Проблеми та практика використання експертних систем у правовій діяльності та при розслідуванні злочинів

Ідеї кібернетики, математичних методів і обчислювальної техніки у правознавстві та практичній діяльності юридичних установ давно вийшли за межі експериментального пошуку.

Створені та функціонують обчислювальні центри та АРМи практичних працівників у системі Міністерства юстиції, прокуратури, МВС, діє широка мережа автоматизованих систем, що обслуговують державно-правову діяльність.

Теоретичні основи створення та розвитку правових кібернетичних систем визначає достатньо молода (у галузі юридичних наук) правова кібернетика. Можливості використання баз знань та експертних систем у галузі права досить широкі. Перспективними напрямами використання таких систем є:

· пошук нормативних актів та судових рішень, які мають відношення до визначеного набору фактів, що описують правову ситуацію;

· розробка, пояснення або розпізнання ходу міркувань, які складають обґрунтування судового рішення або висновку, які містяться у тому чи іншому процесуальному документі;

· складання нормативних актів з дотриманням правил законодавчої техніки;

· підготовка оперативно-розшукових, тактичних, кримінально-процесуальних рішень при розкритті та розслідуванні злочинів.

Немає принципових перешкод для повного моделювання діяльності людини-експерта з урахуванням того, що всі вихідні, дослідницькі та оцінювальні процедури експертного дослідження машина зможе виконувати швидше та більш якісно й об'єктивно, ніж експерт-людина. Однак сьогодні більшість експертних систем, які функціонують у галузі права, репрезентовані системами підтримки прийняття рішення. Таким чином, процес прийняття кінцевого результату покладено на експерта-людину, а ЕОМ є лише інструментом пошуку оптимального результату.

Розглянемо докладніше питання використання систем підтримки прийняття рішень, зокрема експертних систем при розслідуванні злочинів.

Відомо, що головною фігурою при розкритті та розслідуванні злочину є слідчий, на якого закон покладає і надає право порушувати кримінальну справу та організувати її розслідування. Зрозуміло, що головне призначення криміналістичних систем, що ґрунтуються на знаннях, - надання допомоги працівникам правоохоронних органів у розслідуванні злочинів. Інакше кажучи, головними завданнями таких систем є визначення можливих напрямів розслідування (формування версій); вибір найбільш ймовірних напрямів і надання рекомендацій про подальші дії (призначення експертиз, проведення оперативно-розшукових заходів, слідчих дій і т. ін.).

Зміст діяльності слідчого під час побудови ним інформаційної моделі злочину пов'язаний з виявленням, дослідженням, збиранням, оцінюванням, збереженням та використанням криміналістичної інформації. При цьому він обов'язково постає перед проблемою багатокритеріального вибору. Більш того, слідчому доводиться мати справу не з окремими критеріями, а з цілими блоками критеріїв, що обумовлені:

1. даними криміналістичної характеристики;

2. даними слідчої ситуації;

3. нормами кримінально-процесуального закону;

4. етичними нормами;

5. вимогами збереження тайни слідства, нерозголошення методів оперативно-розшукової діяльності;

6. даними про сили та засоби, що є у розпорядженні;

7. технічними та організаційними вимогами;

8. урахуванням неповторності заходів;

9. протидією спробам перешкодити слідству;

10. здійсненням розслідування у критичних умовах та урахуванням супутніх чинників;

11. урахуванням ергономічних чинників;

12. оцінкою впливу тактичних заходів на осіб, які втягнуті у сферу кримінального процесу;

13. урахуванням можливостей посадових осіб, які взаємодіють зі слідчим.

З урахуванням складності зв'язків критеріїв кожного блоку із заходами, що зазначаються, можна зробити висновок про високу ймовірність помилок у процесі прийняття рішень слідчим. Зменшити можливість помилок дає використання систем підтримки прийняття рішень, у тому числі експертних.

Прикладами використання систем підтримки прийняття рішень при розслідуванні злочинів є системи автоматизації дактилоскопічних обліків ("ВЕХ", "Сонда" та ін.), а також системи розпізнавання голосу людини, ідентифікації аудіо- та відеопристроїв, балістичних експертиз та багато інших систем, що базуються на знаннях експертів.

Сьогодні у системі МВС використовуються дві основні методики побудови таких систем: засновані на статистичному аналізі слідчих ситуацій; засновані на збиранні, класифікації та використанні узагальненого досвіду розслідування у вигляді знань окремих професіоналів.

Залежно від типу завдань, які вирішуються експертною системою, у діяльності різних підрозділів органів внутрішніх справ, пов'язаній з розкриттям злочинів, можуть використовуватися такі системи:

1) системи інтерпретації, які виводять опис ситуацій з даних, що спостерігаються. В органах попереднього розслідування такі системи можуть застосовуватись для виконання завдань відтворення обстановки та обставин події, визначення способу здійснення злочину за виявленими слідами, висування версій і т. ін.;

2) прогнозні системи, які виводять імовірнісні наслідки заданих ситуацій, для завдань прогнозування злочинності, прогнозування оперативної обстановки, суб'єктів злочинної діяльності;

3) системи діагностики, які виводять висновки про порушення правильного функціонування систем за результатами спостережень. В ОВС системи такого типу можуть бути використані в процесі інформаційно-аналітичної роботи для оцінки причин незадовільної роботи тих чи інших підрозділів, у тому числі підрозділів карного розшуку та слідчого апарату. Такі системи можуть також використовуватись і при здійсненні процесуального контролю за розслідуванням злочинів, виявлення порушень, що допущені при розслідуванні карних справ;

4) системи планування, які складають плани дій у конкретних умовах. Вони можуть полегшити складання планів слідчих дій та оперативно-розшукових заходів, планів заходів щодо попередження злочинів, затримання злочинців і т. ін.;

5) системи моніторингу (попереджувальні системи) зіставляють результати спостережень за поведінкою будь-якої системи з характеристиками, які є критичними. ЕС такого типу можуть знайти місце при попередженні дій, пов'язаних з неприпустимим ризиком, з небезпекою втрати доказів, з порушенням прав та законних інтересів громадян, порушенням вимог кримінально-процесуального кодексу;

6) системи управління дають змогу постійно інтерпретувати поточну ситуацію, прогнозувати майбутнє, діагностувати причини проблем, які з'являються, формувати план їх ліквідації та контролювати його виконання. Такі системи можуть використовуватись при прийнятті управлінських рішень керівниками слідчого апарату, у тому числі при організації комплексного використання сил та засобів у процесі розслідування злочинів.

При створенні експертних систем неминучими є суттєві витрати, але вони виправдані внаслідок створення нових можливостей для підвищення ефективності боротьби зі злочинністю.

Дата добавления: 2014-01-11