Соціально-психологічні методи

Ефективність діяльності органів внутрішніх справ залежить не тільки від організаційного, інформаційного, технічного, кадрового та іншого забезпечення, а й від характеру соціально-психологічних відносин, що складаються у колективі. Як відомо, соціально-психологічні відносини характеризуються: спільністю мети трудової діяльності, організаційною оформленістю, спільною громадською роботою, будуються на основі взаємодопомоги та співробітництва. Тому соціальний розвиток колективу є одним з резервів підвищення ефективності та якості роботи. Важливе значення мають соціально-психологічні методи управління.

Соціально-психологічні методи управління покликані впливати на стосунки між людьми, сприяти створенню в колективі найсприятливішого психологічного клімату. Ефективна трудова діяльність колективу багато в чому залежить від неформальних взаємостосунків його членів. Неформальна структура колективу може сприяти успішному функціонуванню системи, а може, навпаки, стати перепоною. Тому об’єктом застосування соціально-психологічних методів переважно є неформальні стосунки, розумний і вмотивований вплив на які забезпечує згуртовану, дружну роботу колективу. Психологічна сумісність співробітників, в свою чергу, визначається спільністю їх інтересів, потреб, професійним рівнем та ставленням до праці. Такі чинники повинні враховуватися при формуванні колективу, особливо при створенні малих груп, зокрема слідчо-оперативних, для виконання тих чи інших службових завдань.

Важливим комплексним методом управління є соціальне планування, яке все більше практикується в органах внутрішніх справ. Головна його мета – вдосконалення соціальної структури ланок даної системи, зближення кваліфікації різних категорій співробітників, підвищення загальноосвітнього та професійного рівня особового складу, розвиток його трудової та громадської активності, поліпшення умов праці, побуту та відпочинку. Однорідність соціального складу, спільність мети, характеру праці, однаковий рівень професійної та освітньої підготовки – все це сприяє згуртуванню колективу. Соціальне планування в органах внутрішніх справ багато в чому пов’язане з відбором, розстановкою, навчанням та вихованням кадрів, з формуванням у співробітників наукового світогляду, розвитком творчої ініціативи особового складу.

* * *

Таким чином, переконання і примус є основними методами державного управління. Домінуючим тут є метод переконання.

Переконання як метод державного управління означає моральний, психічний, а інколи і матеріальний вплив на свідомість і волю людей з метою забезпечення їх бажаної або необхідної поведінки. Основними формами переконання є: роз’яснення положень чинного законодавства, показ кращого досвіду, критика антигромадської поведінки, застосування широкої системи нагород і заохочень.

Метод переконання передбачає добровільне і свідоме виконання нормативних приписів усіма, кого вони стосуються.

Важлива роль у державному управлінні відводиться громадським організаціям, які в своїй діяльності використовують, переважно, саме методи переконання.

Примус застосовується у тому випадку, коли заходи переконання не досягли поставленої мети, тобто виникає потреба забезпечити належну поведінку особи всупереч її бажанню, долаючи внутрішній, а інколи й зовнішній опір.

Дата добавления: 2014-01-13