Локальні НС (або надзвичайні події, нещасні випадки),які відповідають рівню системи “Л — ЖС” з однією особою або мікроколективом

Вступ.

БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ В НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ

ТЕМА 6

Тема 6.Безпека життєдіяльності в надзвичайних ситуаціях.

Заняття 1. Надзвичайні ситуації природного характеру.

Навчальний час – 2 години.

Зміст

Назва навчального питання	Час
Вступ.	5'
1. Причини виникнення та класифікація надзвичайних ситуацій.	30'
2. Надзвичайні ситуації природного характеру та рекомендації з безпеки життєдіяльності.	30'
3. Тенденції виникнення надзвичайних ситуацій природного та техногенного характеру у 2011 році	20'
Завершальна частина.	5'

Література

1. Заплатинський В.М. Безпека життєдіяльності. Опорний конспект лекцій для всіх спеціальностей. – К.: КДТЕУ, 1999. – 208 с.

2. Бедрій Я.І., нечай В.Я. Безпека життєдіяльності. Навчальний посібник. – Л.: Магнолія-2006, 2007. – 499 с.

3. Желібо Є.П., Заверуха Н.М., Зацарний В.В. Безпека життєдіяльності. Навчальний посібник / За ред. Є.П. Желібо. 6-е вид. – К.: Каравела, 2008. –344с.

4. Лапін В.М. Безпека життєдіяльності людини. Навчальний посібник. – К.: Знання, 2007. – 332 с.

5. Закон України “Про захист населення і території від НС техногенного та природного характеру”, 2000 р.

6. Державний класифікатор надзвичайних ситуацій. ДК 019-2001.

7. Положення про класифікацію надзвичайних ситуацій. (Затверджено ПКМУ від 24.03.2004, № 368).

8. Національна доповідь про стан техногенної та природної безпеки в Україні у 2007 році. – К.: МНС, 2008.

Завдання на самостійну роботу

1. Вивчити матеріал лекції [3] стор. 162-192, [2], стор. 351-402. [1], стор. 119-130, [4], стор. 146-179.

2. Ознайомитись з керівними документами [5-8].

3. Ознайомитись з навчальними фільмами "Чорнобиль-1986", "Ожидів-2007".

1. Причини виникнення та класифікація надзвичайних ситуацій.

2. Надзвичайні ситуації природного характеру та рекомендації з безпеки життєдіяльності.

3. Тенденції виникнення надзвичайних ситуацій природного та техногенного характеру у 2011 році

Щодня в світі фіксуються тисячі подій, при яких відбувається порушення нормальних умов життя і діяльності людей і які можуть призвести або призводять до загибелі людей та/або до значних матеріальних втрат. Такі події називаються надзвичайними ситуаціями (НС).

Засоби масової інформації, як правило, привертають увагу громадськості до надзвичайних ситуацій, особливо коли вони призвели або можуть призвести до великої кількості жертв, становлять загрозу нормальному життю і діяльності груп людей, цілих регіонів чи навіть країн. Майже жодне газетне видання, жоден випуск радіо або телевізійних новин не виходить без таких повідомлень.

Загальні ознаки НС:

- наявність або загроза загибелі людей чи значне погіршення умов їх життєдіяльності

- заподіяння економічних збитків

- істотне погіршення стану довкілля

Розглянемо класифікацію НС та кожний клас НС в послідовності: причини виникнення, негативні наслідки, рекомендації з безпеки.

1. Причини виникнення та класифікація надзвичайних ситуацій

Надзвичайна ситуація (НС) – порушення нормальних умов життя і діяльності людей на об'єкті або території, спричинене аварією, катастрофою, стихійним лихом чи іншою небезпечною подією, яка призвела (може призвести) до загибелі людей та/або значних матеріальних втрат.

Причини виникнення НС:

- аварії,

- катастрофи,

- стихійні лиха

- та інші події, такі як епідемії, терористичні акти, збройні конфлікти тощо.

Аварія – небезпечна подія техногенного характеру, що створює на об'єкті, території або акваторії загрозу для життя і здоров'я людей і призводить до руйнування будівель, споруд, обладнання і транспортних засобів, порушення виробничого або транспортного процесу чи завдає шкоди довкіллю.

Катастрофа – великомасштабна аварія чи інша подія, що призводить до тяжких, трагічних наслідків.

