Міжнародний поділ праці. Інтернаціоналізація господарського життя

Організаційно-економічною основою світового господарства є міжнародний поділ праці. Як відомо, під поділом праці розуміють диференціацію праці й людей на різноманітні, самостійні, відокремлені один від одного роди і види діяльності. Саме завдяки поділу праці виробляються споживні вартості. Розподіл праці завжди підвищував її продуктивність, а отже, обумовлював економічний і соціальний прогрес.

Розподіл праці в сучасних умовах - досить складна й розгалужена суспільна структура. По-перше, розрізняють розподіл праці в залежності від роду виробничої, тобто суспільно корисної діяльності. Це - галузева диференціація праці: промисловість, сільське господарство, транспорт, зв'язок, будівництво, галузі невиробничої діяльності тощо. По-друге, поряд із галузевою, спостерігається й просторова диференціація праці. Відокремлені види виробничої діяльності з часом закріплюються за певними територіями. Виникає територіальний розподіл праці. Розрізняють два основних види територіального розподілу праці: розподіл праці всередині окремих країн і міжнародний розподіл праці, тобто розподіл праці між країнами.

Міжнародний поділ праці виступає як процес стабільної концентрації в окремих країнах виробництва матеріальних благ та послуг зверх власних потреб, тобто для зовнішнього обміну, і розвиток потреб внутрішніх виробничих можливостей на основі придбання продукції з-за кордону.

Як правило, міжнародний поділ праці ґрунтується на наявності в країнах корисних копалин, родючості землі, флори й фауни, лісних, водних і, звичайно, кліматичних умов, а також історичних традиціях національної економіки тощо.

Таким чином, основними факторами міжнародного поділу праці є:

природні ресурси;

географічне положення країни;

грунтово-кліматичні умови;

розмір території (площа сільгоспугідь);

історичні традиції;

нагромаджений століттями досвід у виготовлені певних продуктів.

Одночасно з природними відмінностями і прогресом техніки розвиток міжнародного поділу праці, його характер визначаються також соціальним ладом, економічною системою, соціальними й політичними факторами, зовнішньою політикою держави.

Розподіл праці, в тому числі міжнародний, характеризує, насамперед, стан продуктивних сил. Одночасно не існує суспільного поділу праці без породженого ним обміну результатами господарської діяльності, досвідом, майстерністю, науково-технічними досягненнями тощо. На основі міжнародного поділу праці виникають міжнародна кооперація праці, міжнародне економічне співробітництво, тобто міжнародні економічні відносини.

Дата добавления: 2014-01-11