Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Лекція №10 1 страница

Час

Час

Час

Лекция

Роль институтов в обществе. Функции и значение института.

Понятие института. Роль институтов в функционировании экономики.

1 2 3 4

1 2 3 4

Вступ

План

Структурна схема ЦСК.

Тема 2

Восстановление работы жизненно важных органов человека после

ПО ТЕМЕ ЛЕКЦИИ №4

КОНТРОЛЬНЫЙ СРЕЗ ЗНАНИЙ

Лабораторная диагностика

 

«ЗДОРОВЫЙ ОБРАЗ ЖИЗНИ И ЕГО ФОРМИРОВАНИЕ.

ВРЕДНЫЕ ПРИВЫЧКИ, ИХ ВЛИЯНИЕ НА ЗДОРОВЬЕ ЧЕЛОВЕКА. ПРОФИЛАКТИКА ВРЕДНЫХ ПРИВЫЧЕК.»

(УКАЗАТЬ ОДИН ПРАВИЛЬНЫЙ ОТВЕТ)

Вариант-1

Подготовила: Казарцева Е.В.

 

2011 г.

1. Здоровый образ жизни - это образ:

А. активный, организованный

Б. трудовой, закаливающий

В. сохраняющий здоровье

Г. все вышеперечисленное

 

2. Виды здоровья:

А. физическое

Б. психическое

В. нравственное

Г. все верно

 

3. Элементы ЗОЖ:

А. рациональный режим труда и отдыха

Б. искоренение вредных привычек

В. оптимальный двигательный режим, личная гигиена

Г. все вышеперечисленное

 

4. Вредные привычки:

А. курение, употребление алкоголя

Б. личная гигиена, труд

В. двигательная гимнастика

Г. закаливающие процедуры

 

5. Способствуют распространению вредных привычек:

А. психологический климат в семье

Б. внушаемость

В. безвольность и слабоволие

Г. все верно

 

6. Влияние алкоголя на кровь проявляется:

А. образованием тромбов из эритроцитов

Б. склеиванием эритроцитов

В. разрушением стенок кровеносных сосудов

Г. все вышеперечисленное

 

7. Алкоголь «держится» в тканях мозга:

А. от 8 до 30 суток

Б. от 8 до 40 суток

В. от 8 до 45 суток

Г. от 8 до 50 суток

 

8. При курении развиваются:

А. прогрессирует спазм сосудов

Б. повышается свертываемость крови

В. страдают органы пищеварения

Г. все верно

9. Никотин вызывает выброс в кровь гормонов тревоги, грусти:

А. ацетилхолин

Б. адреналин, серотонин

В. гистамол

Г. тироксин

 

10. Пороки у детей, рожденных от пьющих матерей:

А. пороки развития сердца

Б. болезни почек

В. порок развития половых органов

Г. все верно

 

11. При курении часто поражаются дыхательные пути в виде:

А. хронического колита

Б. хронического бронхита

В. хронического панкреатита

Г. хронического артрита

 

12. Радиоактивные вещества, содержащиеся в сигаретах:

А. натрий, калий

Б. цинк

В. полоний, висмут

Г. кальций

 

хронического отравления возможно через:

А. 1 – 2 года

Б. 3 – 4 года

В. 5 – 6 лет

Г. 5 – 8 лет

 

14. Наркотические вещества - это:

А. морфин

Б. кокаин, анаша

В. план, марихуана

Г. все вышеперечисленное

 

15. Что больше всего страдает при употреблении наркотиков:

А. головной мозг

Б. желудок

В. сердце

Г. печень

 

 

ЭТАЛОН ОТВЕТОВ

 

1 ВАРИАНТ 2 ВАРИАНТ 3 ВАРИАНТ
1 – Г 1 – 1 –
2 – Г 2 – 2 –
3 – Г 3 – 3 –
4 – А 4 – 4 –
5 – Г 5 – 5 –
6 – Г 6 – 6 –
7 – А 7 – 7 –
8 – Г 8 – 8 –
9 – Б 9 – 9 –
10 – Г 10 – 10 –
11 – Б 11 – 11 –
12 – В 12 – 12 –
13 – Г 13 – 13 –
14 – Г 14 – 14 –
15 – А 15 – 15 –

 

КРИТЕРИЙ ОЦЕНКИ:

100-90% правильных ответов – «5» - не более 2 ошибок

89-80% правильных ответов – «4» - не более 3 ошибок

79-70% правильных ответов – «3» - не более 4 ошибок

менее 70% правильных ответов – «2» - более 4 ошибок

 

 

Понятие о профессии, специальности, квалификации, разряде. Профессионально квалификационные требования и подготовка квалифицированных рабочих

 

В России насчитывается примерно 7000 рабочих профессий, и вместе с перечнем должностей они изложены в Общероссийском классификаторе профессий рабочих, должностей служащих и тарифных разрядов (ОКПРДСТР). И только по 300 из них подготовка ведется через систему начального профессионального образования (НПО). Существует также общероссийский классификатор занятий (ОКЗ).

Профессия возникла в результате разделения труда (к. Маркс) и применяется только к рабочим. Занятие - это более широкая категория. Любая профессия может быть занятием, но не любое занятие может быть профессией.

Профессия – это относительно постоянный род трудовой деятельности в какой-либо сфере, требующий специальной подготовки и являющийся основным источником доходов (например, сборщик бутылок не профессия, продавец темных стекол перед затмением - тоже).

Существует два значения профессии: 1 – благородная профессия учителя (как говорят журналисты), в том числе и преподавателя высшей школы, врача и др.; 2 – в нормативных документах профессия относится только к рабочим (портной, наладчик формовочных и стержневых машин, токарь), к служащим применяется слово “должность”, а именно воспитатель детсада, учитель школы и др.

Рассмотрим направления, по которым ведется подготовка всем 7000 рабочим профессиям.

в ОКПРДСТР 7000 рабочих профессий
Через систему НПО Примерно 300 профессий, описаны в документе “Перечень профессий НПО” На производстве (остальные 6700) · внутрифирменное обучение · корпоративная подготовка (тренинг) · центры подготовки кадров (отраслевые, независимые) ·учебные центры ГОСКОМСТАТА

Наиболее серьезная и качественная подготовка ведется именно в государственной системе начального профессионального образования, выпускники которой обладают наивысшей профессиональной мобильностью. Кроме того, в системе НПО обучают наиболее сложным профессиям с продолжительностью 3-4 года (на базе 9 классов).

Специальности – это разновидности профессий, возникают при более глубокой дифференциации труда. При этом выделяются предметы, орудия и способы труда:

1. по предметам труда – портной (легкого платья, детской одежды, верхней одежды и др.);

2. по орудиям труда – кузнец ручной ковки, кузнец на механических молотах;

3. по способам труда – бармен, буфетчик.

В некоторых случаях говорят о специализации. Специализация - это разделение в рамках специальности. Специализации среди рабочих профессий нет, как правило востребован работник широкого профиля, способный выполнять работу в условиях перемен.

Квалификация - это степень овладения профессией. Уровень квалификации у рабочих профессий выражается квалификационными разрядами и существует 8-ми разрядная тарифная сетка. С ростом разряда возрастает и квалификация. Общепринятая 8-ми разрядная сетка применяется не полностью, для разных рабочих профессий по-разному. К примеру, уборщик бывает только 1 разряда, швея может иметь с 3 по 6 разряд, закройщик с 4 по 7 квалификационный разряд. Как правило, квалификация присваивается на основании сдачи нормативов.

Среди служащих квалификация описывается словами и носит сравнительный характер.

Существует документ “Единый тарифный квалификационный справочник” (ЕТКС), в котором содержатся характеристики по каждой рабочей профессии и по каждому квалификационному разряду, всего существует 68 выпусков.

В справочнике даются сведения о том, что должен знать, уметь и выполнять рабочий по конкретной профессии и разряду, по-другому профессионально-квалификационные требования или профессиональная характеристика, а так же приводятся примеры.

Помимо ЕТКС существует профессиограмма. Это документ где более детально изложены профессионально квалификационные требования, а так же детализированы требования к знаниям и умениям. Профессиограмма разрабатывается региональными органами управления образования и не для всех профессий.

Существует еще “Профессиональный стандарт”. Данный документ подробно рассказывает о профессиональной квалификации и разрабатывается Министерством труда.

Отметим, что имеются и надпрофессиональные требования, не зависящие от профессии, которые не содержаться в ЕТКС, но без которых не обойтись. Это умение работать в коллективе и т.п.