Небезпечне природне явище – подія природного походження або результат діяльності природних процесів, які за своєю інтенсивністю, масштабом поширення і тривалістю можуть вражати людей, об'єкти економіки та довкілля.

Загальними ознаками НС (наслідки НС):

- наявність або загроза загибелі людей чи значне порушення умов їх життєдіяльності;

- заподіяння економічних збитків;

- істотне погіршення стану довкілля.

Відповідно до причин походження подій, які можуть призвести до виникнення НС, їх класифікують на класи:

1. НС природного характеру.

2. НС техногенного характеру.

3. НС соціально-політичного характеру.

4. НС воєнного характеру.

НС природного характеру - небезпечні геологічні, метеорологічні, гідрологічні морські та прісноводні явища, деградація ґрунтів чи надр, природні пожежі, зміна стану повітряного басейну, інфекційна захворюваність людей, сільськогосподарських тварин, масове ураження сільськогосподарських рослин хворобами чи шкідниками, зміна стану водних ресурсів та біосфери тощо. НС техногенного характеру - транспортні аварії (катастрофи), пожежі, неспровоковані вибухи чи їх загроза, аварії з викидом (загрозою викиду) небезпечних хімічних, радіоактивних, біологічних речовин, раптове руйнування споруд та будівель, аварії на інженерних мережах і спорудах життєзабезпечення, гідродинамічні аварії на греблях, дамбах тощо. НС соціально-політичного характеру, пов'язані з протиправними діями терористичного і антиконституційного спрямування: здійснення або реальна загроза терористичного акту (збройний напад, захоплення і затримання важливих об'єктів, ядерних установок і матеріалів, систем зв'язку та телекомунікацій, напад чи замах на екіпаж повітряного або морського судна), викрадення (спроба викрадення) чи знищення суден, захоплення заручників, встановлення вибухових пристроїв у громадських місцях, викрадення або захоплення зброї, виявлення застарілих боєприпасів тощо.

НС воєнного характеру, пов'язані з наслідками застосування зброї масового ураження або звичайних засобів ураження, під час яких виникають вторинні фактори ураження населення внаслідок зруйнування атомних і гідроелектричних станцій, складів і сховищ радіоактивних і токсичних речовин та відходів, нафтопродуктів, вибухівки, транспортних та інженерних комунікацій тощо

За масштабом та наслідками НС класифікують на 4 рівня:

1. Державного рівня.

2. Регіонального рівня.

3. Місцевого рівня.

4. Об'єктового рівня.

Для визначення рівня надзвичайної ситуації встановлюються такі критерії [7]:

1) територіальне поширення та обсяги технічних і матеріальних ресурсів, що необхідні для ліквідації наслідків НС;

2) кількість людей, які постраждали або умови життєдіяльності яких було порушено внаслідок надзвичайної ситуації;

3) розмір заподіяних (очікуваних) збитків.

НС державного рівня – це така НС,

1) яка поширилась або може поширитися на територію інших держав;

2) яка поширилась на територію двох чи більше регіонів України, а для її ліквідації необхідні МТР в обсягах, що перевищують можливості цих регіонів, але не менш як 1% від обсягу видатків відповідних місцевих бюджетів;

3) яка призвела до загибелі понад 10 осіб або внаслідок якої постраждало понад 300 осіб (постраждалі - особи, життю або здоров'ю яких було заподіяно шкоду внаслідок НС), чи було порушено нормальні умови життєдіяльності понад 50 тис. осіб на тривалий час (більш як на 3 доби);

4) внаслідок якої загинуло понад 5 осіб або постраждало понад 100 осіб, чи було порушено нормальні умови життєдіяльності понад 10 тис. осіб на тривалий час, а збитки перевищили 25 тис. мінімальних розмірів заробітної плати (МРЗП);

5) збитки від якої перевищили 150 тис. МРЗП;

6) яка в інших випадках, передбачених актами законодавства, за своїми ознаками визнається як надзвичайна ситуація державного рівня.

НС регіонального рівня це – така НС,:

1) яка поширилась на територію двох чи більше районів (міст обласного значення) областей, а для її ліквідації необхідні МТР в обсягах, що перевищують можливості цих районів, але не менш як 1 % обсягу видатків відповідних місцевих бюджетів;

2) яка призвела до загибелі від 3 до 5 осіб або внаслідок якої постраждало від 50 до 100 осіб, чи було порушено нормальні умови життєдіяльності від 1 тис. до 10 тис. осіб на тривалий час, а збитки перевищили 5 тис. МРЗП;

3) збитки від якої перевищили 15 тис. МРЗП.

