Навчання рухових дій, враховуючи анатомо-фізіологічні особливості дітей

ПЛАН

ЛЕКЦІЯ № 2

ТЕМА: ОСНОВИ МЕТОДИКИ НАВЧАННЯ РУХОВИХ ДІЙ ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ.

Мета - підвищити рівень знань студентів про основи методики навчання руховим діям дошкільнят.

Завдання:

1. Навчити студентів особливостям побудови процесу навчання руховим діям з врахуванням анатомо - фізіологічних особливостей дошкільнят.

2. Сприяти формуванню в студентів вміння критично оцінювати отриману інформацію та формулювати на основі цього логічні висновки.

3. Сприяти формуванню наукового світогляду, моральних та етичних якостей студентського колективу.

Навчально-матеріальне забезпечення - мультимедійний проектор, презентація.

1. Аналіз навчальної програми з предмету “Фізична культура” для дошкільнят.

2. Навчання рухових дій, враховуючи анатомо-фізіологічні особливості дітей.

3. Характеристика засобів та методів, що використовуються в процесі навчання рухових дій дітей.

4. Принципи побудови процесу навчання фізичного виховання.

Література

1. Вільчковський Є.С. Теорія і методика фізичного виховання дітей дошкільного віку. - Львів, 1998.

2. Вільчковський Є.С., Курок О.І. Теорія і методика фізичного виховання дітей дошкільного віку: Навч. посіб. – Суми, 2004. – 428 с.

3. Дитина. Програма виховання і навчання дітей дошкільного віку. Київ. Освіта, 1993.

4. Українське дошкілля. Програма виховання дітей у дитячих садках. Управління освіти Львів. держ. адміністрації. Львів. Науково-методичний інститут освіти.-Львів,1993 ч. I, II.

1. Аналіз навчальної програми з предмету “Фізична культура” для дошкільнят.

У відповідності до закону України “Про фізичну культуру і спорт” фізичне виховання населення здійснюється у виробничій, навчально-виховній та соціально-побутовій сферах.

Провідне місце у фізичному вихованні дітей займають дитячі дошкільні заклади і загальноосвітні школи. В них фізичне виховання здійснюється на підставі програмно-нормативних вимог, затверджених Міністерством освіти і викладених у навчальних програмах. Фахівцями цих закладів проводяться обов’язкові заняття фізичною культурою, фізкультурно-оздоровчі заходи в режимі дня та фізкультурно-масові заходи.

Згідно статті 12 Закону України “Про фізичну культуру і спорт” ФВ здійснюється шляхом проведення обов’язкових занять у дошкільних та ЗОНЗ відповідно до навчальних програм.

Навчальна програма – це сукупність теоретичного і практичного матеріалу, спеціально підібраного для вирішення освітніх, оздоровчих і виховних завдань ФВ.

У відповідності з “Державними вимогами до навчальних програм з фізичного виховання в процесі освіти” (Наказ Міністерства освіти України № 188 від 25.05.98 р.) повинні розроблятися програми трьох рівнів: базові, регіональні, робочі.

Базові програми визначають мінімальний рівень фізкультурної освіти, яку держава зобов’язується забезпечити всім дітям незалежно від типу і форми власності навчально-виховного закладу, в якому вони навчаються.

Отже, основними завданнями, які вказані у навчальній програмі для дитячого садка “Дитина”, такі:

● забезпечити умови для того, щоб дошкільне ди­тинство в дитячому садку для кожної дитини було радісним, змістовним, цікавим, щасливим;

● забезпечити кваліфіковану турботу про зміцнення і збереження фізичного і психічного здоров’я дітей;

● спільно з сім’єю дбати про те, щоб кожна дитина зростала чемною, привітною, вихованою, інтелігент­ною, любила своїх батьків, родину, рідну країну;

● забезпечити умови для повноцінного, своєчасного і різнобічного розвитку дитини з метою виховання ініціативної, творчої особистості;

● виховувати активне пізнавальне, моральне (бе­режне, шанобливе), естетичне ставлення до навко­лишнього світу – до явищ живої і неживої природи, предметів побуту, до людей, до власної особи;

● прилучити дітей до основних ділянок людської культури (до рідної мови, традицій, звичаїв, знань, книжок, праці, мистецтва, моралі та ін.).

