Рухові переваги

Прогностична інформативність показників моторики

Руховий вік

Якщо виміряти результати виконання будь-якого рухового завдання у великі групі дітей одного віку (наприклад, 9 та 10 років), то можна визначити їх середнє досягнення (рис. 4.7). У тій же групі обов’язково опиняться діти, чий результат перевищить середній рівень, – у них руховий вік випереджає календарний. Таких дітей називають акселератами на відміну від ретардантів, чий руховий вік відстає від календарного. Акселерати в одних рухових завданнях можуть бути ретардантами в інших. Наприклад, дитина може випереджати своїх однолітків, у силових вправах та відставати у вправах, що вимагають витривалості або влучності. Існування акселератів та ретардантів легко пояснити. Справа в тому, що темпи розвитку рухових можливостей суттєво залежать не тільки від генетично обумовлених індивідуальних особливостей, але й від умов життя: вони затримуються при хворобах або недостатньому харчуванню. Після нормалізації умов відмічається прискорення розвитку, і дитина повертається, як кажуть, у свій “канал розвитку”.

Для оцінювання рухового віку розроблені таблиці, в яких представлені середні для даного календарного віку результати виконання різних рухових завдань.

Часто постає питання про те, які будуть рухові можливості людини через кілька років, наприклад дитини, коли вона стане дорослою.

Дати відповідь на питання допомагають матеріали досліджень спадкових впливів (спортивних сімей, близнюків), а також лонгітудинальні (тобто тривалі, упродовж декількох років) спостереження за моторикою дітей.

Вік, коли здійснюється прогнозування, прийнято називати ювенільним. Величина показників, зареєстрованих у цьому віці називаються ювенільними показниками. На відміну від них дефинитивні показники можна буде зареєструвати у дефинитивному віці, для якого робиться прогноз. Наприклад, значення показників у дитячому віці називають ювенільними, а у дорослому – дефинитивним. Мірою прогностичної інформативності показників моторики є коефіцієнт кореляції між значеннями ювенільних та дефинитивних показників. Найбільш надійний прогноз дають показники моторики, що виміряні у пре пубертатному віці (рис. 4.8).У період статевого дозрівання прогностична інформативність знижена, що пов’язано зі змінами, що відбуваються в організмі.

По досягненні 17-18 років вона знову підвищується і наближається до максимального значення, тотожному надійності (стабільності) тесту

Більшість людей виконують побутові і спортивні рухи певною рукою, в одну й ту ж сторону, такі рухові асиметрії називають руховими перевагами. Сторона або кінцівка, яким віддається перевага називається домінантною. Люди, які однаково володіють обома кінцівками, називаються амбідекстриками.

Існує уявлення, що приблизно 25 % людей народжуються праворукими, 25 % – ліворукими (шульга) і 50 % – амбідекстриками. Потім під впливом соціальних факторів усі амбідекстрики та більша частина ліваків стають праворукими. Цим пояснюється той факт, що у розвинених країнах більшість людей переважно користуються правою рукою, права нога є маховою, а оберти вони роблять в ліву сторону. У останніх в своєму розвитку племен виявлено приблизно однакова кількість прво– й ліворуких. Таким чином, ніяких об4єктивних причин для переваг користування правою рукою нема, за винятком традицій, що склалися історично.

В спорті уміння виконувати технічні дії в обидві сторони вважається ознакою високої спортивної майстерності, особливо в єдиноборствах та спортивних іграх. Однак такі рухові амбідекстрики зустрічаються досить рідко, в спортивних іграх вони складають лише близько 5 % майстрів спорту. Основи такої майстерності необхідно закладати на ранніх етапах навчання спортивній техніці.

Дата добавления: 2014-01-11