Клітина як структурна одиниця

РОЗДІЛ 3

Лекція 5, 6

План

3.1 Клітина: загальний огляд

3.2 Цитоплазма

3.3 Рибосоми

3.4 Мембрани

3.5 Клітинне ядро

3.6 Плазміди

3.7 Мітохондрії й пластиди

3.8 Система ендомембран

3.9 Мікрофіламенти й внутрішньоклітинні рухи

3.10 Трубчасті (тубулярні) структури

3.11 Параплазматичні включення

3.12 Клітинна стінка

Всі живі організми побудовані із клітин. Одноклітинні (бактерії, найпростіші, багато водоростей і гриби) складаються з однієї клітини, багатоклітинні (більшість рослин і тварин) - звичайно з багатьох тисяч клітин. Клітина має всі властивості живої системи: вона здійснює обмін речовин й енергії, росте, розмножується й передає в спадщину свої ознаки, реагує на зовнішні сигнали (подразники) і здатна рухатися. Вона є нижчим щаблем організації, що має всі ці властивості, найменшою структурною й функціональною одиницею живого. Функції в клітині розподілені між різними органоїдами, такими як клітинне ядро, мітохондрії й т.д..

3.1 Клітина. загальний огляд

Вперше термін "клітина" увів англійський учений Р.Гук наприкінці ХVІІ століття. Він розглядав під мікроскопом зрізи коркового дерева й побачив, що препарат побудований з окремих упорядковано розташованих камер. Окрему камеру він назвав клітиною.

Основні положення клітинної теорії були сформульовані німецькими біологами:

1. Все живе складається із клітин;

2. Клітина - найменша одиниця живого;

3. Клітина - тільки із клітини.

Перші два положення були розроблені німецьким ботаніком М.Шлейденом і німецьким зоологом Т.Шванном наприкінці 30-х років ХІХ століття. Третє положення розроблене німецьким біологом Р.Вірховим наприкінці 60-х років ХІХ століття. Це положення встало на шляху теорій неогенеза (походження життя на Землі). Автором перших експериментальних досліджень, які показали можливість утворення первинних клітин (протобіонтів) абіотичним шляхом з розчинених у воді древнього океану (первинному "бульйоні") органічних сполук, був радянський учений О.І.Опарін (1924 р.).

Форма клітин надзвичайно різноманітна - від найпростішої кулястої (одноклітинні; серед бактерій - коки) до самої вигадливої (рис. 3.1). Мікрококи мають діаметр 0,2 мкм, нервові клітини досягають у довжину 1 м, а судини рослин - навіть декількох метрів.

Рис. 3.1. Форми клітин. Рослинні клітини: 1 - із зірчастої паренхіми; 2 - паренхімна; 3 - з палісадної тканини; 4 - клітини судини; 5 - клітина ситовидної трубки. Клітина людини: 7-яйцеклітина; 8 й 10- нервові клітини; 9 - кісткова клітина; 11 - м'язова клітина

Існують два щаблі організації клітини (табл. 3.1): прокаріотична клітина (у прокаріот - бактерій і синьо-зелених водоростей) і еукаріотична клітина (в еукаріот, тобто всіх інших одно- і багатоклітинних організмів - рослин, грибів і тварин). Загальними для всіх щаблів організації є наступні клітинні структури: ядро (ядерний еквівалент), клітинна мембрана, протоплазма (цитоплазма). Цитоплазма містить різні органоїди, більшою частиною видимі тільки за допомогою електронного мікроскопа. Всі органоїди лежать у матриксі (це та частина цитоплазми, що навіть в електронному мікроскопі представляється гомогенною). Тільки деякі органоїди прокаріотичної клітини гомологічні відповідним органоїдам еукаріот (табл. 3.1).

Таблиця 3.1

Дата добавления: 2014-01-11