Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Неустойка




Окремі способи забезпечення виконання зобов'язань

Найбільш поширеним способом забезпечення виконаннядоговірних зобов'язань, особливо грошових та строкових, є неустойка. Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Варто відзначити, що на відміну від ст. 172 ЦК УРСР легальне визначення неустойки спрощене, а її предмет розширено. Ним може бути не тільки грошова сума, але й інше майно. Більше того, предмет неустойки отримав подальший розвиток у ст. 551 ЦК України. Ним може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Однак у наукових дослідженнях широко відзначається, що предметом неустойки можуть бути також і права вимоги, а звужено, — тільки речі, що визначені родовими ознаками.

У цивільному праві неустойка розглядається в декількох аспектах:

—власне як неустойка, про яку йдеться;

—як санкція за учинене цивільне чи, власне, господарське правопорушення. Санкціями визнані заходи впливу на порушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Відповідно до ч. 2 ст. 217 ГК України до господарських санкцій віднесено відшкодування збитків, штрафні санкції, оперативно-господарські санкції, а у ст. 230 ГК прямо вказано, що неустойка, штраф, пеня і є господарськими санкціями;

— як засіб реалізації компенсаторної функції цивільного права.

Неустойка прийшла на зміну шикані і завжди вважалась найпоширенішим способом забезпечення зобов'язань. Отримання грошової суми потерпілим від невиконання чи неналежного виконання надає можливість реалізувати свої права кредитора за рахунок інших джерел. Це є важливим правовим засобом реалізації принципу належного виконання зобов'язань.

У радянському цивільному, а особливо господарському праві вона займала домінуюче місце серед інших способів забезпечення зобов'язань.

Чинне цивільне, а ще більше господарське законодавство України деталізує неустойку як саме факультативне грошове зобов'язання і майже не регулює ці відносини, коли предметом неустойки є майно. В цьому разі (коли предметом неустойки є майно (речі)) виникає необхідність його конкретизувати. Виходячи з характеру неустойки, її предметом є речі, що визначені родовими ознаками. Тому в договорі наперед може бути зазначена неустойка на зразок: «У разі несвоєчасної передачі за оренду земельної ділянки (паїв) зерна орендатор сплачує додатково 20 кілограмів пшениці за кожен місяць пропуску, а при пропуску понад З місяці — додатково центнер». За таких умов першість надається тому, що передбачено в договорі.

Неустойка може виступати у таких правових формах:

а) штраф — неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання, або у твердій грошовій сумі.

Як правильно звертає увагу І. О. Дзера, штраф у позитивному праві має декілька варіантів:

—штрафу конкретній грошовій сумі, що застосовувалось найчастіше у радянському позитивному законодавстві;

—штрафу відсотковому відношенні до суми всього зобов'язання або до його невиконаної частини дає можливість диференціації штрафу та сьогодні найчастіше використовується;

—штраф у розмірі вартості предмета зобов'язання. Зокрема, п. 106 Статуту залізниць України, затвердженого постановою КМ

України від 6 квітня 1998 р. за невиконання плану перевезень залізницями вантажовідправник сплачує штраф за вагон (контейнер) у розмірі однієї добової ставки за користування вагоном (контейнером);

— штраф у кратному розмірі предмета зобов'язання, як правило, застосовується у тих сферах, які мають важливе значення для людини чи народного господарства. На підставі п. 127 Статуту залізниць України в разі виявлення у багажі, вантажобагажі предметів та речей, перевезення яких заборонено, власник сплачує залізниці штраф у розмірі 5-кратної вартості перевезення багажу або вантажобагажу.

Типовими правилами користування бібліотеками в Україні, що затверджені наказом Міністерства культури і мистецтв України від 5 травня 1999 р. № 275, встановлено, що в разі пошкодження або втрати документа через МБА чи внутрішньосистемний книгообмін користувачі за домовленістю з бібліотекою-фондоутримувачем повинні замінити його аналогічним документом (чи копією) або внести кратне грошове відшкодування вартості документа, розмір якого визначається бібліотеками залежно від цінності видання. Такий штраф може доходити до 10-кратної вартості видання;

б) пеня — неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. У зв'язку з цим пеня має тенденцію, як правило, до арифметичної і рідко до геометричної прогресії8. Така неустойка останнім часом набуває досить широкого застосування для захисту довкілля та історичних пам'яток, використання не відновлюваних ресурсів, реалізації ексклюзивних товарів, врегулювання транспортних проблем.

Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. При цьому розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі. Сторони можуть також домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом.

