Відшкодування збитків, завданих порушенням зобов’язання

Під збитками у цивільному праві розуміється грошова оцінка майнової втрати (шкоди). Вони визначені у ст. 22 ЦК України.

Проте у чинному праві використовується одночасно й термін «шкода» — зменшення кількості та (чи) вартості майнового блага чи страждання немайнового характеру.

У ст. 23 ЦК України шкода визначається як нематеріальна чи моральна.

Матеріальний збиток являє собою майнові втрати — зменшення вартості ушкодженої речі, зменшення (втрата) доходу, необхідність нових витрат і т. п. Вона може бути відшкодована в натурі, а за неможливості — компенсована в грошах. Найчастіше використовується грошова компенсація заподіяної шкоди, що іменується відшкодуванням збитків. Відшкодування збитків — установлена законом міра цивільно-правової відповідальності, застосовувана як у договірних, так і в позадоговірних відносинах. Збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або ушкодженням речі, а також витрати, які особа понесла або мусить по нести для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв'язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право.

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірах.

На вимогу особи, якій завдано шкоди, та відповідно до обставин справи майнова шкода може бути відшкодована і в інший спосіб, зокрема, шкода, завдана майну, може відшкодовуватися в натурі (передання речі того ж роду та тієї ж якості, полагодження ушкодженої речі тощо).

Фізична шкода полягає в ушкодженні здоров'я та стійкій втраті працездатності. При смерті фізичної особи це виявляється у втраті годувальника

Моральна шкода являє собою фізичні чи моральні страждання фізичної особи, що спричинені порушенням його особистих

немайнових прав або зменшенням інших його особистих (нематеріальних) благ — зазіханнями на його честь і достоїнство, недоторканність особистості, здоров'я і т. д.

Зокрема, ст. 23 ЦК України встановлює, що моральна шкода полягає:

1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа за знала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я;

2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів;

3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку зі знищенням чи ушкодженням її майна;

4) у приниженні честі, гідності, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Така шкода сама по собі не може бути відшкодована у прямому сенсі цивільно-правовими (майновими) способами, оскільки не піддається точній матеріальній оцінці.

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здатності потерпілого або позбавлення його можливості її реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення (індивідуальних особливостей потерпілого й інших фактичних обставин).

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Дата добавления: 2014-01-11