єдиного народногосподарського комплексу. Неефективність планового механізму обумовлена: ¨ Внутрізалежним безробіттям, коли виробничу програму можливо виконати меншим числом виробничого персоналу; ¨ Дефіцитом ресурсів, формування резерву розширення незавершеного будівництва.

Ринковий Заснований на господарській самостійності економічних агентів. Взаємозв'язок між суб'єктами ринкових відносин здійснюється через механізм попиту та пропозиції, причому, головним є попит. При переході до ринкової системи господарювання, відбувається перехід від єдиного Н/Г комплексу, що підкоряється центральної влади до економіки різнорідних економічних суб'єктів.

Галузеве виробництво є результатом суспільного поділу праці, тобто закріплення окремих функцій за визначеними групами людей.

Рівні суспільного поділу праці:

I. Загальний поділ між великими сферами НЕ;

II. Приватний поділ - у рамках галузей і підгалузей;

III. Одиничний підрозділ - усередині окремого підприємства.

Об'єднання підприємств, що випускають продукцію однакового призначення і використовують схожі технологій і ресурси називаються галузями.

Фази розвитку галузей:

I. Зародження, у виді наукових вишукувань нового типу економічної діяльності;

II. Поступовий ріст масштабів цієї діяльності і посилення впливу на рівень розвитку НЕ;

III. Зрілість. Відокремлення нових видів виробництв, що задовольняють суспільні потреби;

IV. Старіння. Утрата конкурентноздатності, відсутність попиту на продукцію;

V. Припинення функціонування галузі.

Територіальне тлумачення НЕ реалізується через виділення районів, як специфічних територій, об'єднаних структурою господарської діяльності.

Суб'єкти національної економіки;

¨ Домогосподарства;

¨ Підприємницький сектор;

¨ Державні інститути;

¨ Закордон.

Домогосподарства (ДГ) – всі осередки, що хазяюють, діяльність яких спрямована на задоволення власних потреб з метою максимізації корисності. Домогосподарства мають усі фактори виробництва, за рахунок яких одержують доходи, що використовують на поточне споживання і нагромадження. Доходи бувають: трудові і від майна.

У закритій приватній економіці активність домогосподарств:

А. Пропозиція факторів виробництва;

Б. Попит на блага;

В. Заощадження частини доходу.

Підприємницький сектор (ПС) – сукупність усіх фірм, що займаються виробництвом і реалізацією благ.

Активність підприємницького сектора:

А. Попит на фактори виробництва;

Б. Пропозиція благ;

В. Чисті інвестиції;

Г. Валові інвестиції (витрати на розвиток виробництва, амортизація);

Д. Інвестиції для підтримки матеріально-технічної бази виробництва.

Державні інститути (ДІ) – сукупність установ, організацій, що володіють політичною владою. ДІ забезпечують відтворення суспільних благ.

Суспільні блага характеризуються:

¨ Неконкурентністтю (не убуває корисність при споживанні іншими людьми);

¨ Невиключиністтю (неможливість вилучення зі споживання у випадку несплати).

Відтворення суспільних благ (будівництво доріг, вуличне освітлення й ін.) здійснюється за рахунок державного бюджету.

Державний бюджет - план доходів і витрат держави. Дохідна частина бюджету формується за рахунок податків.

Види бюджету:

¨ Д = В – збалансований бюджет;

¨ Д < В – «–» сальдо чи бюджету дефіцит;

¨ Д > В – «+» чи сальдо профіцит.

Активність ДІ:

А. Стягування податків;

Б. Попит на суспільні блага;

В. Виплата трансфертів;

Г. Регулювання пропозиції грошей.

Закордон – всі інші національні економіки, з якими взаємодіє дана економіка, за допомогою міжнародної торгівлі, а також - руху факторів виробництва. Держава може надавати економічну допомогу іншим державам.

Активність закордону:

А. Економічна допомога;

Б. Імпорт;

В. Експорт;

Г. Переведення частини доходів домогосподарствам.

Усі суб'єкти мають доходи і витратами, отже, мають власний бюджет, отже, є секторами НЕ.

На ряді з цими секторами в НЕ мається сектор майна (СМ), який можна представити, як уявну скарбничку суспільства, у якій акумулюються: заощадження ДГ, нерозподілений прибуток ПС, амортизація ПС, профіцит державного бюджету і торгового балансу.

Із сектора майна ДГ можуть споживати частину доходів, коли їхні витрати перевищують дохідну частину. ПС здійснює валові інвестиції із СМ, держава у випадку дефіциту ДБ використовує СМ. Закордон фінансує дефіцит платіжного балансу.

Дата добавления: 2014-01-11