Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Класифікація приголосних

ДОДАТКОВІ ПОЗНАЧКИ

[ ] В квадратні дужки береться слово, записуване в транскрипції
[ ’ ] Ставиться після приголосних звуків перед «і» та позначає пом’якшення попереднього приголосного
[ ' ] Скісна риска зверху після приголосного позначає його м’якість і зазвичай ставиться на місці «ь»
и],[ие ] Маленька літера вгорі після голосного позначає наближення в звучанні одного звуку до іншого (в основному звуки [е] та [и] в ненаголошеній позиції)
[:] Після приголосного позначає його подовження або подвоєння
[|],[||] Одна риска ставиться між словами на місці коми, тире, двокрапки. Дві риски ставляться для позначення довгої паузи – в кінці речень та замість крапки з комою.
[у] Нескладотворчий [у] в нього переходить літера «в» у певних позиціях: · На початку слова перед приголосним;[удома] · В середині слова після голосного перед приголосним;[криуда] · В кінці слова після голосного.[харк’іу]
[дж],[дз] Дужка вгорі над цими приголосними позначає, що вони перетворилися на африкати (кілька звуків, які вимовляються як один). Якщо ці звуки стоять на межі морфем, то на африкати вони не перетворюються і позначають два окремі звуки.
[на річц’і] Дужка знизу зазвичай ставиться між прийменником та іменником, а також часткою та дієсловом і позначає злиту вимову.
[j] Позначає літеру «й» в транскрипції.

В транскрипції дуже часто одна буква позначає один звук, але є й винятки.

Наприклад, літери Я,Ю,Є можуть позначати як один,так і кілька звуків. Сполучення двох звуків (jа,jу,jе) ці букви позначають в таких випадках:

a) На початку слова (яблуко, євшан-зілля);

b) Після голосних (секвоя, конвеєр);

c) Після апострофа (в'язати, об’єднання);

d) Після Ь (мільярд, Ньютон);

e) Після Й (майя, фойє).

Літера Ї завжди позначає 2 звуки (їхати, з’їзд, Київ, Ільїн).

Літери Я,Ю,Є можуть позначати також голосні а,у,е та вказувати на м’якість попереднього приголосного (лямка, люстерко, життєвий).

Таблиця приголосних звуків за місцем творення

Губні [б],[п],[в],[м],[ф]
Язикові [д],[д,'],[т],[т'],[н],[н'],[л],[л'],[з],[з'],[с],[с'],[ц],[ц'],[дз],[дз'],[ж],[ш],[дж],[ч], [р],[р'], [й],[ґ],[к],[х]
Глотковий [г]

Таблиця розподілу приголосних звуків за участю голосу і шуму

Сонорні Шумні
[в],[й],[м],[н],[н'],[л],[л'],[р],[р'] [б],[п],[д],[д'],[т],[т'],[дз],[дз'],дж],[ч],[ц],[ц'],[ж],[з],[з'],[ф],[с],[с'],[ш],[ґ],[к],[х],[г]

Приголосні звуки поділяються на свистячі та шиплячі за принципом слухового сприймання.

Співвідношення шиплячих – свистячих: [ж]-[з]; [ш]-[с]; [дж]-[дз]; [ч]-[ц].

 

Таблиця розподілу шумних приголосних звуків за дзвінкістю і глухістю.

 

Дзвінкі [б] [д] [д'] [з] [з'] [ж] [дж] [дз] [дз'] [г] [ґ] –
Глухі [п] [т] [т'] [с] [с'] [ш] [ч] [ц] [ц'] [х] [к] [ф]

 

Фонетичний розбір

1. Записати слово і затранскрибувати його

2. Поділити слово на склади та характеризувати їх (відкриті\закриті; наголошені\ненаголошені).

3. Дати характеристику голосних (нагол.\ненагол.; піднесення;ряд; огубл.\неогубл.)

4. Дати характеристику приголосних:

a) За місцем творення (губні, язикові, глотковий);

b) За звучністю (шумні, сонорні),

c) За дзвінкістю і глухістю;

d) За твердістю і м’якістю.

5. Визначити співвідношення між звуками та літерами.

<== предыдущая лекция | следующая лекция ==>
Эколого- гигиеническая оценка почв населенных пунктов | Метрология. В практической жизни человек всюду имеет дело с измерениями
Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-01-11; Просмотров: 666; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.013 сек.