Огранізаційно-правові засади

КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ

МВС УКРАЇНИ

ОДЕСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

КАФЕДРА АДМІНІСТРАТИВНОГО ПРАВА ТА АДМІНІСТРАТИВНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ОВС

навчальної дисципліни

державного контролю в Україні”

Для слухачів факультету заочного та дистанційного навчання працівників ОВС

Галузь знань 0304 «Право»

Спеціальність 8.030401010 «Правознавство»

Освітньо-кваліфікаційний рівень «магістр»

Термін навчання 2 роки

Програма обговорена і схвалена

на засіданні кафедри

АП та АД ОВС

“___“ серпня 2012 р.

Протокол № 1

Одеса 2012

Лекція № 1

Тема: Контроль як елемент соціального управління

1. Поняття і зміст соціального управління.

2. Контроль як елемент соціального управління.

3. Види контролю, їх загальна характеристика.

Література.

1. Конституція України 28.06.1996 р. // Відомості ВРУ. - 1996. - № ЗО. - Ст. 141.

2. Закон України "Про прокуратуру" від 5 листопада 1991р. // Відомості ВРУ, - 1991. - №4. - Ст. 14.

3. Закон України "Про державну контрольно-ревізійну службу України" від 26 січня 1993р. // Відомості ВРУ. -1993. - № 13. - Ст. 110.

4. Закон України "Про державну службу" від 26 грудня 1993р. // Відомості ВРУ. - 1993. - № 52. - Ст. 490.

5. Закон України "Про Антимонопольний комітет Украї­ни" від 26 листопада 1993р. // Відомості ВРУ. - 1993. -№ 50. - Ст. 472.

6. Закон України "Про комітети Верховної Ради Украї­ни" від 4 квітня 1995 р. // Відомості ВРУ. - 1995. - № 19. - Ст. 134.

7. Закон України "Про Рахункову палату" від 11 липня 1996 р. // Відомості ВРУ. - 1996. - № 43. - Ст. 212.

8. Закон України "Про звернення громадян" від 2 жовт­ня 1996 р. // Відомості ВРУ. - 1996 р. - № 47. - Ст. 256-

9. Закон України "Про Конституційний Суд України" від 16 жовтня 1996 р. // Відомості ВРУ. - 1996. - № 49. -Ст.272.

10. Закон України "Про місцеве самоврядування в Ук­раїні" від 20 травня 1997 р. // Відомості ВРУ. - 1997. -№24. - Ст. 170.

11. Адміністративне право України: Підручник / Під заг. ред. С. В. Ківалова. - Одеса: Юрид. література, 2003.

12. Адміністративна юстиція: європейський досвід і про­позиції для України / Авт.-упоряд.: І. Б. Коліушко, Р.О.Куйбіда. - К.: Факт, 2003. - 536с,

13. Андрійко О. Ф. Державний контроль у сфері виконав­чої влади України. - К.: Вид. Дім "Ін-Юре", 1999.

14. Горшенев В. Г., Шахов Й. Б. Контроль как правовая форма деятельности. - М.: Юрид. лит, 1986.

15. Стефанюк В. С. Судовий контроль за діяльністю органів державної влади // Право України. -- 1998. - № 3.

16.Шорина Е. В. Контроль за деятельностью органов го­сударственного управлення в СССР. - М., 1981.

Питання №1. Поняття і зміст соціального управління

При вивченні даної теми слід з'ясувати, що управління - це елемент, функція організованих систем різної природи (біологічних, соціальних, технічних), який забезпечує збере­ження їх певної структури, підтримання режиму діяльності, реалізацію програм, мети діяльності.

Соціальне управління, це особливий тип управління, який по­лягає у впливі одних людей на інших, головним чином за допомогою інформації, з метою впорядкування соціальне важли­вих процесів, забезпечення сталого розвитку соціальної системи.

У суспільстві існує два типа механізму управління - сти­хійний та свідомий.

Важливо звернути увагу на те, що суспільство це цілісна, складна, динамічна система, розвиток якої підпорядкований об'єктивно діючим законам. Суспільство - це найвищий тип соціальної організації, і існує воно лише тоді, коли функціо­нує як складне цілісне утворення. Без управління неможли­ве цілеспрямоване функціонування суспільства.

При вивченні соціального управління потрібно звернути увагу на його основні ознаки, до яких можна віднести такі:

1) те, що це управління людьми, тобто особливий тип взаємовідносин між людьми;

2) управління має усвідомлений, доцільний та владний характер. Воля - регулююча сторона свідомості, що направляє діяльність людини на виконання поставленої мети. Влада - це здатність забезпечити перевагу, домінування волі одних над волею інших, здатність підпорядкувати іншу волю.

3) висока ступінь автономності, самостійності, свободи волі тих, ким керують, їх здатність до самоорганізації. Поряд з управлінням в суспільстві діють такі саморегулятори, як договір, наука, мистецтво, мораль, стихійні процеси (міграції, злочинність й т. п.);

4) управління людьми здійснюється свідомо (у той час як, наприклад, цілі біологічного управління досягаються головним чином шляхом пристосування до довколишнього середовища). Соціальне управління у багатьох випадках має за мету удосконалення системи, зміну її якісних особливостей, а також пристосування навколишнього середовища до власних потреб;

5) важливим засобом управління людиною служить слово, а для примусу використовуються різні заходи - від заохо­чення до примусу.

Для з'ясування сутності управління людьми, слід наголосити на наявності великої кількості різновидів такого управління. В залежності від меж владного впливу відокремлюють управління державою, містом, сферою соціального життя (оборона, фінанси, освіта, економіка і т. д.), підприємством, певними соціальними групами (політичні партії, громадські організації) і т. д, В залежності від власності виділяють державне, муніципальне та приватне комерційне або некомерційне управління.

У рамках учбової дисципліни "Організаційно-правові основи державного контролю в Україні" найбільша увага буде приділятися саме державному управлінню, як різновиду соціального управління.

На сучасному етапі розвитку України, коли ми будуємо демократичну правову державу, можна відзначити, що причиною багатьох кризових явищ у суспільстві та у державі є криза системи управління. Процес руйнування командно-адміністративної системи державного управління довгий час розглядався як самоціль, були відсутні загальнотеоретичні концепції реформування управління, науково обґрунтовані програми створення якісно нового апарату управління, який би відповідав новим історичним умовам.

Дата добавления: 2014-01-11