Інкорпорація – це об’єднання нормативно-правових актів без їх зміни в збірку за певною ознакою

Сукупність нормативних актів, узятих на облік, складає інформаційний фонд, в якому нормативні акти зберігаються в певному порядку. Для швидкого знаходження нормативно–правового розпорядження, прийнятого з того або іншого питання (темі), створюються інформаційно-пошукові системи. У Україні існує ІПС «Законодавство України» на офіційному веб-сайті Верховної Ради України, а також неофіційні пошукові системи «Юрист+», «Ліга–Закон» тощо.

Необхідність систематизації обумовлена тим, що постійно йде процес видання нових нормативно-правових актів, з часом деякі акти фактично втрачають силу, застарівають, накопичуються суперечності між юридичними розпорядженнями.

Систематизація – це діяльність, направлена на впорядкування нормативно-правових актів, приведення їх у певну узгоджену систему.

Для того, щоб система законодавства була внутрішньо узгоджена і несуперечлива, нормально функціонувала, удосконалювалася і розвивалася, вона потребує постійної дії на неї спеціального процесу – систематизації.

Розрізняють наступні види систематизації нормативно-правових актів:

1) облік нормативно-правових актів є збором державними органами і неофіційними організаціями чинних нормативних актів, їх обробкою і розташуванням за певною системою, що забезпечує пошук необхідної правової інформації в масиві актів, узятих на облік. Облік здійснюється практично всіма державними органами і юридичними особами для задоволення власних потреб в правовій інформації або в комерційних цілях для забезпечення правовою інформацією інших суб’єктів.

Крім самостійного значення, облік нормативно–правових актів є підготовчою стадією для інших видів систематизації;

Різновиди інкорпорації по суб’єкту здійснення: офіційна інкорпорація – здійснюється державним органом; неофіційна інкорпорація – здійснюється видавництвами, науковими і учбовими закладами, окремими фахівцями. Прикладами офіційної інкорпорації є «Відомості Верховної Ради України», «Офіційний вісник України».

Різновиди інкорпорації по критерію відбору нормативно-правового матеріалу: хронологічна – нормативно-правові акти збираються за часом їх видання або вступи до сили («Відомості Верховної Ради України», «Офіційний вісник України»); предметна – нормативно–правові акти систематизувалися по галузях або інститутах права, сферах державної діяльності (тематичні бюлетені Міністерства юстиції України).

Різновиди інкорпорації за об’ємом охоплюваного нормативно–правового матеріалу: генеральна – в збіркувключаються всі нормативно-правові акти суб’єкта правотворчості (наприклад, багатотомне видання «Законі України»); часткова – в збірку включаються нормативно-правові акти у певній сфері правового регулювання (наприклад, збірки, присвячені правовому регулюванню нотаріату, банкам і банківській діяльності, правовому положенню неповнолітніх в Україні);

3) консолідація – ухвалення укрупненого уніфікованого акту на основі об’єднання норм розрізнених актів. При цьому нові норми не створюються, всього лише усуваються повтори, виправляється застаріла термінологія. Особливість консолідації полягає в тому, що вона містить в собі деякі риси кодифікації та інкорпорації. Консолідований акт є зведеним нормативно-правовим актом, що формально зближує його з кодифікованим; а той факт, що він по суті не вносить нічого нового в регулювання суспільних відносин, ріднить його з інкорпорацією. Ця форма систематизації з успіхом застосовується в англомовних країнах (Звід законів США) і деяких країнах СНД (у Російській Федерації виданий Звід законів);

Дата добавления: 2014-01-11