Паливно-енергетичний комплекс

ТЕМА. Особливості галузевої організації світового господарства.

1. Паливно-енергетичний комплекс.

2. Чорна і кольорова металургія.

3. Машинобудівний комплекс.

4. Хіміко-лісовий комплекс.

5. Комплекс галузей легкої промисловості.

6. Агропромисловий комплекс.

7. Сільське господарство.

8. Харчова промисловість.

9. Будівельний комплекс.

10. Транспортна система.

11.Рекреаційний комплекс.

Література:

М.В. Жук., В.П. Круль Розміщення продуктивних сил і економіка регіонів України: Навчальний посібник. – Чернівці: Рута, 2002.

Розміщення продуктивних сил України: Підручник / За ред. проф. Є.П. Качана.-К.: ВД “Юридична книга”, 2001.

Розміщення продуктивних сил: Підручник / За. ред. В.В Ковалевського, О.Л. Михайлюк, В.Ф. Семенова. – К.: тов “Знання”, 1998.

Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка: Підручник / За. ред. В.В Ковалевського, О.Л. Михайлюк, В.Ф. Семенова. – 6-те вид., випр. - К.: тов “Знання”,2004.

Паливно-енергетичний комплекс (ПЕК) - складна міжгалузева система видобутку й виробництва палива та енергії, їхнього транспортування, розподілу й використання. До його складу входять паливна промисловість (нафтова, газова, вугільна, сланцева, торфова) та електроенергетика.

Основними джерелами енергії у сучасному світі є нафта, вугілля, природний газ, гідроенергія, а також швидко зростає значення атомної енергії. Решта джерел (дрова, торф, енергія сонця, вітру, геотермальна енергія тощо) у загальному енергоспоживанні становить лише кілька відсотків.

Паливно-енергетичний баланс – баланс виробництва, перетворення та використання всіх видів енергії: мінеральної, сонячної, вітрової, хвильової, геотермальної тощо. Структура паливно-енергетичного балансу світу:

нафта - 40%, природний газ - 23, вугілля -31, інші види палива - 1, атомна енергія - 2, гідроенергія - 3%.

Вугільна промисловість. Серед загальних ресурсів викопного органічного палива на вугілля припадає 65—90%. Історично воно відіграло величезну роль у світовому промисловому розвитку. Але протягом останніх десятиріч енергетична система, власне - її сировинна база, характеризується нестійкістю. Це виявилось у необґрунтованому приниженні ролі вугілля як найбільш важливої та стабільної за запасами сировини для виробництва енергії, у невиправдано завищеній ролі нафти й газу. Останнім часом в усіх країнах світу знову з'явилася тенденція повернення до вугілля як найнадійнішої енергосировини на найближче майбутнє.

Найбільшими споживачами вугілля сьогодні є теплоенергетика, чорна металургія, залізничний транспорт, машинобудування, а також житлово-побутовий сектор.

Серед країн світу за покладами вугілля перше місце займає США (23% світових запасів), на другому місці - Росія (13%), на третьому - Китай (11%). Вугілля оцінюється за кількома параметрами:

1. За глибиною залягання. Вугілля видобувають відкритим або закритим (шахтовим) способами: від цього залежить собівартість.

2. За марочним, складом та якістю. Щодо цього вугілля поділяється на кам'яне, буре, коксівне, енергетичне.

У Росії та Україні на кам'яне вугілля припадає 2/3 запасів. У США та Німеччині переважає буре вугілля, в Китаї та Індії - кам'яне.

Хоча загальні світові запаси кам'яного вугілля великі й воно є у багатьох країнах, на деякі марки високоякісного вугілля - зокрема коксівного - вони бідні. Наприклад, Японія, Франція, Індія мають чималі родовища кам'яного вугілля, але відчувають брак коксівного.

Найбільшим басейном в Україні є Донбас. Тут є усі марки вугілля: коксівне, антрацит, газове. Донецьке вугілля має високу теплотвірну здатність. Проте собівартість його порівняно висока через велику глибину залягання шарів та їхню малу потужність. Це знижує його конкурентоздатність. В Україні вугілля видобувається також у Львівсько-Волинському та Дніпровському вугільних басейнах, проте поклади тут невеликі. Нафтова промисловість. Нафта - основа світового паливно-енергетичного балансу, найефективніше й найзручніше паливо. Продукти нафтопереробки широко використовуються в усіх галузях промисловості, сільського господарства, на транспорті, у побуті. Основна частина продукції використовується для вироблення енергії, а тому вона відноситься до групи галузей енергетики. Частина нафти й нафтопродуктів йде на нафтохімічну переробку.