Варто мати на увазі, що у договірних зобов'язаннях одночасно із встановленням розміру пені визначається і порядок її нарахування. Крім того, у позитивному праві встановлено ряд особливостей нарахування пені у відсотковому розмірі від суми неналежним чином виконаного зобов'язання чи його частини за кожен день прострочення: ст. 14 Закону України «Про зв'язок», ст. 14 Закону України «Про державний матеріальний резерв», ст. 14 Закону України «Про захист прав споживачів», ст. З Закону України «Про регулювання бартерних (товарообмінних) операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності». Така практика підтримується також у господарській практиці, зокрема, п. 9 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 29 квітня 1994 р. «Про деякі питання практики застосування майнової відповідальності за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань».

Звичайно нарахування неустойки пов'язується із строковими і грошовими зобов'язаннями стосовно кожного дня прострочки їх виконання. Проте не виключено й інші періоди нарахування неустойки: потижнево, подекадно, а то й, особливо на транспорті, погодинно.

Нарахування пені може бути обмежене строком чи граничним розміром. Зокрема, відповідно до ст. З Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» від 22 листопада 1996 р. передбачено, що розмір пені, передбачений його статтями 1 та 2, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на період, за який сплачується пеня. Правилами підряду на капітальне будівництво встановлено, що пеня за несвоєчасне усунення визначених актом приймання недоліків стягується протягом місяця, окрім штрафу, який стягується додатково.

Розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Це посилює диспозитивні засади цивільного права, надає більше гарантій кредитору для забезпечення його вимог до боржника.

Юридична природа неустойки є подвійною. З одного боку, це спосіб забезпечення зобов'язань, особливо грошових та строкових, з другого — санкція норми права за порушення боржником свого зобов'язання.

Неустойка як спосіб забезпечення виконання зобов'язання має ряд особливостей, що відображені у ст. 550 ЦК України. По-перше, право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання. Це дозволяє відрізнити різне функціональне призначення неустойки:

—по-перше, це спосіб забезпечення виконання зобов'язання та санкція норми права;

—по-друге, відсотки на неустойку не нараховуються;

—по-третє, кредитор не має права на неустойку в разі, якщо боржник не відповідає за порушення зобов'язання. Іншими сло вами, якщо є обставини, які вибачають боржника: випадок, не переборна сила (ст. 617 ЦК України), то кредитор не може вимагати від нього передачі йому неустойки;

—по-четверте, сплата (передача) неустойки не звільняє боржника від виконання свого обов'язку в натурі. І нарешті, сплата (передача) неустойки не позбавляє кредитора права на відшкоду вання збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання (ч. 2 ст. 552 ЦК України).

За підставами встановлення прийнято розрізняти законну і договірну неустойку. Законною є неустойка, що безпосередньо встановлена законом. її застосування не залежить від волі сторін. Вона підлягає застосуванню у випадках, коли йдеться про неустойку, не включену в договір чи розмір договірної неустойки менше розміру неустойки, що встановлена.

Разом з тим варто застерегти проти застосування в договорі досить поширеної клаузули «відповідальність сторін за договором визначається законом». її автори можуть наразитися на те, що за законом лише встановлені загальні засади відповідальності (по суті, згадка про можливість її застосування, норма закону має відсильний характер до іншого нормативного акта, а той або втратив силу, або розміру неустойки не встановлює). Можливий і інший варіант — розміри неустойки є економічно необґрунтованими і не покривають втрат кредитора від невиконання боржником його зобов'язання.

Звідси, особливо в господарській практиці, варто передивитись застосовувані зразки Договорів і посилити диференціацією неустойки відповідно до виду та характеру можливого порушення. Тоді забезпечення інтересів кредитора у даному зобов'язанні буде більш гарантованим, а юрист не виконуватиме роль пожежника.

Договірна неустойка встановлюється самими сторонами. До того варто мати на увазі, що сторони договору не можуть угодою зменшити розмір законної неустойки. Проте вони можуть її збільшити за умови, якщо стосовно цього немає прямої заборони в законі. Водночас, якщо збільшена попри закону неустойка неспіврозмірна наслідкам порушення зобов'язання, суд на підставі поданого позову вправі її зменшити.

Звичайно умова про сплату договірної неустойки безпосередньо включається в сам договір. У разі, якщо за якихось причин така умова не включена безпосередньо в договір, сторони можуть додатково домовитися про її сплату. Такий правочин повинен бути укладений в письмовій формі незалежно від суми неустойки і від форми, в яку оформлене основне зобов'язання. Недотримання письмової форми спричиняє недійсність угоди про неустойку.

Підстави виникнення обов'язку із сплати неустойки збігаються з підставами покладання на боржника цивільно-правової відповідальності. Тому кредитор не вправі вимагати сплати неустойки, якщо боржник не несе відповідальності за порушення зобов'язання, наприклад, через дію непереборної сили.

Проте, як зазначалося, в законодавстві недостатньо розроблені правовідносини щодо застосування неустойки у формі рухомого або нерухомого майна.




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-01-11; Просмотров: 442; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.023 сек.