Місце виконання

Зустрічне виконання зобов'язання

Більшість зобов'язань у цивільному праві є синалагматичним, де їх сторони одночасно є кредитором за одним предметом виконання та боржником за зустрічним. Відповідно до ст. 540 ЦК України виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання.

При зустрічному виконанні зобов'язання сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту. Це носить диспозитивний характер, і при його застосуванні у кожному конкретному випадку необхідно враховувати умови договору, а також спеціальні норми законодавства, віддаючи їм перевагу.

Виходячи із принципу співпраці, сторона, яка наперед знає, що вона не зможе виконати свого обов'язку, повинна своєчасно повідомити про це другу сторону. У такому разі кредитор має час для реалізації свого інтересу за рахунок альтернативних джерел, наприклад, придбати необхідне йому в іншої особи. Тим самим зменшується збиток кредитора внаслідок прийняття запобіжних заходів.

У разі невиконання однією із сторін свого обов'язку у зобов'язанні або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов'язку у встановлений строк (термін), або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов'язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі.

Якщо зустрічне виконання обов'язку здійснене однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок. При цьому необхідно мати на увазі, що при безпідставному використанні стороною її права призупинити зустрічне виконання вона зобов'язана буде відшкодувати іншій стороні заподіяні цим збитки.

Отже, суб’єктами виконання зобов’язання є боржник і кредитор.

Місце виконання зобов'язання є одним із найбільш важливих умов при виконанні зобов'язання.

Як правило, місце виконання зобов'язання визначається у самому зобов'язанні або випливає з його сутності. Якщо при укладенні договору сторони не визначили місце його виконання, то застосовуються правила, установлені ст. 532 ЦК України. За нею місце виконання зобов'язання встановлюється у договорі. Якщо місце виконання зобов'язання у договорі не встановлене, то виконання проводиться:

1)за зобов'язаннями про передання нерухомого майна— за місцезнаходженням цього майна;

2) за зобов'язаннями про передання товару (майна), що виникає на підставі договору перевезення, — за місцем передачі товару (майна) перевізникові;

3) за зобов'язанням про передання товару (майна), що вини кає на підставі інших правочинів, — за місцем виготовлення або зберігання товару (майна), якщо воно було відоме кредиторові на момент виникнення зобов'язання;

4) за грошовими зобов'язаннями — за місцем знаходження кредитора, а якщо кредитором є юридична особа, — її місцезнаходженням на момент виникнення зобов'язання. Якщо ж кредитор на момент виконання зобов'язання змінив місце проживання (місцезнаходження) і сповістив про це боржника, зобов'язання виконується за новим місцем проживання (місцезнаходженням) кредитора з віднесенням на кредитора всіх витрат, пов'язаних із зміною місця виконання;

5) за іншими зобов'язаннями — за місцем проживання (місце знаходженням) боржника.

При цьому зобов'язання може бути виконане в іншому місці, якщо це встановлено актами цивільного законодавства або випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту. Так, за кредитною карткою можна отримати гроші у будь-якому банкоматі, якщо він кореспондується з банком, що видав таку кредитну, розрахункову чи іншу пластикову картку.

Дата добавления: 2014-01-11