Статеві рефлекси самців

Видові особливості статевих органів самців

У бугая, барана, цапа, оленя – сім'яники розташовані у калитці вертикально, звисають між стегон. Довжина загальної протоки придатка у бугая до 30 м, запас сперміїв до 60 млрд, у цапа й барана, відповідно 40 -70 м і 200 млрд.

Ампули сперміопроводів добре розвинуті, служать для накопичення сперміїв під час ерекції.

Міхурцеві залози. мають бугристу поверхню.

Передміхурова залоза (простата) має тіло та дифузну частину, розсіяну в тазовій частині уретри.

Цибулинні, або куперові, залози – округлої форми.

Прутень у ділянці промежини утворює S - подібний вигин, який під час ерекції розправляється, причому загальна довжина прутня у бугая досягає 150см; головка прутня конусоподібної форми, на її вершині розміщений скручений відросток уретри.

У цапа й барана відросток уретри, довжиною 3-4 см,під час еякуляції розправляється і проникає в канал шийки матки.

У кнура і пса сім’яники в калитці розташовані навскоси в ділянці промежини, поблизу анального отвору.

Ампули сперміопроводів не виражені.

Придаткові залози у кнура великі, а упса міхурцеві та цибулинні залози відсутні, а простата – велика, жовтуватого кольору.

Прутень у кнура має S- подібний вигин. Довжина ерегованого прутня досягає 80 см. Головка має штопороподібну форму.

Препуцій кнура має глибокий дивертикул у черевній стінці.

Прутень у пса в передній частині має кістку (os penis), довжиною до 10 см. На дні порожнини препуціального мішка помітно виділяються численні лімфатичні вузлики.

У жеребця сім’яники розташовані у калитці горизонтально, між стегнами. Придаток лежить зверху сім’яника головкою вперед, хвостом назад. Довжина загальної протоки придатка – до 86 м.

Придаткові залози – великі.

Прутень не має S-подібного вигину, під час ерекції досягає довжини більше 100 см. Головка прутня має форму гриба, підчас ерекції діаметр її досягає 16см.

Репродуктивна функція організму самців і самок здійснюється завдяки прояву умовних і безумовних статевих рефлексів. Безумовних статевих рефлексів відомо п’ять: локомоторний, рефлекс ерекції, обіймальний, парувальний та рефлекс еякуляції.

Локомоторний рефлекс – це статевий потяг, або рефлекс пошуку і переслідування самцями самок.

Рефлекс ерекції – це наповнення кров'ю печеристих тіл прутня, який збільшується, стає пружним, виходить з препуція і може бути введений у піхву самки або штучну вагіну. Під час ерекції через судини прутня протікає крові у кілька разів більше, ніж у спокійному стані.

Обіймальний рефлекс. Самець заплигує на самку ззаду і обхоплює її тулуб передніми кінцівками.

Парувальний рефлекс – це введення прутня у піхву чи штучну вагіну та ритмічні штовхальні рухи (фрикції ), спрямовані на сприймання рецепторами прутня термічних і механічних подразнень.

Рефлекс еякуляції є наслідком збудження еякуляторного центру в поперековій ділянці спинного мозку та дії гормону окситоцину. Це – випорскування сперми з уретри, зумовлене послідовними м’язовими скороченнями каналу придатків сім’яників, сперміопроводів, придаткових статевих залоз та уретри. Порція сперми, виділена під час статевого акту, називається еякулятом.

Дата добавления: 2014-01-11