В програму “Дитина” для дитячого садка включені вправи із гімнастики, рухливі ігри, спортивні види фізичних вправ (ходьба на лижах, катання на санках, їзда на велосипеді, плавання), спортивні ігри (бадмінтон, теніс, городки), елементи спортивних ігор (баскетбол, волейбол, футбол), масаж, танці.

Фізичне виховання дітей до їх поступлення в школу здійснюється, як відомо, в сім’ї та в спеціальних дошкільних закладах. Разом з сім’єю ці заклади забезпечують сприятливі умови для всестороннього гармонійного розвитку дитини в один із найбільш важливих періодів її становлення.

Період від народження до 7 років характеризується великою руховою активністю дитини. В цей час відбувається вироблення основних необхідних в житті рухів. Важливо з допомогою фізичного виховання скерувати формування моторики так, щоб прискорити і полегшити перехід від хаотичних, дифузних рухів в перші місяці життя до основних висококоординаційних рухів, таких, як ходьба, біг, стрибки, метання, плавання та ін.

Рухова діяльність для малої дитини є одним із головних джерел пізнання навколишнього світу. Чим більшою кількістю різноманітних рухів і дій володіє дитина, тим поширені будуть її контакти з реальною дійсністю, а значить, і сприятливі умови для психічного розвитку.

Особливості процесу навчання зумовлені закономірностями розвитку дітей. Основні закономірності:

ü інтенсивність розвитку (бурхлива динаміка, бурхливий онтогенез);

ü нерівномірність (гетерохронність) розвитку;

ü індивідуальний спосіб розвитку;

ü пластичність розвитку (діти вразливі на подразники, швидко хворіють, швидко адаптуються до різних умов).

Чинники, які впливають на розвиток дитини:

❖ спадково-генетичні (15-20%);

❖ цілеспрямоване виховання (до 80% здібностей дитина набуває до 7 р., оскільки мозкові структури формуються до 7 р.);

❖ діяльність, умови діяльності дітей;

❖ середовище.

Особливості дітей не є постійними, навпаки, внаслідок природних процесів розвитку і впливу на нього сукупності умов життя, включаючи і процес фізичного виховання, ознаки і можливості постійно змінюються.

Потрібно врахувати процес інтенсивного росту і розвитку дитячого організму. Одним із головних завдань фізичного виховання є постійне стимулювання й забезпечення нормального перебігу цього процесу - найважливішим є систематична активізація обміну речовин в організмі, збереження енергетичних ресурсів для пластичного обміну, досягнення гармонії в розвитку всіх органів і систем.

Обмін речовин активізується значним обсягом роботи, але необхідно навантаження регулювати, давати дітям достатній відпочинок після виконання фізичних вправ. Занадто велике фізичне навантаження може негативно впливати на розвиток скелета: затримати ріст кісток, спричинити їх викривлення.

Праця з поперемінним напруженням і розслабленням м’язів менше стомлює дитину порівняно з статичним навантаженням. Через те вправи при довгому сидінні або стоянні стомлюють дитину. Враховуючи особливості дихальної системи, необхідно створювати умови для виконання фізичних вправ на свіжому повітрі.

Необхідно враховувати ще одну особливість дітей - їхню легку, часто підвищену збудливість, а також пов’язану з нею високу реактивність. Легка збудливість пов’язана з особливостями нервової системи, а в деяких випадках недостатньою врівноваженістю нервових процесів.

