Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Адміністративно-правовий статус громадянина




 

Загальний адміністративно-правовий статус індивіда прийнято називати статусом громадянина. На сьогоднішній день можна виділяти три категорії осіб, що проживають на території України: громадян України, громадян іноземних держав, осіб без громадянства (апатридів).

В залежності від ступеня зв’язаності громадянина при реалізації ним своїх прав і свобод можна розрізняти 6 ступенів свободи:

1. Повна свобода.

2. Свобода, пов’язана з обов’язком повідомити суб’єктів влади (явочний порядок реалізації прав).

3. Свобода, пов’язана з обов’язком реєструвати дії.

4. Свобода, обмежена обов’язком отримувати дозвіл. Суб’єкт влади зобов’язаний розглянути заяву, відмова в реєстрації може бути оскаржена в судовому порядку.

5. Свобода, обмежена дискреційними повноваженнями влади при видачі дозволів на здійснення прав. Правозастосовуючі акти, прийняті на основі дискреційних повноважень, оскарженню в суді не підлягають.

6. Повна несвобода.

З точки зору механізму реалізації можна розрізняти права абсолютні (безумовні) і відносні. До абсолютних належать права, якими особи користуються на власний розсуд, а суб’єкти влади зобов’язані створювати умови і не заважати їх реалізації, захищати їх. Це, наприклад, право на адміністративну скаргу, вибір імені, працевлаштування, користування публічними бібліотеками, отримання загальної середньої освіти. Реалізація абсолютних прав залежить, головним чином і навіть виключно, від волі громадянина.

Відносними слід вважати такі права, для реалізації яких необхідний акт державного органу. Наприклад, наказ про призначення на посаду, ліцензія на здійснення певного виду діяльності. Воля громадянина повинна бути опосередкована волею суб’єкта влади, актом застосування права.

Якщо взяти за основу привід (процесуальну підставу) надання (визнання) права, то можна вести розмову про права, які актом суб’єкта виконавчої влади:

· визнаються, реалізуються без заяви особи, що має право (призначення стипендії, присвоєння військовослужбовцю чергового звання);

· надаються (визнаються) за заявою, яку суб’єкт виконавчої влади зобов’язаний задовольнити, якщо відсутні передбачені юридичною нормою підстави для відмови (наприклад, призначити пенсію, видати паспорт, ліцензію, прийняти відставку);

· надаються на розсуд суб’єкта виконавчої влади, що реалізує свої дискреційні повноваження (наприклад, призначення на державну посаду).

В залежності від кола осіб, яким надаються права, і підстав їх виникнення можна розрізняти загальні та спеціальні права. Останні частіше всього є пільгами, які надаються за наявності таких ознак:

а) соціально-демографічних (хворим, багатодітним, вимушеним переселенцям тощо);

б) суспільно корисної діяльності (ветеранам, військовослужбовцям, державним службовцям та ін.).

За змістом розрізняють такі групи прав громадян:

1) на участь в державному управлінні. Це такі права: на державну службу; на внесення пропозицій; на отримання необхідних документів та інформації в установленій формі; організовувати, приймати участь, виходити з об’єднань громадян; припиняти протиправні дії тощо;

2) на державну підтримку, співчуття, допомогу компетентних організацій. Мова йде, наприклад, про право отримувати платні блага, отримувати і користуватися безоплатними благами (бібліотеками тощо), отримувати організаційну (у працевлаштуванні, наприклад), технічну, санітарно-епідеміологічну, медичну та іншу допомогу;

3) право на захист. Основні форми його реалізації – це адміністративна скарга; позов до суду; захист в адміністративно-юрисдикційному провадженні; необхідна оборона; право на допомогу недержавних організацій (колегій адвокатів, товариства захисту прав споживачів, профспілок тощо).

Серед адміністративно-правових обов’язків індивідуальних суб’єктів можна виділити абсолютні, що не залежать від певних конкретних обставин, а безумовно покладаються на кожного (дотримання правил дорожнього руху, санітарії), та відносні, що виникають із правомірних дій, спрямованих на набуття та користування ними (обов’язки абітурієнта, читача бібліотеки, власника автомобіля тощо), і правопорушень (наприклад, сплатити штраф).

 




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-01-11; Просмотров: 921; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.014 сек.