Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Способи шлакозоловидаляння

Принципова схема. Склади палива

Збереження твердого палива провадиться на складах, що необхідні для забезпечення роботи котельні в періоди нерівномірної доставки палива. Склади палива бувають базисні (основні) і витратні. Базисні склади призначені для тривалого збереження палива. Споруджується звичайно один базисний склад для декількох котелень, розміщується поблизу залізної дороги і виконується завжди відкритим при відповідному благоустрої території.

Витратні склади влаштовуються на території котельні, а їхня місткість повинна бути не менше 7 добового запасу при доставці автотранспортом і не менше 14-добового запасу при доставці по залізній дорозі.

Площа складу, м2

де Врк – розрахункові витрати палива, кг/с (м3/с); z – кількість діб, на які розраховується склад, НТ – висота штабеля, rнас.- насипна щільність палива,кг/м3

1-ваги; 2-размороження палива; 3-приймально-розвантажувальний устрій;4-дробарка; 5- склад; 6- бункер сирого вугілля; 7- система пилоприготування

Рисунок2.7.1 Схема паливного господарства

.

 

Паливо складають у штабелі довжиною L=25¸30, що мають вид рівнобокої трапеції з основою b=10м. Висоту штабеля h встановлюють у залежності від способу і тривалості його збереження, а так само від схильності його до самозаймання.

Для бурого вугілля h < 2,5 м, антрациту h < 5 м. Основа складу покривається прошарком шлаку і глини (d = 10 - 15 см) із пошаровим укочуванням.

 

 

2.2 Паливоподавання і паливоприготування

Пристрої і механізми, у яких провадиться попереднє підготування палива і подача його в бункера котлоагрегатів – складають комплекс паливоподавання.

Найпростіший вид паливоподавання для малих котелень: бульдозер (навантажувач). Найбільш простий вид механізованих паливоподаваннь- дробарка, ковшевий підіймач Шев’ева. У більш значних котельнях використовують паливопадачу зі стрічковим конвеєром. Кут нахилу стрічкових конвеєрів для вугілля не більш 18о, для торфу не більш 20о. Швидкість прямування не більш 3,0 м/с. Стрічки виготовляють із спеціальної вовневої тканини - бельтінг.

Процес підготування твердого палива для спалювання в камерних топках складний і складається з таких стадій: видалення металу і тріски з попереднім грубим роздрібненням, підсушування і розмелу в системі готування пилу, подача готового пилу в топковий пристрій(мал.2.10).

Здрібнювання палива в пил відбувається в основному за рахунок удару, роздавлювання і стирання.

Грохоти бувають рухливі і нерухомі; з окремих колосників, розташованих на визначній відстані друг від друга або це грати із різними діаметрами отворів.

Найбільше поширені дробарки - валкові і молоткові.

 

1 - бункер сирого вугілля; 2- стрічковий транспортер; 3- прошарок палива; 4- трісковловлювач; 5- електромагніт; 6- грохот; 7- бункер металу; 8- бункер дрібного вугілля; 9- бункер крупного вугілля; 10- дробарка.

Рисунок2.7.2 Схема подачі палива в дробарку

3. Паливне господарство при спалювання рідкого палива

3.1 Компонування і розміщення устаткування

Рідке паливо (мазут) у котельнях використовується як основне, резервне, аварійне і розстопочне. Якщо мазут йде як основне паливо, то місткість мазутосховищ повинна бути з розрахунку 10-добового запасу, а якщо як аварійне - 3-добового. Доставка мазуту до ТГУ здійснюється: по залізній дорозі у цистернах; автотранспортом; трубопроводами. Правильний вибір принципової схеми мазутного господарства й устаткування залежить від фізичних властивостей мазуту: в’язкості; температури застигання; температури спалаху і запалення; кількості води, механічних домішок і сірки. Типова схема мазутного господарства приведена на мал.2.11

1- залізнична цистерна; 2- естакада;3- переносний лоток;4- зливальний жолоб;5- відвідна труба;6- приймальні ємності;7- мазутосховище; 8 і 11-фільтри тонкого очищення;9 і 12- насоси;10- фільтри грубого очищення;13- підігрівники;14- пальники котлів;15- лінія реціркуляції

Рисунок2.7.3 Схема мазутного господарства з наземним сховищем

.

Частина розігрітого мазуту направляється по лінії реціркуляції в мазутосховище для розігріву мазуту, що там знаходиться, і для попередження застигання мазуту в трубопроводах при зменшенні або припиненні його споживання.

Мазутосховище розділяють на наземні, напівподземні і підземні місткістю 100, 200, 500....20000м3; залізобетонні або металеві.