Підвищена збудливість відбивається на руховій діяльності - виникає надмірна іррадіація збудження через недостатнє внутрішнє гальмування - утруднюється процес координації рухів, не досягається точність виконання. Ускладнюють цей процес недостатня стійкість уваги, поверховість сприйняття, емоційна нестриманість. Виходячи з цього, необхідно конкретизувати завдання, використовувати підвідні вправи, виключити зовнішні подразники. Багато уваги необхідно приділяти зміцненню процесів гальмування.

Формування рухів - це двосторонній процес, у якому розрізняють діяльність педагога і його вихованців. Педагог керує пізнавальною діяльністю дітей: розповідає про рух, показує його, організує дітей для виконання вправ, виправляє помилки.

У дітей дошкільного віку формують:

* основні рухи: ходьба, біг, лазіння, метання, стрибки. Їх називають природними тому, що вони виникають під впливом життєвих потреб;

* ЗРВ для розвитку і зміцнення окремих груп м’язів. Вправи з предметами, без предметів, вихідне положення;

* порядковані вправи: шикування, перешикування, розминання;

* вправи корегуючого характеру;

* вправи спортивного характеру.

У дітей молодшого шкільного віку формують:

- складнокоординовані рухи;

- ЗРВ в русі, в парах, з предметами;

- вправи з точністю рухів у просторі, часі, дрібні рухи;

- перешикування в русі, уступом;

- технічні прийоми з видів спорту.

Анатомо-фізіологічні особливості дітей дошкільного віку:

ü спостерігається велика податливість організму різним впливам навколишнього середовища;

ü швидко втомлюються;

ü міцність опорно-рухового апарату ще не велика;

ü слабка мускулатура;

ü в цей період дітям важко ізолювати окремі рухи і точно регулювати їх окремі параметри;

ü увага недостатньо стійка;

ü воля і гальмівні функції розвинуті погано;

ü мислення у дітей образне, предметне;

ü появляється вміння співставляти і порівнювати те, що спостерігають;

ü виникають можливості для прояву усвідомлення в ігрових діях;

ü проявляється критичне ставлення до дій і поступків своїх товаришів.

Анатомо-фізіологічні особливості дітей дошкільного і молодшого шкільного віку.

С-ми	Дошкільнята	Молодші школярі
Кісткова система	- Рівномірний розвиток всіх розмірів тіла (5-6 см) у рік; - у 5-6 років ріст значно прискорюється, кістки еластичні. Хребет складається переважно з хрящової тканини.	- Рівномірний розвиток опорно-рухового апарату; - змінюються пропорції тіла, ноги стають довшими. Закінчується окостеніння костей тазу, кісті і костей передпліччя, хребет зберігає велику рухливість.
М’язова система	М’язи згиначі розвинені більше ніж розгиначі - голова опущена, плечі зведені, сутула спина. У 5 років збільшується маса м’язів нижніх кінцівок, зростає сила та працездатність м’язів. М’язи швидко стомлюються.	М’язова система розвинена недостатньо. Швидше збільшуються великі м’язи, повільніше малі. Швидко зростає м’язова маса і м’язова сила. Покращується інервація м’язів.
Серцево-судинна система	Шлях крові по судинах до серця значно коротший, а швидкість кровообігу більша, порівняно з дорослою людиною. ЧСС 80-90-100, у дівчаток на 5-7 ударів більше ніж у хлопців. Тиск 3-4 роки - 98\60; 5-6 років - 100\60. Регулятивні механізми серця погано діють - ритм може порушуватись.	Серцево судинна система — відносно велике серце, широкий просвіт судин. Велика кількість скорочень пульсу - 80-90. Артеріальний тиск 100/60 (90/60). Неадекватна реакція на навантаження.
Дихальна система	Черевне дихання змінюється змішаним, а в період з 4 до 7 років починає переважати грудне. Через легені у дитини проходить значно більше крові ніж у дорослої людини. Дихання 22-25 разів у хв.	Дихання глибоке, утруднене. Дитина дихає поверхнево. Кількість у хв. 20-22 рази. Міжреберні м’язи слабі. При фізичному навантаженні кількість дихальних рухів збільшується.
Центральна нервова система	Ц Н С З 4 років мозок інтенсивно росте. Інтенсивно розвивається пам’ять, формується рухова і уявна пам’ять, збільшується запас слів. Розуміють краще ніж говорять. Переважає наочно-дійовий вид мислення. Сприймаються речі у просторі, добре орієнтуються, велике наслідування, формуються довільні дії. Можуть відтворювати форму предмету, колір, напрямок руху, концентрація уваги 7-10 хв.	Ц Н С Прискорений розвиток рухового аналізатора. Подальший розвиток мови. Поступовий перехід від коректного мислення до абстрактного. Покращується розвиток зорового і м’язового контролю.

