Етика при проведенні чату

Особливості організації телеконференцій в Інтернет

Типовий електронний лист

Комунікація в умовах Інтернет

ТЕМА 7. КОМУНІКАЦІЇ В МЕРЕЖІ ІНТЕРНЕТ

Вибір виду аксонометричної проекції.

Штрихування в аксонометричних проекціях

Прямокутні аксонометричні проекції

Прямокутна ізометрія. Кут між осями в ізометрії – 120^о (рис.4.1). Коефіцієнт спотворення по осях х, у, z рівний 0,82; як правило, його округляють до 1. Кола, що лежать в площинах, паралельних площинам проекцій, проектуються на ці площини в еліпси. Великі осі еліпсів на П₁, П₂, П₃ перпендикулярні відповідно до осей z, у, х. Якщо коефіцієнт спотворення по осях прийняти рівним 1, то великі осі еліпсів рівні 1,22, а малі - 0,71 від діаметра кола.

В аксонометричних проекціях кола проекціюються на основні площини у вигляді еліпсів, які зручно замінити овалами.

На рис. 4.2. наведено спрощену побудову овалів за заданим діаметром кола при різному його положенні відносно площин проекцій.

Овал будують наступним чином: з центру О₁ проводять прямі паралельні до двох аксонометричних осей, в яких знаходиться коло; з точки О₁ проводимо велику вісь овалу, яка в площині кресленика перпендикулярна до третьої аксонометричної осі, а перпендикулярно великій осі проводимо малу вісь;будуємо коло заданого діаметру D та відмічаємо точки перетину кола з осями – точки О₂ і О₃, m i m₁; з точок О₂ і О₃ проводимо дуги mm і m₁m₁ радіусами R=O₂m=O₃m₁; сполучаємо точку О₃ з точками m₁ та з точок перетину О₄ і О₅ проводять дуги r=O₄m=O₅m.

Прямокутна диметрія. Розміщення осей в прямокутній симетрії показано на рис. 4.3. коефіцієнти спотворення по осі у = 0.47, а по осі х і z k = 0.94. Але, як правило, симетричну проекцію виконують без спотворення по осях х і z, тобто коефіцієнти спотворення по цих осях приймають рівними одиниці, а по осі у коефіцієнт спотворення 0.5. Якщо коефіцієнт спотворення по осях х і у взятий рівним 1, то великі осі еліпсів рівні 1,06 від діаметра кола, мала вісь еліпса на П₂ рівна 0,95, а еліпсів на П₁ і П₃ - 0,35 від діаметра кола.

Побудова еліпсів в диметрії, як і в ізометрії, також замінюється овалами (рис. 4.4).

Розглянемо побудову овалу, паралельного до горизонтальної площини проекцій (хоу). Порядок побудови: визначаємо положення центра О₁, через нього проводять прямі паралельні аксонометричним осям і велику ось овалу, перпендикулярну осі z; з центру овалу проводять кола заданого діаметру D, яка відмічає на осі, паралельній до ох, точки n і n₁; з центру О₁ вздовж осі оz відкладаємо відрізки рівні діаметру О₁О₂ = О₁О₃ = D; з точок О₂ і О₃ радіусами R₁ = О₂n₁ = О₃n проводять дуги nn i n₁n₁ до перетином з колом діаметром D; з’єднуючи точки О₂ і О₃ з точками n і n₁ на перетині з великою віссю, отримують точки О₄ і О₅, з яких радіусом r = О₄n = О₅n проводять дуги, що замикають овал.

Овал паралельний до фронтальної площини проекцій (хоz) будують наступним чином: визначають положення центру овалу, через який проводять прямі паралельні аксонометричним осям, і велику вісь овалу перпендикулярну до осі у; з центру овалу проводять допоміжні кола d = 0/2D і відмічають точки перетину О₇, О₈, О₉, О₁₀; з точок О₉, О₁₀ проводять дуги mm і m₁m₁ радіусу R = О₁₀ m₁, а з точок О₈, О₇ – дуги радіуса r = О₇ m.

На рисунку показана послідовність побудови координатним методом аксонометричних проекцій корпусної деталі з вирізом ¼ (рис. 4.5а – прямокутна ізометрія, рис. 4.5б – прямокутна диметрія.

	Рис. 82

Косокутна диметрія. При виконанні фронтальної косокутної диметрії, елементи деталі, що лежать в площинах паралельних до фронтальної площини проекцій, проекціюються на аксонометричну площину без спотворення (рис. 4.6). Кола, розміщені в горизонтальній і профільній площинах проекціюються у вигляді еліпсів, і замінюються овалами, як і в прямокутній симетрії.

