Інформатизація екологічної діяльності

ЗАСТОСУВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ДЛЯ ВИРІШЕННЯ ЕКОЛОГІЧНИХ ЗАДАЧ

В умовах зростаючого антропогенного впливу на навколишнє природне середовище з особливою гостротою постає завдання аналізу та оцінки стану компонентів навколишнього природного середовища. Становище ускладнюється і за рахунок неадекватної реакції різних екосистем і ландшафтів на надходження продуктів людської діяльності. Існуючі традиційні методи аналізу екологічної ситуації (статистичні, імітаційне моделювання) в умовах синергізму багатьох факторів навколишнього природного середовища часто не дають належного ефекту або викликають великі технічні труднощі при їх реалізації.

Використання інформаційного підходу, який базується на нових інформаційних технологіях (геоінформаційних та експертних системах), дозволяє не тільки кількісно описати процеси, що відбуваються в складних еко- і геосистемах, а й, змоделювавши механізми цих процесів, науково обґрунтувати методи оцінки стану різних компонентів навколишнього природного середовища.

До числа найбільш актуальних завдань в даній галузі слід віднести, перш за все, завдання створення нового та/або адаптації того, котре існує в інших галузях знань програмного забезпечення (геоінформаційних, інформаційно-радячих і експертних систем), що дозволяє обробляти величезні потоки інформації, оцінювати реальний стан екосистем і на цій базі розраховувати оптимальні варіанти допустимого антропогенного впливу на навколишнє середовище з метою раціонального природокористування.

В даний час дослідження з охорони навколишнього середовища ведуться в усіх галузях науки й техніки різними організаціями і на різних рівнях, в тому числі і на державному. Однак інформація з цих досліджень характеризується високою розсіяністю. Великі обсяги екологічної інформації, дані багаторічних спостережень, новітні розробки розкидані по різним інформаційним базам або навіть знаходяться на паперових носіях в архівах, що не лише ускладнює їх пошук, використання, а й призводить до сумніву в достовірності даних та ефективному використанні коштів, що виділяються на екологію з бюджету, іноземних фондів чи комерційними структурами.

Другим моментом, що обумовлює необхідність інформатизації, є проведення постійного моніторингу за фактичним станом навколишнього середовища, сплатою податків, проведенням екологічних заходів. Необхідність контролю виникла з прийняттям закону про платежі за забруднення, коли виявилися такі проблеми, як переіндексація платежів у зв’язку з інфляцією, несплата за забруднення повітря, «ухилення» від екологічних платежів, зумовлені відсутністю необхідної технічної бази для своєчасного контролю за виконанням норм закону.

За останні десятиліття зріс ризик виникнення великих екологічних катастроф, що викликаються людиною і виникають внаслідок захисної реакції природи. Природні та антропогенні екологічні катастрофи мають історичний аспект. Різні природні катастрофи, такі як повені та лісові пожежі, існували протягом всієї історії нашої планети. Однак з розвитком сучасної цивілізації виникли катастрофи нового типу, що включають зпустелювання, деградацію земельних ресурсів, пилові бурі, забруднення Світового океану та ін. Початок XXI століття гостро ставить завдання оцінки ризику екологічних катастроф, вжиття заходів щодо їх запобігання. Іншими словами, актуальною стала задача управління екологічними катастрофами. А це можливо за наявності необхідного інформаційного забезпечення про минулий, поточний та майбутній стан об’єктів навколишнього середовища, включаючи природні, природно-техногенні і антропогенні системи.

Дата добавления: 2014-01-13