Пенсійне забезпечення як життєво необхідний захист осіб похилого віку

Основні поняття теми лекції

План лекції

Навчальні завдання лекції

1. Обґрунтовувати необхідність пенсійного забезпечення – як життєнеобхідність захисту осіб похилого віку.

2. Вирішувати проблеми пенсійного забезпечення по регіонах країни.

3. Виконувати стратегію реформування пенсійної системи в Україні.

4. Приймати менеджерські рішення відповідно роботи організацій ПФУ.

1. Пенсійне забезпечення як життєнеобхідний захист осіб похилого віку.

2. Стратегія реформування пенсійної системи в Україні.

3. Проблеми організації пенсійного забезпечення в Україні і Донецькій області.

Пенсійний фонд України (ПФУ), пенсія, пенсіонери, люди похилого віку, бідність, благодіяння, споживчий кошик, соціальне обслуговування, прожитковий мінімум, рівень життя, ризик соціальний, соціальні гарантії, соціальні пільги.

Ми живемо в динамічному світі, у якому нас оточує не тільки приємна буденність, але й маса всіляких подій, ризикованих для нашого здоров’я й життя. І навіть придбавши страховий поліс, ми не можемо протистояти долі, але можемо подбати про наших близьких, уберегти їх від убогості й приниження.

Рано або пізно настає момент, коли ми підходимо до важливої межі нашого життя – до «заслуженого відпочинку». Неминучість цього моменту безперечна й очевидна, хоча більшість жителів України намагаються не надавати їй суттєвого значення. Але те, на що ми можемо розраховувати, переступивши межу пенсійного віку, усе більше залежить від нас Конституція проголосила Україну демократичною, правовою й соціальною державою. Це означає, що соціальні права громадян є найвищою цінністю в нашій державі, які вона зобов’язана захищати. Найважливішими з соціальних прав людини є право на життя, на соціальне забезпечення, захист від безробіття, медичну й соціальну допомогу та ін. У цивілізованій ринковій економіці держава захищає громадян від негативних соціальних наслідків ринкової економіки, від соціальних ризиків, пов’язаних із втратою роботи, доходу й працездатності. Сучасна ринкова економіка створює адекватну систему соціального захисту населення, найважливішою ланкою якої є пенсійне забезпечення.

Спочатку система пенсійного забезпечення була створена з метою зниження бідності. Передбачалося, що діяльність цієї системи спрямована на старих і бідних. Сьогодні ж, коли люди виходять на пенсію відносно рано в Європі (дуже рано в Україні), пенсіонери не обов’язково є старшими за працівників, які живуть у бідності. Пенсійна система перестала працювати для підтримки осіб, які потерпають від бідності. Вона перетворилася на організацію, яка дозволяє розподіляти доходи протягом життєвого циклу: частину доходів, отриманих протягом періоду трудової активності, переносити на період життя після її закінчення. Однак, структура традиційної пенсійної системи, яка була створена для зменшення бідності у минулому, є соціально й економічно неефективною для розподілу доходів сьогодні. Потреба у пенсійній реформі пов’язана не лише з необхідністю відновлення фінансової стабільності пенсійних систем, але й з необхідністю надати суспільству ефективні методи як для розподілу доходів, так і для подолання бідності. Подолання бідності потребує гнучкості, розподіл доходів потребує стабільності; перше виграє від розподілу витрат на все населення (витрати на допомогу бідним фінансуються рештою населення), друге виграватиме від індивідуальної участі громадян у власному пенсійному забезпеченні (кожен учасник отримує суму, яку він вніс, плюс накопичений відсоток). Бюджетні трансферти, які фінансуються за рахунок податків, можуть бути використані для подолання бідності, тоді як заощадження особи (індивідуальні) використовують для розподілу доходів протягом її життя.

Соціальний захист людей, які досягли пенсійного віку (в Україні чоловіки досягають пенсійного віку у 62 роки, жінки – у 60 років), здійснюється Пенсійним фондом України, створеним відповідно до Закону України № 3668-VΙ від 07.07.2011 «Про заходи, щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи». Кошти Фонду не входять до складу бюджету країни й вилученню не підлягають, хоча можуть дотуватися з бюджету у випадках недостачі грошових ресурсів.

Дата добавления: 2014-01-13