Нафта має певні природні переваги порівняно з твердим паливом: більша ефективність на одиницю об'єму й ваги, висока теплотвірна здатність, відносна дешевість перевезень наливними суднами великої вантажопідйомності, значно менші витрати на вантаження й розвантаження.

За різними оцінками потенційні ресурси нафти у надрах Землі становлять 185-390 млрд т. За всю історію розвитку нафтової промисловості з земних надр одержано близько 80 млрд т нафти. Приблизно половину цієї кількості видобуто у США. Щодо споживання нафтового палива, то треба зазначити таке: 1/2 населення Землі, що живе у Китаї, Індії, країнах Африки, споживає нафти утроє менше, ніж 290 млн американців та канадців. Причому З0-40% споживання СІЛА задовольняють за рахунок імпорту.

Значні запаси нафти є в Кувейті. Нафта Кувейту – найдешевша у світі завдяки високій продуктивності свердловин та близькості основного родовища до порту вивезення нафти.

Розвідані запаси нафти в Об'єднаних Арабських Еміратах становлять 13 млрд т. Величезні поклади нафти (понад 400 родовищ) розвідані в Канаді.

Україна не багата на нафту. Виокремлюються три райони;

Прикарпатський, Дніпровське-Донецький та Причорноморський.

Нафтопереробні заводи (НПЗ) є більш ніж у 90 країнах світу. Щодо розміщення нафтопереробної промисловості діє дві тенденції: одна - "ринкова" - спорудження НПЗ, що є великими ринками збуту нафтопродуктів, а друга - "сировинна"- наближення нафтопереробки до місць видобутку.

Одним із специфічних видів палива є торф. За його запасами виділяються країни північної півкулі: Росія, Україна, Білорусь, Естонія. На торфі працюють ТЕС, він використовується як сировина у хімічній промисловості та як добриво у сільському господарстві.

Газова промисловість. Промисловість природного газу включає розвідування, видобуток, транспортування, зберігання й переробку природного й супутнього нафтового газу, що видобувається разом з нафтою. Ця галузь енергетики розвивається чи не найшвидше, через що її роль в енергопостачанні постійно зростає.

Природний газ застосовується у багатьох галузях господарства, але переважна його частина використовується в енергетиці, бо таке паливо найменше забруднює атмосферу. Значні запаси його мають країни що розвиваються - Іран, Саудівська Аравія, Алжир, Катар, Кувейт, Лівія, Ірак, ОАЕ. З держав Сходу можна виокремити Індонезію, Малайзію, Австралію, що входять до вісімки найбільших світових експортерів зрідженого природного газу.

До найбільших постачальників газу належать також Росія, Туркменистан, Казахстан.

Транспортувати газ складно. Морське транспортування у вигляді зрідженого природного газу (ЗПГ) дає змогу розв'язувати деякі проблеми. Однак організація зріджування й транспортування спеціальними танкерами, спорудження терміналів потребує надзвичайно великих коштів.

Електроенергетика - капіталомістка складова частина паливно-енергетичного комплексу будь-якої країни, його базова галузь, їй належить провідна роль у розвитку науково-технічного прогресу. У багатьох країнах світу її розвиток фінансується за рахунок державних коштів. У низці країн основна частина електроенергетичних потужностей належить державі (Франція, Великобританія, Італія тощо), у Японії - приватним компаніям, а в інших - змішаним компаніям з більшим або меншим контролем держави (ФРН, Іспанія).

За обсягом виробництва електроенергії перше місце у світі належить США. 75% світового виробітку електроенергії припадає на США, Росію, Японію, Китай, Канаду, Німеччину, Францію, Великобританію, Бразилію та Італію.

Електроенергія виробляється здебільшого за рахунок невідновлюваних джерел - вугілля, нафти, природного газу тощо. Місце для спорудження ТЕС вибирають шляхом зіставлення економічних показників транспортування палива та електроенергії. Якщо дешевше перевезти паливо, то ТЕС доцільно розташувати поблизу споживачів електроенергії, а якщо кращі економічні показники має електронний транспорт, то їх вигідніше будувати біля джерел палива. Атомна енергетика стала окремою галуззю енергетики після другої світової війни. Сьогодні вона відіграє важливу роль в електроенергетиці багатьох країн світу.

Атомні електростанції (АЕС) використовують транспортабельне паливо - уран, їх розташовують незалежно від паливно-енергетичного фактора та орієнтують на споживачів у районах з напруженим паливно-енергетичним балансом. Оскільки АЕС дуже водомісткі, їх споруджують біля водних джерел.

Дата добавления: 2014-01-11