Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Актуальні проблеми сучасної української гендерної лінгвістики

Останнє десятиліття у мовознавчій науці означене переходом від лінгвістики „іманентної”, структурної, до лінгвістики антропологічної, яка розглядає явища мови в тісному зв’язку з людиною, її мисленням та духовно-практичною діяльністю. Антропоцентрична лінгвістична парадигма існує в ракурсі міждисциплінарної взаємодії з психологією, теорією комунікації, етнологією, культурологією, соціологією, когітологією, семіотикою. І в цьому виявляється синергетична оптика бачення того, що відбулося і нині відбувається з мовою та інтерпретованим людиною світом. І головне в цьому баченні – людина як найвища цінність і свобода як модус її існування.

Живе людське начало – це мовна особистість у своєму конкретному людському вимірі: етнокультурна приналежність, вік, стать, професія, освіта та ін., це мовне варіювання на тлі лінгвістичних інваріантів. Іншими словами, така мовна особистість постає об’єктом вивчення соціолінгвістики, яка, за словами Клода Ажежа, вивчає „тотожне” не просто „в собі”, а в образі тисячі облич „іншого”.

Соціолінгвістичними перемінними прийнято вважати гендерні відмінності у мові. Феміністська лінгвістика як результат Нового жіночого руху в США і Німеччині в кінці 60-х на початку 70-х років інституалізувала гендерні дослідження у мовознавстві цих країн, на сьогодні можна говорити також про гендерний бум на терені Східної Європи, відокремлений від феміністичної парадигми. Зокрема, з 80-х років минулого століття спостерігається зростання інтересу до гендеру в російській лінгвістиці Утворена при Московському лінгвістичному університеті Лабораторія гендерних досліджень активно провадить дослідження у цій царині, консолідує науковців Росії, СНГ, європейських країн, організовуючи, починаючи з 1999р., міжнародні конференції “Гендер: мова, культура, комунікація”. Стійкий інтерес до лінгвістично зорієнтованої гендерної проблематики спостерігається в Україні, щоправда на кафедрах російської на іноземних мов (зокрема, праці М. Холода, Олени Горошко, автора психолінгвістичних праць з проблем гендерно маркованої мовної свідомості російськомовного населення України). У Луганському національному університеті імені Тараса Шевченка, на кафедрі російського мовознавства, очолюваної Ларою Миколаївною Синельниковою, активно проводяться дослідження такого ґатунку; проблем гендерної зумовленості функціонування мови торкаються у своїх дослідженнях, зокрема монографічних, Наталя Бардіна (“Языковая гармонизация сознания”), Надія Баландіна (“Функції і значення чеських прагматичних кліше в комунікативному контексті”), Тетяна Ковалевська (“Комунікативні аспекти нейролінгвістичного програмування”), Галина Яворська (“Прескрептивна лінгвістика: мова, культура, влада”); чимало цікавого в річищі проблеми „гендер і лінгвістика” містить соціологогічний аналіз мовної ситуації Києва, здійснений Лесею Ставицькою і Ларисою Масенко; судячи з матеріалів конференцій, які проводяться в Україні, можна говорити про різноаспектні інтереси у цій царині вчених Одеси, Донецька, Сімферополя Не можна не сказати про досягнення українського феміністського літературознавства (монографії Тамари Гундорової, Віри Агєєвої, збірники „Гендер і культура”, „Жінка як текст” та ін.), філософський спектр бачення „чоловічого” і „жіночого” висвітлюють праці київського філософа Назіпа Хамітова.

Бібліографія праць з проблеми гендеру в лінгвістиці нараховує не один десяток праць, тому й може скластися враження вторинності проблеми. Але чи можемо говорити, виходячи з постулату про глибоке вкорінення гендерної проблематики в специфіку кожної лінгвокультурної спільноти, що українська мова і українська мовна особистість вивчені у ракурсі статево-рольвих характеристик? Ні. Саме поняття гендер у свідомості більшості професійних лінгвістів доволі розмите, бо асоціюється з фемінізмом з супровідним негативно оцінним шлейфом, жінками – звісно, із супровідним іронічним шлейфом і сексом.

Гендер – це соціальна стать на відміну від біологічної, і продукується вона у процесі соціальної, культурної і мовної практики. За словами Алли Вікторівни Кириліної, „гендерний фактор, який враховує природну стать людини і її соціальні „наслідки”, є однією з істотних характеристик особистості і протягом усього життя впливає на її усвідомлення своєї ідентичності, а також на ідентифікацію суб’єкта-мовця іншими членами соціуму”.