3. Характеристика засобів та методів, що використовуються в процесі навчання рухових дій дітей

Для реалізації завдань, що вирішуються у фізичному вихованні, характерне комплексне використання засобів. Основним засобом є фізичні вправи, додатковими— природні сили (сонце, повітря і вода) та гігієнічні чинники (режим дня і харчування, дотримання правил особистої та громадської гігієни та ін.), а також побутові та професійні дії, що виконуються за відповідною програмою.

Кожна з цих груп засобів має свої специфічні можливості впливу на організм людини. Систематичне і планомірне використання, наприклад, сонячних і повітряних ванн, водних процедур сприяє зміцненню здоров’я, підвищенню захисних функцій організму людини. А розумне поєднання природних сил і гігієнічних чинників з руховими діями дозволяє досягнути найбільшого ефекту в процесі вдосконалення фізичної природи людини.

Комплексне і грамотне поєднання всіх засобів фізичного виховання дозволяє досягати найбільшого ефекту у процесі фізичного вдосконалення особистості. У цьому основна суть побудови навчально-тренувального процесу у будь-якому виді спорту, а також у проведенні всіх форм занять з фізичного виховання в загальноосвітньому навчальному закладі.

Однією із сторін фізичного виховання є навчання. У фізичному вихованні навчання характеризується як організований процес передачі і засвоєння систем спеціальних знань і рухових дій, спрямованих на фізичне і психічне вдосконалення людини.

У процесі навчання рухових дій необхідно пам’ятати, що:

- необхідною умовою оволодіння навчальним матеріалом є активна рухова діяльність дітей. Тому у процесі навчання слід враховувати біологічні закономірності працездатності дітей;

- побудова процесу навчання залежить від структурної складності рухової дії, що вивчається;

- навчання рухових дій суттєво залежить від співвідношення техніки і фізичних якостей при їх виконанні, специфіки фізичних якостей, що виявляються в них і необхідного рівня їх прояву.

Руховою дією називається цілеспрямований ряд рухів для вирішення конкретного завдання.

Фізичними вправами називаються лише ті рухові дії, які спрямовані на вирішення завдань фізичного виховання і підпорядковані його закономірностям,

Методи - це способи взаємної діяльності учня і вчителя спрямованої на вирішення навчально-виховних завдань.

М е т о д и:

Словесні: пояснення, вказівки, зауваження, запитання, оцінка дій.

* пояснення - локанічним і зрозумілим;

* розповідь - правила виконання, техніка виконання. При проведенні сюжетних ігор;

* бесіда - запитання - відповіді;

* розпорядження - “Рівняйсь”, “Струнко”, Рівняйсь по лінії, по носках, шикуйся навпроти вікон;

* команда - направо - наліво.

Наочні методи: показ треба поєднувати з словесними методами. Точний, чіткий, безпомилковий, правильно вибрати місце.

Наочні посібники: таблиці, малюнки, схеми, предметні орієнтири.

Основний метод навчання - практичний (вправляння) цілісний, по частинах, рівномірної і перемінної вправи, ігровий і змагальний. Цілісний - полегшують виконання.

Дата добавления: 2014-01-11