Інституційні умови модернізації

Особливості інституційного середовища в Україні.

Сучасне національне інституційне середовище в Україні почало складатися в директивно – плановій економіці, її головною особливістю є подвійні інституційні структури: загальновизнаними були норми комуністичного будівництва, а з другого боку вони не співпадають в повсякденному житті. Це сформувало специфіку економічних агентів:

- розірвана свідомості; фрагментарність поведінки;

- пасивність господарських суб'єктів;

- одержавлення всіх відносин;

- активними суб'єктами є порушники формальних правил (опортуністи). Вони легше адаптуються до нової господарської системи.

Менталітет – стійкі норми поведінки при тих або інших обставинах. Менталітет – глибинний рівень колективної і індивідуальної свідомості, який включає уявлення, установки і цінності.

Разом із специфічними рисами менталітету є характеристики, універсальні цінності, що відображають універсальні цінності. До них відносять класифікацію по З. Шварцу.

I. Відношення між особою і групою:

а) приналежність;

б) автономія:

- інтелектуальна;

- афектна – прагнення до задоволення потреб.

II. Забезпечення соціально – відповідальної поведінки:

а) рівноправність – це мережні або горизонтальні відносини, при яких розміщення конфліктів здійснюється на основі права;

б) ієрархія – розподіл ролей здійснюється відповідно до статусу. Нижчестоячі суб'єкти підкоряються вищестоящим.

III. Відношення індивіда до навколишньої сфери:

а) гармонія – позитивне оцінювання середовища і не передбачається її зміна;

б) майстерність – середовище повинне змінюватися, цінностями є уміння і таланти.

Загальною передумовою для інноваційної модернізації є мінімальний стандарт добробуту. До інших умов відносять:

– свободу творчості. Вона необхідна для неординарних вирішень в самих різних областях, щоб збільшити радіус пошуку для кожного, зняти обмеження, що, можливо, і забезпечить кращі рішення. Важлива не абстрактна свобода, а оптимальний баланс свободи творчості і обмежень, який кожний визначає для себе. Суспільство також бере участь в цьому пошуку. Творчість завжди була присутня в людській діяльності. Тепер її позначають іноземним словом «креатив»;

– свободу підприємництва. В – перших, це складова свободи творчості, в – других, більше свободи підприємництва – більше, кінець кінцем, і попит на інновації і на ті інтелектуальні продукти, які використовуються при їх створенні. Інститути, що гарантують свободу підприємництва, добре відомі: верховенство закону, незалежний і компетентний суд, низькі адміністративні бар'єри, вільний вхід на ринок. Ключові питання – захист прав власності, забезпечення виконання контрактів;

– розвиток освіти. Воно повинне вирішувати дві суперечливі задачі. З одного боку – забезпечувати виявлення, відбір і підготовку найздібніших, обдарованих, талановитих людей з урахуванням специфічних здібностей, що вимагаються для різних областей діяльності. Рівні можливості повинні мати всі молоді люди незалежно від статусу і спроможності батьків;

– розвиток науки. У середовищі працівників науки переважають украй негативні настрої. Відвертість, прозорість сфери науки – украй важлива умова не тільки для її власного ефективного розвитку, але і для забезпечення суспільного визнання її ролі і значення. Тому життєво необхідна система регулярної оцінки дослідницької діяльності наукових організацій і вузів на базі міжнародно-визнаних критеріїв і процедур із залученням незалежних експертів і з відкритою публікацією висновків;

– соціальний капітал (його формування), який забезпечує довіру, відповідальність, терпимість в суспільстві;

– формування інститутів цивільного суспільства – суспільство, в якому індивіди готові захищати свої інтереси і права.

Дата добавления: 2014-01-11