Як відмежувати зл-ни проти довкілля від зл-ів проти вл-ті

1,4,16,24

ДЗ Злочини проти довкілля

Лекція 28.10.2011

Стаття 209 КК

ППВСУ №5 від 15кв 2008року

1) Пон предикатного діяння (діянна завдяки якому особа здобула дохід) відображення в п1 до ст209КК. При цьому слід відзначити, що остання редакція цього положення не передбачає в якості окремої хар-ки предикатного діяння його караності.

У п1 ППВСУ така вказівка міститься – зокрема предикатним вважається лише діяння, яке карається позбавленням волі на строк не менше3років.

Це пояснюється тим, що ППВСУ було прийнято до моменту набрання чинності останньою редакцією п1 примітки до ст209КК.

У п10 ППВСУ фактично сформульований дод перелік діянь, які не можуть бути предикатними в розумінні ст209КК. Зокрема мова йде про злочини передбачені ст201,222, 364КК. Останній злочин у випадках коли особа вчиняє незаконні дії з майном що перебуває у податковій заставі і у такий спосіб одержує дохід.

3) Хар-ка предикатного діяння як “супільно-небезпечного, протиправного”, а не як “злочинного” фактично дозволяє розглядати в якості таких діянь і діяння осіб що не досягли віку кримінльної відповідальності, і прояви активності, пасивності неосудних осіб.

4) Зміст окремих форм легалізації (відмивання доходів одержаних злочинним шляхо) опрацювати самстійно за нпк та постановою (п2-9)

5) Момент закінчення злочину передбачений ст 209КК – див п14 ППВСУ.

6) Щодо хар-ик субєкта злочину – див п15

7) Окрема і достатньо непроста проблема – розмежування злочинів передбачених статтями 198 та 209КК. Орієнтирами в цьому плані є п17ППВСУ та Положення НПК (бажано опрацювати з цього приводу НПК Андрушка, Гончаренка та за редакцією Мельника).

Очевидно розмежування вказаних злочинів може здійснбватись за цілим набором критеріїв, як обєктивного так і субєктивного хар-ру, а у найбільш складних випадках вирішальну роль відіграє мета надати доходом легального хар-ру, хоча в диспозиції ч1 ст209 така мета прямо і не передбачена.

8) Злочин передбачений ст306КК в окермих свої формах може розгл як спец різновид легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом, як наслідок у відповідних кримінально-правових ситуаціях дії субєкта мають кваліфікуватись лише за спец нормою, тобто за нормами ст306КК.

Окрім того слід звернути увагу що зл-ин передбачений ст306КК в тому числі охоплює і подальші незаконні дії з майном здобутим злочинним шляхом; зл-ин передбачений ст209КК за своєю обєктивною стороною таких дій не охоплює.

9) Щодо змісту ознаки “Вчинення зл-ну за попер змовою групою осіб” на рівні ст209КК – див п19 ППВСУ. Звернути увагу очевидно дана ознака не повинна інкримінуватись субєктам, які вчиняють легалізацію доходів, здобутих зл-им шляхим у формі правочину з коштами чи ін майном здобутими зл-ом шляхом.

Ця форма легалізації доходів, здобутих зл-им шляхим являє собою прояв так званої необхідної співучасті, яка передбачає зустрічні дії декількох субєктів зл-ну. Тобто за відсутності такої взаємодії субєктів взагалі не можна говорити про легалізацію доходів, здобутих зл-им шляхим у формі правочину.

Стаття 212КК

Профільна ППВСУ №15 від 8 жовтня 2004 року. Положення слід опрацьовувати з урахуванням реформи податкового зак-ва України що відбулась нещодавно, а саме з урахуванням норм ПКУ.

1) Щодо способів вчинення даного злочину - див п13 ППВСУ.

2) Щодо визначення розміру не сплачених податків, зборів, інших обовязкових платежів – див аб 2-3 п11 ППВСУ.