В основном ЕТКС предназначен для тарификации работ (определения тарифной ставки, размера оплаты труда), организации производства. Для организаторов обучения интерес вызывают сведенья о работающем, чему учить. Профессионально-квалификационные характеристики, а так же другие документы служат основой для отбора содержания образования, определяют содержание по подготовке к профессии в общем виде и схематически.

 

 

2. Призначення основних структурних елементів ЦСК.

3. Взаємодія блоків ЦСК.

1. Структурна схема ЦСК

Цифрова система комутації (ЦСК) характеризується тим, що її комутаційне поле комутує канали, по яких інформація передається в цифровому виді. Однак до ЦСК можуть включатися як аналогові, так і цифрові абонентські й з’єднувальні лінії (за допомогою абонентських і лінійних блоків).

Структурна схема ЦСК містить у собі такі основні елементи:

АБ – абонентський блок;

КП – комутаційне поле;

СУ – система управління;

УУ OKC – обладнання управління ЗKC;

ААЛ – аналогова абонентська лінія;

МААЛ – модуль аналогових АЛ;

МЦАЛ – модуль цифрових АЛ;

МЦСЛ – модуль цифрових ЗЛ,

МАСЛ – модуль аналогових ЗЛ;

ОС – устаткування сигналізації,

ЦАЛ – цифрова абонентська лінія;

ЦСЛ – цифрова з’єднувальна лінія;

АСЛ – аналогова з’єднувальна лінія;

ГТИ – генератор тактових імпульсів;

БЛС – блок лінійних сигналів;

БМЧС – блок багаточастотної сигналізації;

MAC – модуль акустичних сигналів.

 

 

Рис. 10.12. Структура ЦСК


2. ПРИЗНАЧЕННЯ ОСНОВНИХ СТРУКТУРНИХ ЕЛЕМЕНТІВ ЦСК

 

 

Модуль аналогових з’єднувальних ліній (МАСЛ) утворює інтерфейс для підключення аналогових СЛ до цифрового комутаційного поля. Виконує функції АЦП і ЦАП, а також приймання й передачі службової й користувацької інформації від аналогового оточення до станції й назад.

Модуль цифрових з’єднувальних ліній (МЦСЛ) використовується для включення в станцію цифрових ЗЛ і ліній ISDN первинного доступу. Виконує функції передачі службової й користувацької інформації, а також узгодження вхідних і вихідних потоків зі швидкостями комутації в комутаційнім полі (мультиплексування й демультиплексування).

Лінійний блок (ЛБ) утворює інтерфейс між аналоговим або цифровим оточенням станції й цифровим комутаційним полем. Використовується для включення в станцію різних типів з’єднувальних ліній ЗЛ і ліній доступу ISDN на первинній швидкості за допомогою МЦСЛ і МАСЛ. ЛБ також може використовуватися для підключення мереж передачі даних і реалізації додаткових послуг.

Модуль цифрових абонентських ліній (МЦАЛ) призначений для підключення до станції цифрових АЛ і виконує наступні основні функції:

Ø реалізацію станційного закінчення доступу ISDN;

Ø поділ каналів В и D;

Ø об'єднання декількох каналів D в один канал.

Цифрові термінали підключаються до МЦАЛ через мережне закінчення NT за допомогою базового доступу 2В + D, де канал В = 64 кбіт/с, D = 16 кбіт/с.

Абонентський блок (АБ) призначений для узгодження аналогових і цифрових абонентських ліній з комутаційним полем станції за допомогою МААК і МЦАК відповідно.

Модуль аналогових абонентських комплектів (МААК) призначений для підключення до станції аналогових АЛ і виконує наступні основні функції:

• аналогово-цифрове перетворення (АЦП) і цифро-аналогове перетворення (ЦАП);

• концентрація навантаження;

• підключення до ІКМ-тракту;

• функції BORCSHT.

У більшості випадків до складу ЛБ входить устаткування сигналізації (ОС), склад якого визначається переданими сигналами між устаткуванням взаємозалежних АТС і способом їх передачі на ділянках мережі. ОС виконує функції по прийманню й передачі сигналів управління й взаємодії (СУВ) між двома АТС.

У процесі роботи цифрові АТС використовують 2 групи сигналів:

1) лінійні;

2) регістрові.

Лінійні сигнали забезпечують перехід від однієї фази обслуговування виклику до іншої (заняття, відбій, підтвердження, роз'єднання).

Регістрові сигнали забезпечують маршрутизацію викликів і містять у собі всі інформаційні сигнали (набір номера, запит цифр номера й інша додаткова інформація).

