Вдосконалення розподілу системних ресурсів

У Windows 3.1 часто з’являються повідомлення при роботі з декількома продуктами: „Out of Memory” (недостатньо пам’яті) не дивлячись на те, що сотні Кбайтів RAM вільні. Насправді ОС просто не може виділити функції Windows API, що викликається пам’ять в спеціальній області стеку.

Windows 3.1 підтримує стеки (heaps) GDI та USER (по 64 Кб), які використовуються для зберігання інформації про об’єкти, що виділяються при викликах функцій Windows API. Саме кількість вільного місця у цих стеках фігурує під іменем “вільних системних ресурсів” у вікнах (Program Manager/Help/About). Якщо довільний з цих блоків заповнюється, повідомлення „Out of Memory” буде виникати навіть при значній кількості вільної основної пам’яті. Для того, щоб обійти це штучне обмеження системних ресурсів, ряд структур, що розміщуються Windows 3.1 в 16–розрядних стеках GDI та USER, в Windows 98 переміщені у 32–розрядні стеки. Таким чином, вивільнити додаткове місце для створення нових структур.

Всі дані не були виключені з 16–розрядні стеки тільки тому, що в такому випадку була би втрачена сумісність з деякими Windows–продуктами, які для підвищення продуктивності маніпулюють вмістом стеків напряму, обходячи механізм Windows API.

Так дескриптори меню і вікон були переміщені у 32–розрядний стек USER, що дозволило збільшити максимально можливу кількість таких структур з 200 у Windows 3.1 до 32767 дескрипторів меню та 32767 дескрипторів вікон на кожний процес у Windows 98.

VCACHE – 32–розрядний дисковий кеш

У Windows 98 32–розрядний дисковий кеш VCACHE заміняє 16–розрядний Smart Drive, що поставляється разом з Windows 3.1 та MS–DOS. Windows 98 пропонує більш розумний алгоритм для обміну інформацією з диском, що дає кращі показники кешування при читанні. Також забезпечується кешування інформації для дисків CD–ROM та мережених дисків.

Значна перевага VCACHE в порівнянні з Smart Drive в тому, що розмір RAM, що захоплюється кешем, міняється динамічно, в залежності від кількості вільної пам’яті в системі. Користувачам більше не треба відводити певну ділянку RAM під кеш, Windows 98 автоматично виділяє або віднімає пам’ять у кешу на підставі системних міркувань.

Покращена організація віртуальної пам’яті

У Windows 3.1 користувачам треба було використовувати велику кількість опцій при організації віртуальної пам’яті і файлу підкачки (swap file). Їм треба було вибирати між тимчасовим і постійним файлом, задавати розмір цього файла і вирішувати чи варто використовувати 32–розрядний доступ до диску. Позитивним у тимчасовому файлі було те, що Windows створювала його в момент свого завантаження і знищувала його після виходу із системи. Таким чином, користувачі могли економити місце на диску. Навпаки, постійний файл підкачки весь час займав місце на диску і окрім того повинен був складатись із неперервного ланцюжка кластерів, але він забезпечував більш високу продуктивність.

Реалізація механізму віртуальної пам’яті в Windows 98 не тільки значно спрощує для користувача задачу конфігурування, але і суміщає в собі позитивні сторони тимчасового та постійного файлів підкачки. Тепер цей файл динамічний, тобто він може міняти свій розмір в залежності від потреб ОС. Крім того 32–розрядна файлова система Windows 98 дозволяє використовувати фрагментований дисковий простір для файлу підкачки практично без втрат у продуктивності.

База реєстрації даних

Центр де Windows 98 зберігає потрібну інформацію називається – база реєстрації даних (системним реєстром). Це мозок пам’яті Windows 98. За його допомогою ОС керує інформацією про апаратні та програмні засоби, про користувачів та про процеси інсталяції.

До складу системного програмного забезпечення Windows 98 входить програма Regedit.exe за допомогою якої редагується база реєстрації даних. Windows 98 вона завантажує файли SYSTEM.DAT та USER.DAT із Windows–каталогу та представляє їх вміст у загальному вікні. Ці файли вміщують інформацію про інстальовані апаратні та програмні засоби, а також драйвери зовнішніх пристроїв і системні установки. Тому ці файли є центральними блоками конфігурацій керування Windows 98.

В вікні програми Regedit.exe відображаються основні ключі системного реєстру. До найважливіших відносяться: HKEY_LOKAL_MASHINE та HKEY_USERS – головні реєстраційні ключі. Інші чотири, які знаходяться на одному каталоговому рівні, тільки посилаються на деякі важливі області в середині обох головних ключів.

Реєстраційні ключі можуть розгалужуватись на підключі, які також можуть розгалужуватись. Тому файлова структура Бази реєстраційних даних задається досить складно. Але вона структурована і логічно завершена.

Ключі що бачимо в головному вікні програми Regedit, розділяються на два головних ключа і на файли SYSTEM.DAT та USER.DAT.

Для безпеки Windows 98 створює при кожному успішному запуску системи резервні копії DAT–файлів SYSTEM.DA0 і USER.DA0. Вони з атрибутом “hidden” і знаходяться в каталозі Windows. Без інформації, що міститься в БРД Windows 98 навіть не запуститься. Якщо випадково будуть знищені або зіпсовані файли SYSTEM.DAT та USER.DAT, то систему можна відновити використати резервні копії файлів. Для відновлення системного реєстру Windows 98 запускається в режимі DOS або із стартової дискети та перейменовуються файли:

SYSTEM.DA0 → SYSTEM.DAT та USER.DA0 → USER.DAT.

Для відновлення в Windows 98 є спеціальна програма ERU.EXE (Emergency Recovery Unit) – модуль аварійного відновлення. Ця програма заново створює БРД з останніх збережених файлів. Перед використанням програми ERU.EXE необхідно зберегти на дискеті файли з розширенням: DAT, SYS, INI та autoexec.bat.

Основні реєстраційні ключі

HKEY_LOCAL_MASHINE – містить всі дані про інстальовані апаратні засоби, їх налаштування, системні установки і інше. Ця інформація дійсна для всіх користувачів комп’ютеру.

HKEY_CLASS_ROOT – містить OLE–записи, зв’язки, програми, що відповідають типам файлів і іншу інформацію.

HKEY_CURRENT_CONFIG – посилається на ключ HKEY_LOCAL_MASHINE_CONFIG. Тут знаходиться інформація про конфігурацію апаратних засобів комп’ютера.

HKEY_USERS – головний ключ для всієї інформації, що специфічна для користувачів, такої як установка робочої поверхні (Desktop), інформація про користувача і та ін. Для кожного користувача існує власний підключ і різноманітна інформація про нього.

Hkey_Dyn_Data – вміщує інформацію про інстальовані пристрої, включаючи повідомлення про проблеми і стани інсталяції.

Дата добавления: 2014-01-11