Власне лінгвістичний інструментарій гендерний студій постає у двох іпостасях, які умовно, розуміючи хисткість меж, можна кваліфікувати таким чином: 1) мова – це інструмент пізнання гендеру як самостійної міждисциплінарної парадигми, як своєрідної інтриги пізнання, за влучним висловом Ірини Халєєвої, з відповідним відгалуженням – лінгвістична гендерологія; 2) гендерно орієнтовані мовознавчі дослідження – це продукування додаткових знань про мову та комунікацію – гендерна лінгвістика.

Той фактор, що гендерні, зокрема лінгвістичні, дослідження проводяться жінками зумовлюється не тільки й не стільки прагненням „своєю мовою про себе свідчити”: жіноча мова виокремлюється тому, що існує чоловіча й навпаки; попри те, що різностатеві особи живуть у різних світах і різних мовах, вони на загал приречені бути разом і в своєму земному існуванні, і в парадигмі та практиці лінгвістичного пізнання. Фемінна репрезентативність дослідників проблеми „гендер і лінгвістика” – це вочевидь частковий вияв своєрідної соціопсихологічної потреби жіночої кооперації (аж ніяк не спрямованої проти чоловіків), прагнення окреслити специфічність гендерно окреслених мовних світів і пізнання таки маскулінного світу, у якому вони живуть. З іншого боку, хто як не жінки - лінгвісти здатні адекватно описати сценарії мовної поведінки своєї спільноти зсередини, відповідно – чоловіки здійснити такого ґатунку адекватний аналіз.

 

 

Література

1. Абаєва М. К. Фразеологическая семантика как часть языковой картины мира//Национально-культурный компонент в тексте и языке / М. К. Абаєва. Материалы II Международной конференции 7-9 апреля 1999 г. Часть 2 – Мн.: БГУ, 1999. – С.3-4.

2. Апресян Ю.Д. Образ человека по данным языка: попытка системного описания / Ю. Д. Апресян //Вопросы языкознания. - 1995. - №1. – С.45-53.

3. Воронина О. Свобода слова и стереотипный образ женщины в СМИ / О. Вороніна // „Знамя”. – 1999. – № 2. – с. 165-175.

4. Горошко Е. Гендерная проблематика в языкознании. Введение в гендерные исследования / Е. Горошко. Ч. 1. Учебное пособие. Харьков: ХЦТИ, Санкт-Петербург: Изд.-во „Алтея ”, 2001. – 509 с.

5. Кирилина А. В. Гендерные исследования в лингвистике и теории комуникации: учебн. пособ. / А. В. Кирилина. – М.: РОССПЭН, 2004. – 252 с.

6. Майерс Д. Социальная психология / Д. Майерс. – СПб.: Питер, 1997. – 668 с.

7. Масенко Л.Т. Українська соціолінгвістика: історія, стан, перспективи / Л. Т. Масенко // Українська мова. – 2007. – № 1. – С. 3 – 19.

8. Маслова В. Языковая картина мира и культура / В. Маслова // Когнитивная лингвистика конца XX века. Материалы международной конференции 7-9 октября 1997г. - Часть I. – Минск: МГЛУ. 1997. – с. 59-64.

9. Ставицька Л. О. Мова і стать / Л. О. Ставицька // Критика. – 2003. – № 6. – С. 29 – 34.

10. Стернин И. А. Особенности женского и мужского понимания речевых высказываний / И. А. Стернин // Антропоцентризм чи антпопофiлiя? Антропоцентричний аспект психолiчнiх дослiжень в онто- та фiлогенезе. – Київ; Кривий Ріг; Москва, 1998. – С. 95 – 96.

11. Стернин И. А. Гендерная специфика речевого воздействия как предмет исследования / И. А. Стернин // Гендер: язык, культура, коммуникация: Материалы Первой международной конференции 25–26 ноября 1999 г. – М., 1999. – С. 92 – 93.

12. Терехова Д. І. Типологія вербальних асоціацій у вільному асоціативному експерименті / Д. І. Терехова // Наукові записки. – Випуск ХХVІ – Серія: Філологічні науки (Мовознавство). – Кіровоград, 2000. – С. 236-246.

13. Холод А. М. Речевые картины мира мужчин и женщин / А. М. Холод. – Днепропетровск, 1997. – 229 с.

14. Цивьян Т. В. Лингвистические основы балканской модели мира / Т. В. Цивьян. – М.: 1990. – 240 с.

15. Хамитов Н. В. Философия и психология пола / Н. В. Хамитов. – Киев-Москва, 2001.

16. Яворська Г. М. Прескриптивна лінгвістика як дискурс: Мова, культура, влада. / Г. М. Яворська. – НАН України, Інститут мовознавства ім. О. Потебні. – Київ, 2000.

 

<== предыдущая лекция | следующая лекция ==>
Загальне поняття про гендерні ролі та гендерні стереотипи | Системи VSAT
Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-01-11; Просмотров: 2203; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.014 сек.