 

3.2 Підготовка мазуту до спалювання

Злив мазуту з цистерни можливий тільки при підігріві його до 40-60оС. Для розігріву мазуту застосовують такі способи: відкритою парою; циркуляційний підігрів; парова сорочка; злив мазуту під надлишковим тиском; тепляки-сараї; вібропідігрів; індукційний підігрів. Мазутопроводи прокладають з ухилом не менше 0,01.

З цистерн мазут зливається самопливом. По дну лотків прокладені паропроводи. З приймальних ємностей мазут перекачується зануреними нафтовими насосами в основні резервуари для збереження. Підігрів мазуту в цих резервуарах до 70оС здійснюється в основному трубчастими підігрівниками.

Для нормальної роботи насосів і пальників котлоагрегатів установлюються фільтри грубого і тонкого очищення.

Температура мазуту перед форсунками пальників повинна відповідати не більш 3оВУ і залежить вона від концентрації сірки в паливі (80 ¸120оС).

Місткість резервуара мазутосховищ, м3

де z- кількість діб, на які розраховується запас; Вркот- розрахункова витрата палива котельної, кг/с; r- щільність палива, кг/м3.

Діаметри трубопроводів для мазуту, м, визначаються з виразу

де Вi- витрата палива на аналізованій ділянці; wм- швидкість палива на

ділянці, м/с.

Швидкість мазуту приймається в межах 1,4 - 2,0 м/с.

Для поліпшення експлуатаційних властивостей мазуту застосовується обробка його рідкими присадками, що дозволяє покращувати процес горіння, полегшує усунення відкладень попелу, знижує інтенсивність корозії, очищає мазутопроводи і поверхні нагрівання теплообмінників.

 

 

Тема 2.8 Шлакозоловидаляння. Шкідливі рідкі стікання.

Кількість годин - 2

Кількість лекцій – 1 (11 - а)

Лекція 2.10

1 Загальні положення

2 Засоби видаляння шлаку і попелу.

3 Вплив шкідливих рідких стікань ТГУ на навколишнє середовище.

4 Класифікація і характеристика стічних вод ТГУ

 

1 Загальні положення

В процесі горіння твердого палива зола, яка міститься в ньому, виділяється у вигляді шлаку, що залишається в топці, і летучої золи.

Найбільш трудомістким процесом експлуатації ТГУ є видаляння шлаку і золи. Цей процес складається з декількох операцій: видаляння золи і шлаків з топкових устроїв і бункерів золи; видаляння золи і шлаків за межі ТГУ; видаляння золи і шлаків з території, яка прилягає до ТГУ.

До шлакозоловидаляння пред’являють таки вимоги: забезпечення нормальних санітарно-гігієнічних умов і безпеки роботи; мінімальні експлуатаційні витрати на видаляння і транспортування золи і шлаку; можливість подальшого використання шлаку і золи.

Вибір того чи іншого засобу видаляння залежить від ряду умов: систем і конструкції топкових пристроїв, зольності палива, але головним чином від потужності ТГУ, від загальних витрати вогнищевих залишків, кг/с

.

Якщо G < 0,06, то можливе ручне видаляння, при більшій кількості - процес видаляння слід механізувати.

Якщо G < 1,1 застосовуються механізми періодично діючі.

Якщо G < 2,2 – застосовуються безперервно діючі механізми.

Якщо G > 3,3 - необхідні пристрої постійно діючі з резервуванням найменш надійних вузлів.

Основними способами видаляння шлаку і золи є: ручний, механізований, пневматичний і гідравлічний.

 

При ручному видаленні застосовуються вузькоколійні вагонетки з перекидним кузовом. Шлак і зола перевозяться сухими.

При механізованому видалянні можливо використовувати скіпові й інші підіймачі, скреперні установки, скребкові конвеєри і деякі інші пристрої.

В помешканнях, де встановлені ТГ, найбільше поширення мають схеми з скреперними установками для періодичного видаляння.

Шлак і зола з бункерів котлів скидають до шлакового залізобетонного каналу, звідкіля скрепером подають по похилій естакаді в збірний бункер, який встановлюється поза будинком.

Шлак і зола накопичуються при сухому видалянні - за добу і за 8 годин - при мокрому.

 
 

Пневматичні системи видалення шлаку і золи працюють як усмоктуючи так і нагнітаючи: перші застосовують у тих випадках, коли відстань від котельні до розвантажної установки не більше 200 м, другі - до 600 м (при сухому використанні шлаку і золи).

 

Рисунок 2.8.1 Схема пневматичного видаляння шлаку і золи

 

Всмоктувальна схема: уся траса, починаючи від точки забирання золи і шлаку до осаджувального пристрою, знаходиться під розрідженням. Під шлаковим 1 і золовим 2 бункерами котлів встановлюють золо- і шлакоприймальні насадки 3, в яких зола і шлак змішуються з засмоктувальним повітрям. Шлак дробиться в дробарці 4. Розрідження утворюється паровими ежекторами 5 чи вакуум-насосами. По магістральному золопроводу 6 суміш підводиться до циклона-осадника 7, в якому зола сепарується. Більш тонка очистка провадиться в пилоувловлювачу 8, а уловлені фракції збираються в бункері 10.