Склад обладнання сигналізації:

ü БЛС;

ü БМЧС;

ü MAC.

 

Рис. 10.13. Схема включення встаткування сигналізації в КП

Блок лінійних сигналів (БЛС) є блоком сигналізації по виділеному сигнальному каналу ВСК (CAS). Цей блок призначений для приймання й передачі всіх лінійних сигналів, переданих по 16-му канальному інтервалу ІКМ тракту при сигналізації 2ВСК. Крім лінійних сигналів, даний блок іноді використовується для передачі частини сигналів маршрутизації (регістрова сигналізація) – при зв'язку цифровий АТС із декадно-кроковою станцією. Для підключення інформації з 16-го канального інтервалу в БЛС використовується напівпостійне з'єднання в комутаційнім полі.

Модуль акустичних сигналів (MAC) призначений для передачі акустичних сигналів за допомогою цифрового тонового генератора (джерела тональних сигналів). Цей генератор підключається до КП через ІКМ лінію. Як правило, такий модуль включається через одну ІКМ лінію й може видавати 31 акустичний сигнал. Кожному канальному інтервалу поставлений у відповідність свій акустичний сигнал («відповідь станції», «зайнято», «посилка виклику», «контроль посилки виклику», сигнал тиші і т.д.). По команді із системи управління здійснюється комутація i -го канального інтервалу ІКМ лінії з необхідним акустичним сигналом від MAC з певним j -м канальним для заданого модуля абонентських ліній.

При обслуговуванні виклику СУ виконує 3 основні функції:

Ø приймання інформації (наприклад надходження виклику, набір номера, відповідь абонента, відбій і ін.);

Ø обробка інформації (аналіз сигналів, що надійшли, пошук вільних з'єднувальних колій у КП, вироблення управляючих команд);

Ø видача інформації (видача управляючих команд у модулі й управління через КП).

Існує три види структур СУ:

• централізована;

• ієрархічна;

• децентралізована (розподілена).

Крім основних функцій по обслуговуванню викликів, СУ виконує функції по наданню абонентам додаткових видів обслуговування (ДВО), а також допоміжні функції (контроль, діагностика устаткування та ін.).

Тактові імпульси, генеруємі в кожному блоці устаткування, синхронізують обмін інформацією на трьох рівнях:

§ усередині самого блоку устаткування АТС;

§ між блоками устаткування однієї АТС;

§ між різними АТС.

Для міжнародного обміну цифровою інформацією необхідний дуже високий ступінь точності й надійності. У цьому випадку опорні частоти повинні виводитися з атомних еталонів частоти й подаватися на міжнародні АТС, що працюють у якості ведучих.

Блок багаточастотної сигналізації (БМЧС) призначений для приймання регістрових сигналів багаточастотної сигналізації. Передача сигналів здійснюється по розмовних ланцюгах і закріплення БМЧС за розмовним канальним інтервалом здійснюється системою керування тільки на час, необхідне для передачі й приймання багаточастотних сигналів. Підключення БМЧС до цифрового комутаційного поля (ЦКП) здійснюється по одній ІКМ лінії. З'єднання в ЦКП оперативне.

Управляючий пристрій ЗКС (УУ ОКС) призначений для управління мережею сигналізації по загальному каналу й обладнане спеціальним управляючим пристроєм, який функціонує як транзитний вузол або кінцевий пункт сигнального трафіку.

Генератор тактових імпульсів (ГТИ) призначений для вироблення сітки частот, необхідних для синхронізації роботи всіх блоків станції. Із цією метою всі станції, включені в цифрову мережу, повинні забезпечуватися тактовими імпульсами з високим ступенем надійності й погодженості.

 

Рис. 10.14. Спрощена структура ЦСК при внутрішньостанційнім з'єднанні

Етап 1.

Абонент А знімає трубку телефонного апарата й станція передає сигнал «відповідь станції».

Після зняття абонентом А трубки СУ визначає факт заняття абонентської лінії шляхом сканування модулів абонентських ліній МАЛ (в абонентському комплекті АК). Потім СУ видає команду на підключення модуля акустичних сигналів (MAC) через цифрове комутаційне поле (комутирується цифровий тракт у КП). З модуля акустичних сигналів абонентові А подається сигнал «відповідь станції» частотою f = 425 Гц.

Етап 2.

