Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Загрузка...

Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Особисті немай­нові права

Права авторов

Термін дії авторського права - ст. 28 Закона и ст. 446 ЦК

Згідно з українським законодавством про авторське право, первинним власником виключних прав, пов'язаних зі створенням і використанням творів науки, літератури та мистецтва, є автор. Йому належать особисті немайнові та майнові права.

Особисті немай­нові права -невідчужувані та не можуть бути передані іншим особам. Можуть захищатися спад­коємцями автора

Виключні майнові права- можуть передава­тись автором і його правонаступника­ми відповідно до авторського дого­вору, у спадок або іншим способом

Право на винагороду - автор або правовласник має право на спра­ведливу винагороду за будь-яке викорис­тання твору. Законом передбачена можлиість використання твору без дозволу ав­тора, але з виплатою йому винагороди

Особисті немайнові права є невідчужуваними правами автора та не можуть бути передані іншим особам

До немайнових прав автора належать:

право авторства;

Типовим порушенням права авторства стає плагіат. Плагіат - оприлюднення (опублікування) повністю або частково чужого твору під іменем особи, що не є авто­ром цього твору.

Плагіат проявляється в багатьох формах, поділити його на різновиди можна за обсягом привласненого матеріалу -повний і частковий плагіат; а також за ступенем автентичності (подібних або сумнівних) текстів - прямий та опосередкований.

Під повним плагіатом мають на увазі навмисне привлас­нення авторства на твір у повному обсязі.

Частковий плагіат - використання у своїх працях частин або уривків з чужих творів без зазначення імені автора чи без оформлення уривку відповідно до вимог цитування.

Прямий плагіат передбачає привласнення авторства на чужий твір або його уривки, що використані без змін.

Опосередкований плагіат - привласнення авторства на чужий твір чи його уривки, що попередньо були видозмінені плагіато­ром. В його основі - переказ авторського тексту, те ж саме пере­фразування. У тлумачному словнику знаходимо: "Перефразо­вувати - передавати чиї-небудь слова, висловлювання, дещо змінюючи форму, а часом і зміст викладу". Ефективним методом доведення плагіату є проведення лінгвістичної експертизи. Про існування відповідної методо­логії ще на початку XX століття свідчить опублікована в 1915 р. праця відомого лінгвіста М. Морозова "Лінгвістичні спектри. Стилеметричний метод", в якій детально описується метод науко­вого аналізу текстів і розпізнання плагіату. Ґрунтується він на статистичному встановленні індивідуального стилю автора.

право на ім'я;

право на псевдонім;

Спираючись на ці права, автор може самостійно обирати спосіб зазначення свого імені та вимагати від інших зазначення належним чином свого імені на творі та його примірниках або згадування під час кожного публічного використання твору, якщо це практично можливо.



Існує три способи реалізації права на ім'я:

зазначення справжнього імені автора;

зазначення вигаданого імені (псевдоніма);

незазначення імені автора (анонімне використання). Автори у своїй роботі часто вдаються до використання псевдоніма. Зазвичай, це робиться для надання імені благозвуч­ності та підвищення популярності, а інколи з прямо протилеж­ною метою - приховати прізвище.

право на збереження цілісності твору;

право протидіяти будь-якому перекрученню, спотворенню чи іншій зміні твору.

Одним із судових процесів, у яких справедливість все ж пере­могла, є судова справа за позовом групи авторів фільму "Сапоги всмятку": режисера М. Іллєнко, оператора В. Іллєнка, художника С. Бржестовського та композитора Е. Артем'єва до Першого національного телеканалу. Приводом для позову стала демонстрація авторського твору із суттєвими змінами, а саме: телефільм почався не з початку, а з четвертої хвилини; наприкінці були вирізані два фінальні епізоди та повністю відсутні титри. Варто зазначити, що телеканал одразу ж свою провину визнав. Проте, керуючись "дитячим" уявленням про авторські права, пояснив, що скорочення відбулося вже під час ефіру, коли стало зрозуміло, що попередня пере­дача не вкладається в зазначений час. При цьому рекламні блоки чомусь не постраждали.

Суд задовольнив вимогу авторів, констатуючи той факт, що "зазначені обставини завдали моральних страждань та переживань, призвели до втрати престижу фільму та престижу самих позивачів як авторів фільму". Щоправда, сума відшкодування в процесі слідства зменшилася до 5900 грн. від заявлених у претензії 250 000 грн.