Гідрозолошлаковидаляння (ГЗВ) буває: низьконапірне з багерними насосами; змішане з ерліфтнасосами і самопливне. Цей спосіб застосовують при достатній кількості води і близькості золовідвалу. ГЗВ є найбільш досконалою системою, тому і набуло поширення в ТГУ середньої і великої теплопродуктивності. Однак для даного способу характерним є завеликі витрати на амортизацію, ремонт і електричну енергію, отже, збільшення витрат на експлуатацію. Вона до того ж громіздка.

Зола і шлак - цінна сировина для виробництва будівельних матеріалів і будівництва автомобільних доріг. Шлаки використовують як добавки до цементу, при виробництві силікатної і алюмосилікатної цеглини, шлакоблоків і т.і.

 

3 Вплив шкідливих рідких стікань ТГУ на навколишнє середовище

Раціональне використання і охорона водневих ресурсів є важливою частиною загальної проблеми охорони навколишнього середовища.

Водойми і водостоки представляють собою складні екологічні системи існування біоценозу - співтовариства живих організмів. При скиданні в водойми стоків, що містять шкідливі домішки, виникає відхилення екосистеми від рівноважного стану. Шкідливі речовини могуть визвати отруєння (а інколи і загибель) певного виду живих організмів. Особливо велике значення в процесі самоочищення водоймищ має його кисневий режим.

При великих скиданнях шкідливих речовин в водойми наступає дефіцит О2, при якому порушується біоценоз, існує накопичення і загнивання органічних речовин, що викликає серйозне погіршення якості води.

ГДК - шкідливої речовини в водоймі називається її концентрація, яка при повсякденному впливі на організм людини не викликає яких-небудь патологічних змін і захворювань, а також не порушує біологічного оптимуму в водоймі.

Для стічних вод розмір ГДК не нормується, тому необхідна ступінь їхнього очищення визначається цілком і повністю станом водойми після скидання в нього стічних вод. Режим скидання стічних вод може бути: одночасним, періодичним, безперервним, випадковим.

4 Класифікація і характеристика стічних вод ТГУ

а). Від систем ГЗВ теплових станцій, що працюють на твердому паливі. Витрата води на 1 тонну попелу при ГЗВ складає 15-30 м3;

б). Розчини опісля регенерації фільтрів водопідготівельних установок;

в). Води, забруднені нафтопродуктами;

г). Води опісля відмивань зовнішніх поверхонь нагрівання ТГУ від відкладень;

д). Розчини опісля хімічної очистки теплосилового устаткування і його консервації;

є). Теплові води опісля охолоджування устаткування ТГУ;

ж).Господарчі і комунально-побутові;

з). Дощові(зливові) води з території котельні;

і). Від атомних станцій теплопостачання.

Хімічний склад вод ГЗВ визначається природою мінеральної частини палива і режимом горіння. Всі води опісля ГЗВ можна розподілити на 4 частини: лужні, сульфатні, сульфатно-лужні, силікатні.

Часто в водах ГЗВ виявляються з'єднання ванадію, миш'яку, хрому, міді, марганцю і нікелю.

Основний вплив стічних вод від водопідготівельних установок на водойми: в засоленні останніх (опісля регенерації солі); зміною рН (регенерація Н2SO4); зміна сольового складу води (скидається до 3 т/год різних сольових розчинів при продуктивності водоочищення 1600 т/год).

Нафтопродукти попадають в водойми в емульгованому, колоїдному і розчиненому стані від води охолоджуючих насосів, грунтових вод, аварійних витікань мазуту в конденсат, стоків при промиванні нафтосховищ. Нафтопродукти утворюють на поверхні водойми плівки, що зменшують аерацію чи утворюють донні відкладення, які обмежують нормальне біологічне існування флори і фауни дна водойми

На атомних станціях теплопостачання, ТЭЦ і особливо конденсаційних електростанціях велика кількість теплової енергії уходить з водою, що охолоджує устаткування, в водойми. Водойма не повинна підвищувати своєї температури більш ніж на 5оС зимою і на 3оС літом.

Основні шляхи зниження водних забруднень від ТГУ: удосконалювання технологічного устаткування і його елементів; удосконалювання технологічного очищення води; утилізація і витяг цінних речовин; відмова від застосування води в технологічних процесах, наприклад в системах ГЗВ.

 

<== предыдущая лекция | следующая лекция ==>
Твердого палива | Компонування устаткування котельних установок. Тема 2.9 Проектування котельних установок
Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-01-11; Просмотров: 616; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.039 сек.