Цукрів і крохмалю

Хімічні методи визначення

За відношенням до лужних розчинів в окису міді всі цукри поділяються на  

Загальним цукром називається сума всіх цукрів, які утворилися внаслідок гідролізу досліджуваного розчину, що містить сахарозу, крохмаль і редукуючі цукри.

Нередукуючі, які не відновлюють окис міді    

Редукуючі, які відновлюють окис міді в лужних розчинах

Відновлююча здатність цукрів обумовлена наявністю вільного глікозидного гідроксилу – вільних кетонних або альдегідних груп. Усі гексози мають відновлювальні властивості, а також дисаха-риди – лактозу і мальтозу

Сахароза і трегалоза не мають вільних глікозидних гідроксилів, тому не здатні відновлювати в лужному середовищі окис міді в закис міді.

йодометричні, суть яких у тому, що альде­гідна група целюлози в лужному середовищі окисляється йодом, внаслідок чого глюкоза перетворюється в одноосновну кислоту    

фериціанідний полягає у відновленні жовтої кров’яної солі в червону під дією альдегідних і кетонних груп цукрів у лужному розчині

Перманганатний метод (Бертмана). Суть полягає в тому, що карбонільні групи цукрів, взаємодіючи з рідиною Фелінга – комплексною сполукою окису міді з калій-натрієвою сіллю винною кислоти, відновлюють окис міді у закис міді

Методи визначення цукрів відрізняються між собою за способом підготовки їх витяжки до аналізу та за використанням у хімічному аналізі реакції взаємодії цукрів із реагентами, що дозволяє здійснити їх окреме визначення. Витяжка повинна бути звільнена від білкових речовин осад- жуванням їх гідратом оксиду цинку. При цьому необхідно дотримуватися такої послідовності: спочатку у витяжку вливають, помішуючи, сірчано­кислий цинк, а потім при збовтуванні приливають луг. Витяжка не повинна мати лужної реакції, оскільки це може призвести до руйнування цукрів.

Розчин І становить витяжку цукру з наважки продукту, в якому визначають кількість реду­куючих цукрів

Розчин ІІ отримують шляхом гідролізу розчину І. У розчині ІІ визначають загальну кіль­кість інвертного цукру

Кількість сахарози знаходять за розчинністю інвертного цукру в розчинах І і ІІ у відсотках з урахуванням коефіцієнта перерахунку інвертного цукру в сахарозу 0,95

Дата добавления: 2014-01-11