НС місцевого рівня це – така НС:

1) яка вийшла за межі територій потенційно небезпечного об'єкта, загрожує довкіллю, сусіднім населеним пунктам, інженерним спорудам, а для її ліквідації необхідні МТР в обсягах, що перевищують власні можливості потенційно небезпечного об'єкта;

2) внаслідок якої загинуло 1-2 особи або постраждало від 20 до 50 осіб, чи було порушено нормальні умови життєдіяльності від 100 до 1000 осіб на тривалий час, а збитки перевищили 0,5 тис. МРЗП;

3) збитки від якої перевищили 2 тис. МРЗП.

НС об'єктового рівня – НС, яка не підпадає під названі вище визначення, сталась на території об'єкта, а наслідки її не виходить за межі об'єкта або його санітарно-захисної зони.

Випадки порушення технологічних процесів, роботи устаткування, тимчасової зупинки виробництва в результаті спрацювання автоматичних захисних блокувань та інші локальні порушення у роботі цехів, дільниць і окремих об'єктів, падіння опор та обрив дротів ліній електропередач не належать до аварій, що мають категорії.

Надзвичайні ситуації мають різні масштаби за кількістю жертв, кількістю людей, що стали хворими чи каліками, кількістю людей, яким завдано моральної шкоди, за розмірами економічних збитків, площею території, на якій вони розвивались, тощо.

Вагомість надзвичайної ситуації визначається передусім кількістю жертв та ступенем впливу на оточуюче життєве середовище, тобто рівнем системи “людина — життєве середовище” (далі — “Л — ЖС”), якої вона торкнулася, і розміром шкоди, спричиненої цій системі. Виходячи з ієрархії систем “Л — ЖС”, можна говорити про:

Висновки. Сьогоднішня ситуація в Україні щодо небезпечних природних явищ, аварій і катастроф характеризується як дуже складна. Тенденція зрос­тання кількості надзвичайних ситуацій, важкість їх наслідків змушують розглядати їх як серйозну загрозу безпеці окремої людини, суспільству та навколишньому середовищу, а також стабільності розвитку еконо­міки країни. До роботи в районі надзвичайної ситуації необхідно залу­чати значну кількість людських, матеріальних і технічних ресурсів. Запобігання надзвичайним ситуаціям, ліквідація їх наслідків, максималь­не зниження масштабів втрат та збитків перетворилося на загальнодер­жавну проблему і є одним з найважливіших завдань органів виконав­чої влади і управління всіх рівнів.

Для організації ефективної роботи із запобігання надзвичайним ситуаціям, ліквідації їхніх наслідків, зниження масштабів втрат та збитків дуже важливо знати причини їх виникнення та володіти те­орією виникнення катастроф.

2. Надзвичайні ситуації природного характеру та рекомендації з безпеки життєдіяльності.

До НС природного характеру відносяться:

- Геологічні НС ( Землетруси; Зсуви; Осідання (провалля) земної поверхні; Карстові провалля; Виверження вулканів);

- Метеорологічні НС

- Гідрологічні (морські та прісноводні) НС

- Пожежі в природних екологічних системах

- Медико-біологічні (Інфекційні захворювання людей, масове отруєння людей)

- Інфекційні захворювання та масові отруєння сільськогосподарських тварин

- Масова загибель диких тварин

- Ураження сільськогосподарських рослин хворобами та шкідниками

Причинами НС природного характеру є небезпечні природні явища та стихійні лиха.

За даними статистики за 2007 р. НС природного рівня за масштабом розподілились таким чином: 5 – ДР, 21 – РР, 53 – МР, 73 – ОР. В наслідок НС природного характеру в 2007 р. в Україні загинуло 68 осіб (у тому числі 11 дітей), постраждало – 946 осіб (304 дитини). Завдано збитків близько 670 млн. грн.

За видами НС природного характеру в 2007 р. розподілились:

метеорологічні – 23 %; отруєння населення – 22 %; пожежі в природних екосистемах – 20%; інфекційні захворювання людей – 13%; геологічні – 10%; інфекційні захворювання с/г тварин – 9%; гідрологічні – 3%.

Дата добавления: 2014-01-11