Абонент набирає номер.

При наборі номера точка сканування в абонентському комплекті абонента А змінює свій стан. Ці зміни визначаються периферійними обладнаннями сканування й передаються в СУ. Після приймання першого імпульсу набору номера СУ дає команду на відключення сигналу «відповідь станції» з MAC, тобто передача акустичних сигналів через КП припиняється. Номер передається в СУ.

Етап 3.

АТС аналізує номер і передає сигнали ПВ і КПВ.

Після приймання й аналізу абонентського номера СУ визначає за даними, що зберігаються в її пам'яті, напрямок зв'язку як внутрішньостанційне й дає команду на включення сигналу ПВ із модуля абонентських ліній (МАЛ) частотою f=25 Гц абонентові В. Синхронно із сигналом ПВ абонентові А з модуля акустичних сигналів (MAC), передається сигнал КПВ частотою f= 425 Гц. MAC підключається через КП по команді із СУ.

Етап 4.

Абонент В відповідає й відбувається комутація розмовного з'єднання.

При відповіді абонента В змінюється стан точки сканування в його абонентському комплекті. Ця інформація надходить у систему керування, яка відключає сигнали ПВ і КПВ і передача акустичних сигналів через КП припиняється. Потім СУ комутирує в КП розмовний тракт і відбувається розмова абонентів.

Етап 5.

Відбій і роз'єднання.

Якщо припустити, що першим поклав трубку абонент В, то відбій визначається по зміні стану точки сканування в його абонентському комплекті. Ця інформація надходить у систему управління, яка дає команду на підключення MAC через КП, тобто комутує з'єднання акустичних сигналів у КП. З MAC абонентові А подається сигнал «зайнято», а СУ видає команду на відключення розмовного з'єднання в КП. Абонент А кладе трубку. При відбої обох абонентів система керування дає команду на руйнування з'єднання акустичних сигналів КП, тобто відключає MAC.

 

Вступ

1.Сутність та поняття оперативно-розшукової ситуації

2.Зміст оперативно-розшукової ситуації

 

 


 

У системі органів Державної Податкової Служби України та, зокрема, у податковій міліції дуже часто для визначення сфери застосування зусиль оперативно-розшукової діяльності, основною категорією якої являється оперативно-розшукова тактика, вживається термін оперативно-розшукова ситуація.

Зміст оперативно-розшукової тактики розкривається через її структуру, основні характеристики на рівні її існування.

Під структурою поняття слід розуміти такі її елементи, які охоплюють собою увесь комплекс послідовних дій – від оцінки ситуації до досягнення поставленої мети.

Одним з найважливіших елементів оперативно-розшукової тактики є оперативно-розшукова ситуація.

Необхідність даної категорії зумовлена потребою у вивченні специфічного механізму прийняття та реалізації оперативно-тактичних рішень, які сполучають інтелектуальні та діяльнісні аспекти оперативної роботи. Саме у результаті вивчення та оцінки оперативно-розшукової ситуації висовуються версії, формуються рішення, визначаються найкращі заходи їх реалізації.

Звідси, оцінка ситуації, осмислення явищ, аналіз поступаючої та маючої місце інформації – все це інтелектуальні операції, припускаючи професійні знання, досвід, плідне мислення оперативного працівника податкової міліції. На їх основі, які було визначено раніше, виникають тактичні рішення, здійснюється вибір засобів, методів та інших можливостей ОРД, порядок застосування у ході підготовки та проведення оперативно-розшукових заходів для досягнення покладеної мети.

У цьому заключається значення такого елемента оперативно-розшукової тактики як оперативно-розшукова ситуація у ефективній протидії злочинам у системі оподаткування.

1.Сутність та поняття оперативно-розшукової ситуації.

Оперативно-розшукова ситуація посідає центральне місце в структурі тактики, оскільки прийоми що використовуються в оперативно-розшуковій діяльності податкової міліції, застосовуються з обов’язковим урахуванням існуючої реальності, відповідних умов, що склалися або штучно створених. Саме умови в яких діє оперативний підрозділ податкової міліції і застосовує тактичні прийоми, засоби, методи, форми та сили ОРД, визначають суть оперативно-розшукової ситуації.

Поняття оперативно-розшукової ситуації по-різному трактується вченими в галузі оперативно-розшукової діяльності та оперативними працівниками.