Лінії штрихування перетинів в аксонометричних проекціях наносять паралельно одній з діагоналей квадратів, що лежать у відповідних координатних площинах, сторони яких паралельні аксонометричним осям (рис. 4.7), відстань між лініями штрихування в кожному перетині повинна бути різною.

В аксонометричних проекціях, на відміну від прямокутних, ребра жорсткості, спиці та інші тонкостінні елементи деталі на розрізах штрихуються.

При великих площах перетинів і при вказуванні профілю ґрунту допускається наносити позначення лише по контуру перетину вузькою смужкою рівномірної ширини.

Вузькі площі перетинів завтовшки менше 2мм показують зачорненими, залишаючи просвіти між суміжними перетинами не менше 0,8 мм.

Слід знати, що при обраному виді аксонометрії наочність виробу залежить від правильного розташування його відносно осей, які зазвичай орієнтуються по основних видах комплексного кресленика.

при виборі виду аксонометрії необхідно враховувати умови: не можна використовувати ізометрію для призматичних і пірамідальних форм, з квадратом в основі (рис. 4.8 б). в таких випадках краще обрати прямокутну симетрію (рис. 4.8 в); не слід використовувати прямокутну диметрію для зображення сфери, так як, буде важко викреслити еліпси; найменшому спотворенню має підлягати сторона деталі, що дає найбільш повну характеристику виробу; якщо довжина деталі значно перевищує її ширину і висоту, то вздовж довжини розміщують вісь без спотворень.

Питання для самоперевірки:

1. Назвіть види аксонометричних проекцій?

2. Як побудувати коло в прямокутній ізометрії та диметрії?

3. Як виконують штриховку в аксонометричних проекціях?

4. В яких випадках лінії штриховки заміняють затемненням?

5. При побудові яких геометричних форм небажано використовувати ізометричну проекцію?

6. Який вид аксонометричної проекції використовують для спрощення побудови кола паралельного горизонтальній площині?

7. Який вид аксонометричної проекції використовують для спрощення побудови кола паралельного фронтальній площині?

Головна мета комунікації в умовах Інтернет, як і будь-якої комунікації, полягає в обміні інформацією різного роду. Засоби передачі інформації від людини до людини в даному разі також розділяються на вербальні й невербальні символи і знаки, але велика кількість засобів невербальної комунікації стають недоступними, наприклад, жести, міміка, погляд, рухи, тощо. Це створює деякі ускладнення у спілкуванні й впливає на поведінку окремих людей, на їхні вербальні прояви в Інтернет.

Успіх у комунікації залежить від уміння ефективно володіти трьома визначальними категоріями: логікою, психологією і мовленням.

Діалог у мережі

Діалог - це процес взаємного спілкування, коли відбувається постійна зміна ролей. Якщо хтось із партнерів відмовляється від своїх реплік, то діалог перетворюється в монолог.

Діалог в Інтернет можна спостерігати в різноманітних телеконференціях, проведених у режимі реального часу (чати, відео, телеконференції). Однак у ході переписки по електронній пошті (якщо вона досить інтенсивна) часто використовується прийом "цитування", коли обмін репліками партнерів за перепискою більше нагадує діалог, ніж монологічні висловлення.

Психологи виділяють два класи діалогів:

інформаційний (коли до початку спілкування між партнерами є розрив у знаннях);

інтерпретаційний (коли знання у партнерів приблизно рівні, але одержують різну інтерпретацію).

Для ділової бесіди характерні: диференційований підхід до предмета обговорення з урахуванням комунікативної мети, швидкість реагування на висловлення партнерів, критична оцінка думок, аналітичний підхід до обліку та оцінки обговорюваних проблем, відчуття власної значущості у вирішенні порушеної в бесіді проблеми.

Незважаючи на активний розвиток мультимедійних комунікаційних засобів, завдяки яким користувачі Інтернет можуть спілкуватися один з одним у режимі реального часу, основною формою спілкування в мережі як і раніше залишається електронна пошта. При формальному спілкуванні по Інтернет електронні листи складають відповідно до норм і принципів оформлення ділової документації. При цьому важливо пам'ятати про правила телекомунікаційного етикету, прийняті в Інтернет.

Електронне лист завжди починається зі звертання:

загального нейтрального (коли ви звертаєтеся до групи осіб або не знаєте точного імені одержувача) Приклад: Шановні колеги! Шановні співробітники!;

прямого (коли ви знаєте ім'я людини).