Майнові права авторів

Права недарма названі майновими, вони виконують функцію своєрідної валюти авторського права, позаяк можуть бути про­дані, передані за ліцензією чи за договором.

Протягом усієї історії жили коштом своєї інтелектуальної праці й оратор Цицерон, й літописець Нестор, й філософ Спіноза. Однак тогочасні форми стимулювання творчості, переважно, базувалися на системі меценатства. Своїм улюбленцям монархи видавали привілеї, а покровителі - немалі грошові суми. Так, з бідного музиканта, що неодноразово сидів у в'язниці за борги, відомий німецький композитор Р. Вагнер умить перетворився на заможного аристократа після того, як його творчість поціну­вав король Людовик П. Леонардо да Вінчі неодноразово зі­знавався: "Служу тому, хто мені платить". Завзятий гравець О. Пушкін розраховувався за карткові борги правами на ви­дання своїх поетичних збірок.

Стаття 440 ЦК. Майнові права інтелектуальної власності на твір (ст. 15 Закону)
1. Майновими правами інтелектуальної власності на твір є:
1) право на використання твору; (Согласно ст 441 ЦК Використання твору є його:опублікування (випуск у світ)(ст. 442 ЦК);відтворення будь-яким способом та у будь-якій формі; переклад;переробка, адаптація, аранжування та інші подібні зміни; включення складовою частиною до збірників, баз даних, антологій, енциклопедій тощо; публічне виконання;продаж, передання в найм (оренду) тощо; імпорт його примірників, примірників його перекладів, переробок тощо. Використанням твору є також інші дії, встановлені законом).

2) виключне право дозволяти використання твору;

3) право перешкоджати неправомірному використанню твору, в тому числі забороняти таке використання;

4) інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені
законом.
2. Майнові права на твір належать його авторові, якщо інше не
встановлено договором чи законом.

Стаття 444. Випадки правомірного використання твору без згоди автора

1. Твір може бути вільно, без згоди автора та інших осіб, та
безоплатно використаний будь-якою особою:

1) як цитата з правомірно опублікованого твору або як
ілюстрація у виданнях, радіо- і телепередачах, фонограмах та
відеограмах, призначених для навчання, за умови дотримання
звичаїв, зазначення джерела запозичення та імені автора, якщо воно
вказане в такому джерелі, та в обсязі, виправданому поставленою
метою;
2) для відтворення у судовому та адміністративному
провадженні в обсязі, виправданому цією метою;

3) в інших випадках, передбачених законом.

2. Особа, яка використовує твір, зобов'язана зазначити ім'я
автора твору та джерело запозичення. (Крім того див ст. 21-25 Закону )

 

Авторське право в діяльності інтернет-медіа

Немайнові права авторів

Легкість маніпулювання творами, зафіксованими в електрон­ній формі, породжує численні питання, пов'язані з охороною немайнових прав в Інтернеті, де твори постійно модифікуються, видозмінюються та заново розповсюджуються як самими авто­рами, так й іншими користувачами мережі. Реалізація немайно­вих прав щодо розміщених в Інтернеті творів є настільки склад­ною, що деякі дослідники навіть висловлюються за повну відмову від цієї категорії прав авторів.

Оскільки тягар захисту авторських прав, зазвичай, лежить на авторах, варто ширше застосувати можливості знака автор­ського права, котрий автор може легко розмістити під своїм твором. Ця формальність є необов'язковою, але відсутність знака авторського права під твором дає порушникам привід посила­тися на те, що вони не знали про існування власника твору -об'єкта авторського права. В. Наумов наголошує на сучасних технічних можливостях, які дають змогу наділити знак автор­ського права не тільки декларативною, а й захисною та інформа­тивною функціями на основі легальної процедури електронного документування з використанням технології електронного цифро­вого підпису, що забезпечить високий ступінь ідентифікації та юридичну силу електронним творам. Для користувача пере­ваги такої програми полягають у можливості отримати вичерпну інформацію про твір, його автора та правовласників, яка є необхід­ною при бажанні використати авторські публікації для розміщення, скажімо, на своєму веб-сайті. Автор же зможе отримати прямі докази його авторства на твір.

<== предыдущая лекция | следующая лекция ==>
| Особисті немай­нові права

Дата добавления: 2014-01-11; Просмотров: 482; Нарушение авторских прав?;


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



ПОИСК ПО САЙТУ:


Читайте также:



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2017) год. Не является автором материалов, а предоставляет студентам возможность бесплатного обучения и использования! Последнее добавление ip: 54.224.30.39
Генерация страницы за: 0.008 сек.