П. Антисептичні і дезінфекційні засоби органічного походження

І. Антисептичні і дезінфекційні засоби неорганічної природи

II. Хіміотерапевтичні препарати.

Вони справляють вибіркову протимікробну дію, вияв­ляють значний спектр терапевтичної дії. Їх застосовують для ліку­вання і профілактики інфекційних захворювань.

Класифікація антисептичних і дезінфекційних засобів.

1. Галогени (галоїди)

1.1 Препарати, що містять хлор, — хлорне вапно, хлора­мін Б, хлоргексидину біглюконат, хлорантоїн, натрію гіпохлорид.

1.2 Препарати, що містять йод, — розчин йоду спиртовий, йодонат, йодоформ (трийодметан), розчин Люголя, йоддицерин, йодинол, повідон-йод (бетадин)

2. Окисники — розчин водню перекису (водню пероксиду) роз­ведений і

концентрований, калію перманганат, бензоїлпероксид (окси 5, 10)

3. Кислоти і основи — кислота борна, кислота бензойна,

роз­чин аміаку, натрію тетраборат (бура).

4. Солі важких металів — ртуті дихлорид (сулема), срібла нітрат,

коларгол, протаргол, цинку сульфат, дерматол, ксероформ.

1. Феноли — фенол чистий (кислота карболова), дьоготь бере­зовий,

резорцин, трикрезол, полікрезулен (ваготил).

2. Дьогті і смоли — іхтіол (іхтаммол), вінізоль.

3. Барвники — брильянтовий зелений, метиленовий синій, етакридину лактат (риванол).

4. Похідні нітрофурану — фурацилін (нітрофурал), фуропласт, фурагін (фуразидин).

5. Альдегіди і спирти — спирт етиловий, формальдегід (фор­малін), лізоформ.

6. Детергенти — мило зелене, церигель, етоній, декаметоксин (сеп-тефрил), мірамістин.

Вимоги до антисептичних та дезінфекційних засобів:

• висока протимікробна активність;

• вони повинні мати широкий спектр протимікробної дії,

• бути активними при наявності рідин організму та

продуктів тканинного розпаду;

• швидко діяти в кислому та лужному середовищах;

• добре розчинятись і мати достатню поверхневу активність;

• бути хімічно стійкими;

• не повинні викликати корозії медичних інструменті;,

• не викликати місцеву подразнювальну дію;

• не викликати сенсибілізацію;

• не порушувати процес загоєння ран;

• не повинні абсорбуватись у кров у значній кількості, у разі

абсорбування — не викликати тяжких побічних реакцій;

• Обов’язкова умова — бути нешкідливими для макроорганізму.

Активність дії визначають за феноловим коефіцієнтом — співвідношенням концентрації фенолу, що викликає бактерицидну дію, до концентрації розчину іншої речовини, в якій вона викликає такий самий ефект.
Для оцінки антисептичної речовини має значення також загальна токсичність для живого організму. Для медичної практики більшу цінність мають речовини з найменшою токсичністю.

Сучасні антисептичні та дезінфекційні засоби

У наш час сильним дезінфектантом і стерилізуючим агентом є надоцтова кислота. Із сполук йоду широке застосування мають йодо­форм (йодопірон, йодонат). За кордоном композиції на основі гідро­гену пероксиду у твердій і рідких формах широко використовують завдяки високій ефективності, широкому спектру дії, екологічній безпеці та зручному застосуванню. Високу антимікробну актив­ність мають препарати групи надкислот. У вітчизняній практиці це дезоксон-1 і дезоксон-4. Широкий спектр дії мають альдегіди — формальдегід, гліоксаль, глутаровий альдегід. Останніми роками в Україні випускають нові дезінфекційні препарати на основі органіч­них сполук хлору (ДП-2, хлорцин, сульфохлорантин), а також засо­би на основі амфолітної ПАР (поверхнево-активної речовини) — катамін АБ і полісепт.

Дата добавления: 2014-01-11