Бар'єр сприйняття

Бар'єр негативних емоцій.

Часто емоційний стан суб’єктів та об’єктів спілкування (страх, розлючення, агресія, поганий настрій тощо) суттєво негативно впливає на процес спілкування.

Зовнішні ознаки емоційного стану розкриваються в поглибленому й частому подиху, прояву крапельок поту, червоних плям на шиї особи, її блідості тощо

Варто пам'ятати наступне:

а) чим сильніше потреба, тим сильніше емоція, що її супроводжує та відчуття задоволення після досягнення мети;

б) коли немає потреби, немає й емоції;

в) чим менше ймовірність задовольнити потребу, тим сильніше виникаюча негативна емоція;

г) людина завжди прагне випробувати позитивні емоції й уникнути негативних.

Бар'єр поганого настрою не може бути виділений в окрему групу причин, що впливають на успіх установлення контактів у спілкуванні, оскільки він містить у собі більшість із перерахованих емоцій. Проте його варто враховувати, тому що поганий настрій у будь-якому іншому випадку індицируєтся на партнера. При пригніченому настрої треба прагнути відвернутися від поганих думок, переключитися на приємні спогади, що завжди в кожного знайдуться. Спілкування в поганому настрої завжди одностороннє погано діє на партнера, особливо на схильного до співпереживання. Не випадково в Японії вважається невихованістю показувати стороннім своє негативні переживання. Це не тільки знижує працездатність людини, але й відштовхує від неї оточуючих.

Кожна людина прагне до того, щоб її розуміли. Але не всі при цьому прагнуть, щоб зміст їхньої мови був ясним, виразним, обґрунтованим. У виниклому нерозумінні найчастіше винні обидві сторони.

Якщо ми будемо дивитися на людей тільки як на засіб досягнення своїх цілей, то ніщо не зможе допомогти нам зрозуміти цих людей і отримати їхню увагу до себе. У практиці оперативно-розшукової діяльності дружнє й турботливе відношення до особи, що цікавить, можна зобразити, використовуючи положення системи К.С. Станіславського, зміст яких полягає в здійсненні певних фізичних дій. Це можуть бути певні рухи, жести, висловлення тощо. Дуже важливий тут комплімент вчасно й до місця сказаний. Нерідко комплімент плутають із лестощами. Лестощі прямолінійні, прості й зрозумілі. Вони не спонукують особистість до міркування. Комплімент же таїть у собі щось сховане, недоговорене, що спонукує тих, до кого він адресований, до роздуму.

Якщо лестощі однозначні й усіма сприймаються однаково, то комплімент припускає різні тлумачення. Фраза «Як Ви милі!» - це лестощі; а фраза - «Зрозуміло, чому Ваш чоловік завжди прагне додому!» - це комплімент.

Комплімент, що привертає увагу співрозмовника повинен бути щирим, небанальним і відповідати потребам і інтересам співрозмовника. Припустимо, що ви в будинку особи, що Вас цікавить. Як зробити комплімент? Сказати: «Який прекрасний будинок!» - цього мало. Треба щиро захопитися, скажемо, фасадом, формою вікон і дверей, плануванням тощо. Потім неодмінно варто виразити, наприклад, припущення про те, як приємно в такому будинку жити, трудитися тощо.

Слід виділити такі основні правила застосування компліментів ("золотих слів"):

1. " Один зміст". Комплімент повинен відображати позитивні якості людини. У компліменті варто уникати подвійного змісту, коли, наприклад, якість можна вважати й позитивною й негативною.

2. "Без гіпербол". Зображена у компліменті позитивна якість повинна мати невелике перебільшення.

3." Висока думка". Важливим є власна думка людини про рівень розвитку зображених у компліменті якостей. Наслідки будуть негативними, якщо людина твердо знає, що рівень цієї якості у неї значно вище, чим сказано у компліменті.

4. "Без претензій". Особа зовсім не прагне до вдосконалювання своєї якості та вважає, що було би погано, якщо ця якість була виражена у неї сильніше, ніж є.

5. "Без дидактики". Це правило полягає у тім, що комплімент повинен констатувати, тобто стверджувати наявність даної характеристики, а не містити рекомендації з її поліпшення.

6. "Без приправ". Це стосується не змісту компліменту, а тих добавок, які нерідко випливають за ним. Роблячи комплімент, слід утримуватися від ложки дьогтю.

Таким чином, сам комплімент, його щирість привертають увагу об'єкта зацікавленості. Звертання до потреб і інтересів особи, що цікавить, фіксує комплімент у його пам'яті й викличе зацікавленість об'єкта до співрозмовника.

Дата добавления: 2014-01-11