Після звертання складають основний текст, у якому можна умовно виділити три частини:

Перше речення (або пари речень) - коротке формулювання основної теми, мети листа.

Друга, основна частина - розвиток теми, повідомлення найбільш важливої інформації.

Третя частина - прощання, заключні репліки, в яких намічаються запитання, дати зустрічей і подальших обговорень тощо.

На завершення ставлять електронний підпис. Він може бути коротким (коли вказують тільки ім'я та прізвище), а може повідомляти про відправника більш-менш повну інформацію, наприклад, ім'я, посада, місце роботи, адреса електронної пошти, адреса звичайної пошти, адреса веб-сайту, на якому представлена інформація про користувача або установу, де він працює, телефони (домашній і робочий), факс тощо.

Електронний лист повинен бути не дуже довгим і легким для прочитання. Якщо до нього додають які-небудь документи, то їх прикріплюють до листа у вигляді вкладок (найчастіше, у заархівованому вигляді, - для економії часу на передачу).

Серед електронних листів особливе місце займають так звані представницькі листи, які використовуються для подання, знайомства, зав'язування контактів по мережі. Представницький лист повинен бути простим, але цікавим для одержувача. Його пишуть в такій формі:

Головна ідея листа.

Загальне подання - ім'я й прізвище.

Професія, займана посада, місце роботи.

Місце, де живе автор листа (чим воно знамените, які природні й культурно-історичні пам'ятники є поблизу тощо.).

Контактна інформація (повний електронний підпис).

Телеконференціями називають велику групу різноманітних служб і сервісів Інтернет, призначену для комунікації користувачів. Виділяють наступні види телеконференцій:

асинхронні телеконференції - конференції, в яких обмін інформацією відбувається у відстроченому режимі (по електронній пошті);

синхронні телеконференції - конференції в режимі реального часу, що дають можливість обміну як текстовою, так і візуальною та голосовою інформацією.

Головною перевагою асинхронних телеконференцій є те, що вони не вимагають присутності всіх учасників конференції в один і той же час час, що дуже зручно в тому разі, якщо учасники конференції перебувають у різних часових поясах або не можуть одночасно перебувати за комп'ютером у встановлений для конференції час. Дані конференції також, зручні для тих користувачів, кому потрібен більший час на обмірковування своїх виступів, хто хоче додатково попрацювати над відповіддю, проблемою, піднятою в рамках конференції, або якщо мова спілкування на конференції не є рідною мовою учасника.

Найпоширеніші форми асинхронних телеконференцій це Списки розсилання (discussion lists). Вони дають змогу розсилання електронного повідомлення одночасно декільком адресатам за заздалегідь складеним адресним списком. Списки розсилання зручні при організації роботи порівняно невеликої групи користувачів.

Розрізняються наступні види синхронних конференцій:

Чати - інтерактивне спілкування в режимі реального часу з використанням спеціальних поштових програм. Це інтенсивне спілкування, що становить певні труднощі для тих користувачів, хто погано володіє клавіатурою. Чати ефективні для невеликих груп учасників - від двох до п'яти чоловік. При необхідності, якщо в чаті повинні брати участь більше п'яти чоловік, треба заздалегідь чітко обмовляти послідовність виступів, хід дискусії та правила спілкування учасників одного з одним.

Аудиоконференції. Перспективні при організації групової роботи, а також для трансляції лекцій і семінарів, проведених експертами в конкретній предметній області.

Відеоконференції - поєднують звук і зображення, будучи найбільш близькими до реальної форми дистанційного спілкування.

Крім загальних вимог етики, при проведенні чату його учасники повинні дотримуватися наступних правил:

проявляти повагу і доброзичливість до співрозмовника. Забороняється своїм мовленням завдавати співрозмовнику різного роду збиток, образу, виражати зневагу. Слід уникати прямих негативних оцінок особистості партнера по спілкуванню. Чемно ставитися до співрозмовника. Ввічливість повинна бути не перебільшеною, а відповідною до даної ситуації. Тобто необхідно враховувати стать, вік, соціальний стан учасника дискусії. Рекомендується пом'якшувати своє мовлення, знімати зайву категоричність.

Не випинайте власне "я". Мовцеві потрібно бути скромним у самооцінках, не нав'язувати співрозмовнику власні думки й оцінки, спробувати переконати його. Потрібно вміти стати на позицію партнера по спілкуванню.

Дата добавления: 2014-01-11