Психіка людини і безпека життєдіяльності

Якби була можливість наочно порівняти сучасну людину з людьми, які жили 20-30 тис. років тому, то можна було б помітити, що за цей період людина зовні майже не змінилася. Більше того, деякі фізичні якості людини, можливо, навіть погіршилися: знизилася гострота зору і не стало колишньої сили, витривалості.

Усе це пояснюється специфікою еволюційного розвитку людини: він відбувався головним чином у психіці. Розвиток психіки — це результ ат еволюції нервової системи.

& Психіка — це здатність мозку відображати об'єктивну дійсність у формі відчуттів, уявлень, думок та інших суб'єктивних образів.

Психіка людини проявляється у таких трьох видах психічних явищ:

· психічні процеси,

· психічні стани,

· психічні властивості.

& Психічний процес — це короткочасний процес отримання та переробки інформації (наприклад відчуття, сприйняття, пам'ять і мислення, емоції, воля тощо).

& Психічний стан - цепорівняно тривалі душевні переживання, що впливають на життєдіяльність людини (настрій, депресія, стрес).

& Психічні властивості — сталі душевні якості, що утворюються у процесі життєдіяльності людини і характеризують її здатність відповідати на певні дії адекватними діями (темперамент, досвід, характер, здібності, інтелект тощо).

Психіка людини тісно пов'язана з безпекою її життєдіяльності. Вплив небезпеки на людину, не можна розцінювати ані суто як подію, яка породжена тільки зовнішньою ситуацією, ані суто як результат рефлекторної реакції людини на неї. Вплив небезпеки зумовлюється психофізіологічними властивостями людини.

Рівні розвитку нервової системи визначають типи поведінки людини. Людині притаманні такі види поведінки:

o інстинкт,

o навички,

o свідома поведінка.

& Інстинктивна поведінка — це дії, вчинки, які успадковуються. До інстинктивної поведінки людини належать дії, які пов'язані із самозбереженням, продовженням роду тощо.

& Поведінка за навичками — це дії, які склалися внаслідок навчання або тренувань.

& Свідома поведінка — найвищий рівень психічного відображення дійсності та дії людини в конкретних умовах, що характеризує її духовну досконалість.

Інстинкти і навички можуть певним чином впливати і на свідому поведінку, але остання, безперечно, може керувати і навичками, і галь­мувати інстинкти.

Отже, поведінка, дії, вчинки людини є похідними від її психіки.

Психологічні властивості людини можна класифікувати за трьома основними ознаками:

1. Атрибути — це невід'ємні властивості, без яких людину не можна уявити і без яких вона не може існувати (стать, вік, темперамент, здоров'я, мова).

2. Риси — це стійкі властивості, що проявляються постійно, їх дуже багато (розум, наполегливість, сміливість, ніжність, самостійність тощо).

3. Якості — це ті властивості, які мають різний ступінь вияву залежно від умов, ситуацій (здібності, сприйняття, пам'ять, мислення тощо).

Подальший розгляд психологічних властивостей людини, які визначають рівень безпеки її життєдіяльності, доцільно дотримуватися такої схеми (мал. 10):

4.3. Атрибути людини

Тут ми розглянемо такі атрибути людини, які в найбільшій мірі визначають її психологічні особливості:

è стать

è вік

è темперамент

Стать — сукупність анатомо-фізіологічних ознак організму, яка забезпечує продовження роду і дає змогу розрізнити у більшості організмів жіночі і чоловічі особливості.

Вік — поняття, яке характеризує період (тривалість) життя людини, а також стадії її життя.

Темперамент — це ознака, яка визначає тип характеру людини, її індивідуальність.

У деяких видах діяльності від типу темпераменту людини (холерик, сангвінік, флегматик, меланхолік) може залежати не тільки хід виконання, але й кінцевий результат. Деякі види діяльності висувають жорсткі вимоги до темпу та інтенсивності дій, а тому вимагають спеціального добору за цими якостями.

Дата добавления: 2014-01-11