Для більш детального та глибокого вивчення поняття та сутності такої категорії як «оперативно-розшукова ситуація» спочатку треба дослідити ще більш ширше поняття – «оперативно-розшукова обстановка» в яке, на нашу думку, входить перше.

У довідковій літературі оперативна обстановка визначається як сукупність факторів (умов) внутрішнього і зовнішнього середовища, характер і зміст яких визначається переліком оперативно-службових заходів впливу на конкретні напрями правоохоронної діяльності. В теорії управління оперативна обстановка як вид управлінської діяльності, обов’язкова умова розробки управлінських рішень. Оперативна обстановка як функція управління притаманна і діяльності податкової міліції, її галузевим службам і підрозділам у боротьбі зі злочинністю у сфері оподаткування.

Згідно Кратної розшукової енциклопедії оперативна обстановка – сукупність обставин об’єктивної та суб’єктивної властивості, характер та зміст якої впливає на прийняття відповідних заходів, впливу уповноваженим на те суб’єктом оперативно-розшукової діяльності на осіб, що становлять оперативний інтерес на конкретній ділянці в визначений період часу.

Як показує вивчення наукових досліджень та практичної діяльності оперативних підрозділів податкової міліції оперативна обстановка складається з декількох основних елементів:

1) середовище (територіально-географічні, соціально-економічні, демографічні, релігійні та інші характеристики території, яка обслуговується оперативними підрозділами податкової міліції);

2) структура, динаміка, рівень злочинності та адміністративних правопорушень, дані про суб’єктів протиправних діянь;

3) ефективність використання сил та засобів оперативних підрозділів податкової міліції, взаємодії з іншими державними громадськими об′єднаннями та окремим особами у боротьбі зі злочинністю;

4) результати оперативно-службової діяльності із запобігання злочинам у сфері оподаткування, їх припинення, розкриття та розслідування, розшуку злочинців і встановлення місця знаходження платників податків.

Аналіз практичної діяльності оперативних підрозділів податкової міліції дозволяє змістовно визначити процес вивчення оперативної обстановки, який заключає у собі:

§ збір, вивчення та оцінка систематичних даних про стан, рівень, структуру та динаміку злочинності;

§ виявлення та вивчення факторів (соціальних та інших процесів) та явищ, що впливають негативно або позитивно на рівень, структуру, динаміку злочинності у сфері оподаткування вцілому, або окремих видів злочинності;

§ виявлення та вивчення специфічних факторів, подій та обставин оперативно-криміналістичного характеру, тобто тих, які визначають специфіку вчинення злочинів з боку визначеного контингенту осіб, на встановлених територіях або об’єктах тощо;

§ збір та вивчення відомостей що характеризують кінцеві результати та ефективність діяльності оперативних підрозділів податкової міліції по виявленню, попередженню та розкриттю злочинів у сфері оподаткування;

§ оцінка узагальненої характеристики оперативної обстановки як системного об’єкту відповідного впливу з боку оперативних підрозділів податкової міліції на встановленій території та за визначений відрізок часу.

У цілому, розглянуті вище положення, являються методологічною базою здійснення як наукового пізнання, так і практичного аналізу оперативними підрозділами податкової міліції, об′єктів оперативно-розшукового впливу, якими і є оперативна обстановка у цілому у сфері розкриття усіх злочинів або окремих її різновидів, зумовлені цілями та завданнями розкриття окремих видів злочинів у сфері оподаткування.

Оперативна обстановка являє собою у широкому розумінні слова об’єктивно існуюче, в умовах конкретного міста та часу, специфічне соціально-системне створення включаючи сукупність елементів:

§ злочинність (як загальний її сукупний стан так і конкретні злочини);

§ фактори соціального середовища (які роблять криміногенний або анти криміногенний вплив на злочинність у цілому, та на окремі види, або різновиди, у тому числі фактори, події, обставини що визначають специфіку по цілям, мотивам, способам, обставинам тощо)

§ вчинення конкретних злочинних актів, а також суб’єктивні умови пов’язані з практичною діяльністю податкової міліції у боротьбі зі злочинністю у сфері оподаткування.

Поняття «оперативна обстановка» має багатопланове наукове та практичне значення.

<== предыдущая лекция | следующая лекция ==>
Лекция 5. Тема. Организация медицинского обеспечения населения в чрезвычайных ситуациях | Лекція №10 2 страница
Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-01-11; Просмотров: 277; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.105 сек.