Вчення про аналiзатори

І. ПСИХІЧНІ ПIЗНАВАЛЬНI ПРОЦЕСИ - ВIДЧУТТЯ ТА СПРИЙНЯТТЯ

Цільмак О.М.

ТЕМА № 3: ПСИХІЧНІ ПIЗНАВАЛЬНI ПРОЦЕСИ

ЛЕКЦІЯ

МВС УКРАЇНИ

ОДЕСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ВНУТРІШІНХ СПРАВ

КАФЕДРА ЮРИДИЧНОЇ ПСИХОЛОГІЇ ТА ПЕДАГОГІКИ

ФАКУЛЬТЕТУ ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦІВ МІЛІЦІЇ ГРОМАДСЬКОІ БЕЗПЕКИ

Навчальна дисципліна:

„Психологія”

Час: 4 години.

Підготував:

начальник кафедри юридичної психології та педагогіки кандидат психологічних наук полковник міліції

Розглянуто на засіданні

кафедри юридичної психології

та педагогіки

"___" ______________ 2010 р.

Протокол № _____

Одеса 2010 р.

П л а н:

Вступ

1. Психічні пiзнавальнi процеси - вiдчуття та сприйняття

2. Психічні пiзнавальнi процеси - увага, пам’ять. Інтелект

3. Психічні пiзнавальнi процеси - мислення та мова

Висновки

Ключові поняття: психіка, психічний образ, аналізатор, свідомість; психічні процеси, властивості, явища, стани; психічні пізнавальні процеси: вiдчуття та сприйняття,память та увага, мислення та мова, інтелект; емоції.

Мета лекції: надати знання про структуру психіки людини, про психічні пізнавальні процеси та їх розлади.

Список літератури:

1. Введение в психологию (под. ред. А.В.Петровского.-М., 1997);

2. Гиппенрейтер Ю. Б. Введение в общую психологию: Курс лекций. — М.: Изд-во МГУ, 1988.

3. Годфруа Ж. "Что такое психология".- М.,1992;

4. Загальна психологія: навч. посібник (О. Срипченко, Л.Долинська, З. городнійчук, та ін.- К.: "А.П.Н.", 2001);

5. Ильясов И. И., Орехов Н. Н. О теории и практике в психологии // Вопр. психологии. — 1989. — № 4.

6. Лурия А. Р. Эволюционное введение в психологию. — М.: Изд-во МГУ, 1975.

7. Максименко С.Д. "Психологія у соціальній та педагогічній практиці"- К., 1998;

8. М'ясоїд П.А. "Загальна психологія. К., 1998";

9. Немов Р. С. Психология. — М.: Просвещение, 1995.

10. Общая психология / Под ред. А. В. Петровского. — М.: Просвещение, 1977.

11. Психологія / За ред. Г. С. Костюка. — К.: Рад. шк., 1968.

12. Рубинштейн С. Л. Основы общей психологии. — М.: Педагогика, 1989

13. Скрипченко О.В., Лисянська Т.М., Скрипченко Л.О. "Довідник з педагогіки і психології". (навч. посібник для викладачів, аспірантів та студентів).-К.,2000;

14. "Хрестоматия по психологии" под. ред. А.В.Петровского.-М.,1977-С. 53-74. 113-121. 134-

Уся iнформацiя iз зовнiшнього та внутрiшнього середовища потрапляє до людини внаслiдок процесiв вiдчуття та сприйняття. Вiдчуття i сприйняття є початковою ланкою, першим ступенем пiзнавальної дiяльностi людини або ж етапом чуттєвого пiзнання, живого споглядання реальної дiйсностi.

Анатомо-фiзiологiчний апарат, спецiалiзований для сприйняття подразникiв, I.П. Павлов назвав аналiзатором. Фiзiологiчний механiзм вiдчуття являє собою цiлiсну рефлекторну дугу, яка здiйснює прямий та зворотний зв’язок мiж центральним і периферичним вiддiлами аналiзатора. Окрiм аналiзатора, рефлекторний апарат включає в себе виконуючий механiзм, а саме: сукупнiсть командних нейронiв, мотонейронiв i спецiалiзованi нейрони-модулятори, що змiнююють ступiнь збудження нейронiв.

У залежностi вiд виду чутливостi розрiзняють зоровий, слуховий, нюховий, смаковий, дотиковий, руховий аналiзатори.

Аналізатор - це складний функцiонально єдиний нейронний механiзм аналiзу зовнiшнiх та внутрiшнiх подразникiв. Вiн розпочинається рецептором на периферiї i закiнчується у корi головного мозку. Корковi зони рiзних аналiзаторiв перекривають один одного: серед них розрiзняють ядерну зону i розсiянi елементи в рiзних дiлянках кори.

Аналiзатор складається з 3-х частин:

1). Периферичний вiддiл або рецептори (органи чуття) - вiдповiдає за трансформацiю визначеного виду дiї енергiї у нервовий процес. Наприклад, для зорового аналізатора - це дiя свiтлових променiв на сiткiвку ока, на шар колбочок i паличок, клiтини якого мiстяь зоровий пурпур. Пiд впливом свiтла вiн надсилає специфiчнi iмпульси бiполярним клiтинм другого шару сiткiвки, якi, в свою чергу, вступають у контакт з клiтинами третього шару сiткiвки - ганглiозними клiтинами, паростки яких складають зоровий нерв.

2). Передаючий вiддiл (провiднi шляхи) - чуттєвi нерви, по яких збудження передається до центрального вiддiлу аналiзатора (аферентнi або центрострімкі), i тi, що здiйснюють зворотний зв’язок (еферентнi або центробiжнi), по яких iмпульси iз вищерозташованих центрiв, особливо iз кори великих пiвкуль головного мозку, передаються до нижніх рiвней аналiзатора, в тому числi до рецепторiв, i регулюють їх активнiсть. Для здорового аналiзатора це - зоровий перехрест, який утворює зоровий нерв у порожнинi черепа. Позаді перехреста проходить зоровий канатик, волокна якого спрямовуються до первинних зорових центрiв (латеральне колiнчасте тiло, подушка зорового бугра - пiдкорковi зоровi центри). Вiд латерального колiнчастого тiла починається останнiй (центральний) нейрон зорового шляху, що йде у складi пучка Грацiоле до кори головного мозку, до коркового центру зору, розмiщенному у потиличнiй долi.

3). Ц ентральний вiддiл - корковi проекцiйнi зони окремих аналiза-торiв.

Кожний аналiзатор розрiзняє лише свiй окремий вид подразникiв i потiм подiляє його на окремi елементи.

Рефлекторнi дуги безумовних рефлексiв (харчовий, пасивно-оборонний та iн.) замикаються на рiвнi спинного мозкового стовбура, умовних - у корi головного мозку.

Відчуття - це психiчний процес вiдображення окремих влативостей предметiв або явищ при безпосереднiй їх дiї на органи чуття.

Вiдчуття є початковим елементарним джерелом усіх наших знань про зовнiшнiй та внутрiшнiй свiт, i є частиною сприйняття (рецепцiї) усiєї iнформацiї, яка сприймається рецепторами.

Чутливість - це здатнiсть вiдчувати вплив на рецепторний апарат рiзних екзо- i ендогенних факторiв.

Дата добавления: 2014-01-11