Рекомендації щодо транскрипції усних повідомлень науково-критичним методом

Археографічне оформелння усноісторичних інтерв’ю.

Високошвидкісні системи персонального супутникового зв'язку

До цього класу відносяться глобальні системи широкосмугового зв'язку, які використовують LEO, МЕО і GEO орбіти. Ці системи призначені для передачі високоякісної мови, високошвидкісних потоків даних, мультимедіа, організації конференц-зв'язку, доступу в Internet, інтерактивного зв'язку.

Відмітні особливості систем цього класу:

· Передача даних з використанням протоколів і технологій IP, Х.25, Frame Relay, B-ISDN, ATM, SDH та ін.

· Доступ до БД інформаційних систем по разових запитах віддалених користувачів, доступ до мережі Internet.

· Передача відеоданих, мультимедіа.

Порівняно нова для вітчизняної археографії проблема публікації інтерв’ю з усної історії постала перед західними дослідниками вже кілька десятиліть тому. Але й до сьогодні не вироблено єдиного погляду на спосіб передачі на письмі аудіального/аудіовізуального запису (транскрипцію). З одного боку, існує думка, що транскрипт має бути абсолютно стенографічним ("verbatim"), що слід уникати будь-якого редагування тексту крім розстановки пунктуації, вказування точних імен учасників інтерв’ю, дати інтерв’ю. Інші дослідники усної історії переконані, що археограф має готувати текст інтерв’ю до публікації разом з респондентом, перевіряючи згадані факти, уточнюючи незрозумілі висловлювання, додаючи окремі деталі ("joint construction of a narrative"). Іноді в ході археографічного опрацювання інтерв’ю допускається виправлення мовних помилок, стилю висловлювань, випущення "невдалих" фраз і цілих речень, випущення запитань інтерв’юєрів.

Залежно від мети, завдань та цільової аудиторії публікації джерел усної історії вирізняють науково-критичний, та популярний методи транскрипції усних повідомлень.

Науково-критичний метод транскрипції застосовується для видань наукового типу. Запропоновані правила публікації джерел усної історії для наукових видань дозволяють врахувати природу джерел усної історії, максимально зберегти інформацію усного повідомлення та донести її до дослідника.

Популярний метод письмової передачі усних повідомлень рекомендується для застосування у виданнях науково-популярного типу. Популярний метод дозволяє спростити використання джерела та наблизити джерело усної історії до непрофесійного читача.

Видання джерел усної історії науково-критичним методом адресоване професійним джерелознавцям та історикам, зорієнтованим на дослідження суб’єктивного досвіду переживання історичних подій: сприйняття та оцінки історичних фактів, мотивацій поведінки, ціннісних орієнтирів, інших компонентів внутрішнього світу людини минулого. Цей метод транскрипції джерел усної історії застосовується у виданнях наукового типу.

При здійсненні видання науково-критичним методом обов’язковим є подання інформації щодо принципів вибірки респондентів, підготовки інтерв'ю, умов проведення інтерв'ю, формулювання запитань.

Видання джерел усної історії науково-критичним методом здійснюється виключно синхронною формою — усні повідомлення подаються у аудіозапису та друкарським способом у вигляді транскрипції.

Для видання джерел усної історії науково-критичним методом здійснюється транскрипція аудіо запису інтерв'ю (запитань та відповідей) із застосуванням звичайних знаків пунктуації: звичайне твердження – /./; звичайне запитання – /?/; запитання з емфазою – /?! або??/; твердження з емфазою – /!/ та ін..

Текст однієї репліки на абзаци не розділяється. Транскрипція має бути максимально наближеною до усного мовлення, включати всі повтори, обмовки та ін. Не допускається виключення таких повторів, обмовок та інших елементів усного мовлення.

При виданні джерел усної історії науково-критичним методом не допускається публікації окремих витягів з інтерв'ю, оскільки втрачається контекст, який є суттєвим для інтерпретації усного повідомлення.

Дата добавления: 2014-01-11