3) Загальні орієнтири щодо моменту закінчення даного злочину сформульовані в п15 ППВСУ, але в принципі вони не можуть вважатись універсальними. Зокрема відповідно до п12 ППВСУ ухилення від сплати податків може мати хар-ер продовжуваного злочину. Традиційно момент закінчення таких злочинів повязується з останнім епізодом злочинної д-сті. У вип коли дії субєкта з причин що не залежали від його волі були припинені раніше кваліфікація його поведінки може здійснюватись по різному:

а) якщо на мом припинення д-сті субєкта він не сплатив податки, збори чи ін обовязкові платежі на суму яка є меншою за мінімальні показники відповідних кількісних ознак передбачених у ст212КК, його дії кваліфікуються як незакінчений замах на відповідну частину ст212КК;

б) якщо ж сума не сплачених податків, зборів, ін обовязкових платежів досягла мінімального показника певної кількісної ознаки і при цьому субєкт мав намір не сплачувати податки в розмірі що також “вписується” в цю ж ознаку – його дії кваліфікуються як закінчений злочин, передбачений відповідною частиною ст212КК.

4) Відповідно до положень податкового зак-ва обєктом оподаткування є в тому числі доходи здобуті злочинним шляхом. У звязку з цим не виключається відповідальність субєкта який ухилився від сплати податків з доходу одержаного внаслідок вчинення крадіжок, одержання хабаря чи інших злочинів (див детальніше п17 ППВСУ)

5) Злочин передбачений ст212 ККвчиняється виключно з умисною формою вини; в абзаці 3 п3ППВСУ сформульовані певні орієнтири щодо встановлення умислу особи виходячи з обєктивних обставин справи (в принципі ці орієнтири можуть використовуватись при вирішенні навчальних задач)

6) Незаконні дії з майном, що перебуває у податковій заставі не можуть кваліфікуватись за ст212КК а потребують іншої кримінально-праововї оцінки – див п5 ППВСУ

7) щодо субєкта злочину передбаченого ст212КК, а також щодо особливостей кваліфікації дій осіб які сприяли ухиленню від сплати податків, не будучи при цьому субєктами даного зл-ну, див п7,9,10 ППВСУ.

8) Особливий інтереси становлять положення п6 ППВСУ:

а) в аб1 даного пункту зазначено що особа не підлягає кримінальній відповідальності якщо вона діяла відповідно до розясненнь податкового органу. В принципі у даному випадку можна ставити питання чи не є це особливою обставиною що виключає злочинність діяння яка прямо не передбачена в тексті чинного КК.

б) в аб2 даного пункту наведений підхід до кваліфікації випадків коли положення нпа допускають так зване множинне трактування прав та обовязків платника податків; по суті пленум ВСУ вирішує це питання на користь відповідних субєктів, виходячи з презумпції правомірності рішень платника податків у таких ситуаціях.

9)Якщо ухилення від сплати податків, зборів, ін обовязкових платежів вчиняється шляхом підроблення офіційних док-ів або їх використання дії субєкта кваліфікуються додатково за ст358КК або 366КК див п14ППВСУ.

10) Звернути увагу якщо переміщення товарів через митний кордон Укр поза митним контролем або приховуванням від нього поєднується з ухиленням від сплати митних зборів дії субєктів. кваліфікуються за сукупністю зл-ів передбачених ст201 та 212КК. В принципі контрабанда навряд може вчинятись за відсутності у субєкта мети ухилитись від сплати митних зборів, але оскільки її обєктивна сторона сформульована як переміщення товарів через митний кордон поза ним або з приховуванням від нього, не сплата митних зборів фактично не охоплюється юсз передбаченими у ст201КК.

11) Щодо співвідношення зл-ів передбачених ст212 та 222КК див аб 1 п11 ППВСУ та положення НПК (бажано опрацювати НПК за ред Яценка 1 видання); у 2001році Андрушко був запропонований підхід відповідно до якого норми статей 212 та 222КК можуть бути як загальними так і спеціальними по відношенню одних до однихв залежності від змісту їх санкцій, фактично норма набувала статусу спеціальної якщо вона мала більш сувору санкцію. Пізніше цей підхід був сприйнятий ПВСУ

12) У ч4 ст212 КК передбачений особливий вид звільнення від кримінальної відповідаальності субєкта але окремі формулювання даного положення кримінального закону видаються неоднозначними. Зокрема у ч4 ст212КК звільнення від кримінальної відповідальності повязується зі сплатою податків які б мали бути сплаченими а також відшкодуванням шкоди завданої державі. У звязку з цим винвкає питання якщо ухилення від сплати податків було вчинене службовою особою: “Хто має сплатити податки та відшкодувати шкоду?”

Дата добавления: 2014-01-11