Бортовая радиолокационная станция (БРЛС)

Формування корпоративної культури

Вирішальним фактором становлення корпоративної культури є філософія компанії, цінності та принципи, якими керується компанія. Вони формуються в рішеннях та інших документах, інформаційних і рекламних матеріалах тощо.

Етапи формування корпоративної культури: зародження корпоративної культури, с табілізація, історія корпоративної культури, культура бізнесу в цілому

Мальцева Г. І. вказує на первинні і вторинні механізми передачі корпоративної культури: первинні:

виділення об»єктів уваги, оцінки і контролю керівника;

визначення критеріїв розподілу заохочень та нагороджень; створення зразків для наслідування;

формування стратегії розв»язання критичних ситуацій і криз;

формування критеріїв при відборі та прийомі на роботу, підвищенні на посаді та звільненні.

У якості вторинних механізмів передачі корпоративної культури вона пропонує такі:

композиція і структура компанії; система і принципи діяльності організації;

дизайн внутрішніх приміщень, фасаду і будівель в цілому;

історії, розповіді, легенди і міфи про найважливіші події та людей компанії;

офіційні заяви і документи, що декларують кредо, місію, основні завдання організації.

Корпоративна культура передається членам колективу через реакцію керівників, а головну роль у підтримці норм корпоративної культури відіграє послідовність дій керівництва. Позитивним чинником є участь представників колективу в управлінні, в діяльності різних органів та прийнятті відповідних рішень, у розробці таких важливих документів як «Місія компанія», «Корпоративна культура», «Програма інноваційного розвитку» тощо.

Цінності корпоративної культури передаються і в процесі спілкування працівників. Зміцненню корпоративних стосунків у колективі сприяє також проведення спільних свят, організація колективного відпочинку, зустрічей з ветеранами.

Практичні заходи з формування корпоративної культури.

Обеспечивает:	обнаружение воздушных целей в пределах зоны обзора, определение
совместно с СГО их государственной принадлежности, прицеливание по выбранной
цели и выдачу целеуказаний ракетам по направлению, дальности и скорости сбли-
жения в любых метеоусловиях, днём и ночью.

ОСОБЕННОСТИ ПРИМЕНЕНИЯ БРЛС:

Ø	Максимальная дальность обнаружения целей зависит от их ЭПР и лежит в пре-
	делах 150 км.
Ø	Для приёмника БРЛС являются «невидимыми»:
	1) цели, летящие с ракурсами 90^О и 270^О (для кото-
	рых Vсбл»Vистр);
	2) цели на догонных курсах, скорость сближения с ко-
	торыми менее 180 км/ч, отставания менее 100 км/ч.
Ø	Угловые размеры зоны обзора составляют: по ази-
	муту 60^О, по углу места 8^О.
Ø	Зона обзора по УМ формируется путём построчно-
	го просмотра пространства по 4-м строкам.

2. ОПТИКО – ЛОКАЦИОННАЯ СТАНЦИЯ (ОЛС)

Обеспечивает:	обнаружение воздушных целей по тепловому излучению их двигате-
лей, прицеливание по выбранной для атаки цели и выдачу целеуказаний ракетам и
лётчику по направлению и дальности в простых метеоусловиях, днём и ночью. Со-
стоит из теплопеленгатора (ТП) и лазерного дальномера (ЛД).

ОСОБЕННОСТИ ПРИМЕНЕНИЯ ОЛС:

Ø	Позволяет перехватывать только цели на догонных курсах.
Ø	Не обеспечивает определение государственной принадлежности целей.
Ø	Лазерный дальномер измеряет дальность в пределах 4¸5 км. Если цель находит-
	ся на большем удалении, то дальность при этом измеряется с помощью БРЛС
	по целеуказаниям по направлению от ОЛС.
Ø	Угловые размеры зоны обзора составляют: по азимуту 60^О, по углу места 10^О.

Дата добавления: 2014-01-13