Соціальне середовище. Соціум

Ноосфера як наступний етап розвитку людства.

Тварини та рослини своєю діяльністю за життя та біомасою після смерті мільярди років створювали та вдосконалювали умови, сприятливі для життя, тобто біосферу, перш ніж з'явилася людина.

Земна оболонка, біосфера значною мірою зумовлюється існуванням в ній живої та неживої речовини. Між її неживою частиною і живою речовиною постійно існує обмін. Цей обмін у ході часу характеризується рівновагою, що закономірно змінюється і прагне до сталості.

Аналізуючи процеси у біосфері землі, В.І.Вернадський дійшов висновку, що еволюція видів переходить в еволюцію біосфери, і відзначив, що спостерігається перехід біосфери в якісно новий стан — ноосферу.

Поява людини і зміни, внесені в біосферу людською діяльністю, є природним етапом цієї еволюції, внаслідок якого біосфера з необхідністю повинна докорінно змінитись і перейти у свій новий стан — ноосферу — сферу людського розуму, тобто в таку біосферу, в якій людська свідома діяльність стає визначальним фактором існування та розвитку.

З точки зору історичного часу, ноосфера є єдиною альтернативою вмиранню природи внаслідок людської діяльності, а також смерті самої людини як біологічної істоти, що буде позбавлена природних умов свого існування. Тому «переведення» біосфери в її якісно новий стан — ноосферу, є одним із найважливіших завдань, які стоять перед людством сьогодні.

Чому ж перед людством виникає питання про перебудову біосфери? Проблема полягає в тому, що в силу специфіки свого способу існування людина, ставши істотою соціальною, перестає пристосовуватись до навколишнього природного середовища, як інші живі організми, а пристосовує його до своїх цілей і потреб.

Збереження умов біологічного існування людини залежить саме від того, що й породило їй загрозу — від особливості людського способу буття.

В.І.Вернадський вірив у людський розум, гуманізм наукової діяльності, перемогу добра та краси.

Чи спроможне людство виправдати ці сподівання?

Чи не помилився академік, приписуючи людству властивість розумного розвитку?

Історично усталені форми спільної діяльності людей, що характеризуються визначеним типом відношень між людьми, утворюють соціальне середовище, товариство, або соціум.

& Соціальне середовище — компонента життєвого середовища, який утворюють інші люди, їхня діяльність та взаємовідносини.

& Соціальне середовище — створений людством духовний світ, що охоплює національні, соціальні, економічні, політичні та інші суспільні відносини і духовно-культурні цінності, які впливають на людей, формують їхній світогляд, зокрема, обумовлюють поведінку у взаємовідносинах з навколишнім середовищем.

& Соціум — система підрозділів і сфер суспільного життя, гармонійна взаємодія яких забезпечує цілісність суспільства, а дисгармонія веде до суттєвих конфліктів і деформацій.

Соціум - це особлива система, деякий організм, що розвивається по своїх специфічних законах, що характеризується надзвичайною складністю. У соціумі взаємодіє величезна кількість людей. Результатом цих зв'язків є особлива обстановка, що створюється в окремих соціальних групах, що може впливати на інших людей, які не входять у дані групи.

Соціальне середовище в широкому розумінні (макросоціум) охоплює суспільно-економічну систему в цілому - виробничі сили, суспільні відносини й інститути, суспільну свідомість і культуру, соціальні небезпеки.

Соціальне середовище у вузькому контексті (мікросоціум) включає безпосереднє оточення людини - сім`ю, трудовий, навчальний та інші колективи і групи.

Виділяють такі сфери суспільного життя:

§ матеріальна — охоплює процеси матеріального виробництва, розподілу, обміну, споживання;

§ соціально-політична — включає соціальні та політичні стосунки людей у суспільстві —групові, національні, міждержавні тощо.

§ духовна — це широкий комплекс ідей, поглядів, уявлень, тобто весь спектр виробництва свідомості, трансформації її від однієї інстанції до іншої (засоби масової інформації), перетворення на індивідуальний духовний світ людини;

§ культурно-побутова — це такі явища, як культурні цінності, сім'я, побут, відпочинок, освіта, виховання тощо.

Важливу роль у суспільстві відіграють соціальні відносини. Соціальні відносини виникають між людьми у процесі їхньої діяльності та спілкування. Вони характеризують життєдіяльність людини і поділяються на економічні, соціально-політичні, ідеологічні, культур ні, побутові, сімейні та інші.

& Соціальні відносини – це норми і правила суспільного життя і поведінки людей.

В основі суспільних відносин лежать індивідуально-суспільні інтереси і потреби людей. В суспільстві постійно виникають різноманітні суперечності, зіткнення інтересів і суспільних цінностей, тобто соціальні конфлікти.

Усе історичне суспільство постає перед нами як конфліктне. У цьому зв'язку конфлікт виявляється не відхиленням від норми, а нормою співіснування людей у соціумі, формою встановлення пріоритетів у системі інтересів, потреб, суспільних відносин взагалі. Конфлікти бувають різними: між країнами і народами, соціальними верствами й націями, підприємствами та установами, робітниками й адміністрацією, підприємцями та екологами, студентами й викладачами, чоловіками та жінками, молодшим і старшим поколінням.

Своєчасне нерозв'язання конфліктів може призвести до соціальної напруги у суспільстві, викликати появу гострих суперечностей, надзвичайних ситуацій соціально-політичного характеру, надзвичайних подій, що загрожуватимуть безпеці суспільства.

Дата добавления: 2014-01-11