Стратегія маркетингу в вирішенні проблем якості продукції

Комплексне управління якістю продукції

За висловленням японського фахівця у сфері якості К. Ісікави «комплексне управління якістю – це колективна діяльність, котра не може виконуватися окремими людьми. Вона потребує сумісних зусиль. Комплексне управління якістю буде ефективним, якщо в ньому будуть приймати участь всі працівники фірми, починаючи від президента і закінчуючи виробничими робітниками і відділом збуту».

Основні принципи комплексного управління якістю викладено в книзі Р.Шонбергера «Японські методи управління виробництвом»:

- контроль виробничого процесу;

- наочність результатів вимірювання показників якості;

- дотримання вимог до якості;

- зупинка виробничих ліній;

- самостійне виправлення помилок;

- перевірка 100% виробів;

- поетапне їх удосконалення.

К. Ісікава в книзі «Японські методи управління якістю» вважає, що перебудова свідомості в сфері управління повинна бути спрямована на наступні цілі:

- якість – понад усе, а не короткостроковий прибуток;

- головне – споживач, тобто перебудова свідомості на точку зору іншої сторони;

- наступний етап виробничого процесу – споживач твоєї продукції;

- інформаційне забезпечення та застосування економіко-математичних методів;

- людина в системі управління – включення всіх в процес управління якістю;

- функціональне управління.

Маркетинг включає аналіз і прогнозування кон’юнктури ринку, проведення досліджень, створення необхідних служб в системі управління підприємством, збутову діяльність, рекламу тощо.

Коло питань, якими займається маркетинг при управлінні якістю продукції, є широким і має ряд особливостей:

- орієнтацію на ринок збуту. Тут основними об’єктами виступають споживачі (замовники), їх попит, конкуренти, кон’юнктура самого ринку і характеристики продукції;

- ситуаційне управління в залежності від складаючої кон’юнктури на ринку будівельної продукції. Рішення повинні прийматися не у встановлені планові періоди, а з виявленням потенційних проблем ринку збуту;

- відроблену систему збуту і обробки інформації, де повинні бути передбачені обсяг, структура, способи ефективного пошуку і збору інформації, якісна її передача, обробка і зберігання;

- підприємницьку ініціативу з розробкою заходів, що спрямовані на швидкий збут нової будівельної продукції;

- орієнтацію на досягнення довгострокового комерційного успіху, тобто стабільну і довгострокову перевагу на ринку.

«Петля якості» передбачає маркетингові дослідження на початковій стадії створення продукції, але К. Ісікава вважає, що управління якістю починається з маркетингу і ним закінчується, і таким чином створюється «петля якості».

Значення маркетингу в забезпеченні якості будівельної продукції проглядається на наступних етапах:

- до реалізації продукції;

- в процесі реалізації продукції;

- після реалізації продукції.

Основою управління якістю є виробництво потрібної споживачу (замовнику) будівельної продукції та її реалізація. Тому підприємство повинно постійно намагатися виробляти продукцію, що реалізується. Для цього відділ маркетингу до реалізації продукції повинен виконувати наступні дії:

- постійно вивчати попит споживачів діючого і нового ринків будівельної продукції;

- аналізувати потреби споживачів (поточні та такі, що можуть появитися), займатися розробкою планів впровадження досягнень НТП;

- представляти власні пропозиції щодо впровадження в будівельне виробництво нових конструктивних рішень, матеріалів, виробів;

- передбачати в плані перспективні показники якості продукції та визначати можливі вигідні райони її реалізації;

- приймати участь у вирішенні проблем, пов’язаних з технічним обслуговуванням готової будівельної продукції в процесі її експлуатації;

- надавати свої пропозиції щодо методів забезпечення якості будівельної продукції, проведення дослідницьких робіт і приймати в них участь;

- керуватися у своїй діяльності перспективним планом розвитку будівельної галузі;

- організовувати навчання і підготовку виробничого персоналу до реалізації нової будівельної продукції;

- зустрічатися з учасниками будівельних організацій в питаннях підвищення попиту споживачів.

Для забезпечення якості в процесі реалізації продукції відділ маркетингу повинен виконувати наступні функції:

- знати свою продукцію ліпше споживачів, пропонувати споживачам потрібну їм продукцію та не орієнтуватися на одержання короткострокових прибутків;

- знати причини, що спонукують споживачів до придбання конкретної будівельної продукції, і методи її експлуатації;

- приймати участь у підготовці документів по вводу об’єктів в експлуатацію, виконанню робіт та послуг;

- аналізувати техніко-економічні показники виконаних БМР по введеним в експлуатацію об’єктам;

- дотримуватися строків виконання контрактів і не допускати їхнього зриву;

- визначати в процесі реалізації будівельної продукції її відповідності гарантійним строкам відповідно до законодавчих і нормативних актів;

- вирішувати питання з замовниками, які пов’язані з технічним обслуговуванням устаткування.

Для забезпечення якості після реалізації продукції відділ маркетингу повинен виконувати наступні функції:

- контролювати рекламну діяльність будівельної продукції та аналізувати одержану про неї інформацію;

- аналізувати бажані гарантійні строки, часові терміни забезпечення якості та безоплатного ремонту виробів;

- організацію робіт по управлінню якістю будівельної продукції в процесі технічного обслуговування;

- визначати частку ринку будівельної продукції фірми на внутрішньому ринку;

- визначати ємність ринку будівельної продукції та структуру замовників;

- постійно аналізувати ступінь задоволеності споживачів, причини скарг та інше.

За думкою К. Ісікави функції маркетингу в управлінні якістю складаються в наступному:

- навчання та підготовка кадрів в сфері комплексного управління якістю;

- забезпечення діяльності кружків якості;

- контроль кількості одержаних замовлень та товарообігу з урахуванням обсягу в грошовому обчисленні;

- контроль по розрахункам з дебіторами, попередження безнадійних боргів;

- урахування прибутків і контроль збитків, що спричинені падінням попиту на продукцію;

- управління запасами і строками постачання матеріальних ресурсів;

- здійснення регістрації випадків, пов’язаних з труднощами вводу об’єктів в експлуатацію.

Для кожного конкретного підприємства будівельного комплексу функціональні обов’язки відділу маркетингу будуть різними. Вони залежать від конкретної діяльності організації, переліку продукції, що виготовляється, прийнятої політики в сфері якості тощо. Але повинна бути створена система управління з орієнтацією на споживача, яка буде координувати діяльність інших підрозділів підприємства.

Висновки

Сучасний закордонний досвід ґрунтується на нових підходах і методах роботи у сфері забезпечення якості продукції підприємства, в тому числі будівельної.

Якщо раніше, при вирішенні проблем якості, орієнтувалися на технічну сторону якості продукції без урахування проблем ринку, то сьогодні ці проблеми вирішуються по усьому життєвому циклу створення будівельної продукції, і головне, з урахуванням думки замовників (споживачів). Сьогодні діє принцип загального управління якістю продукції (TQM).

Кожна країна має власні особливості та форми управління якістю, що охоплюють різні рівні керування.

Для країн Західної Європи характерні питання створення законодавчої бази для проведення робіт з якості, його оцінюванню і підтвердженню, а також гармонізації вимог національних стандартів, правил і процедур сертифікації. Важливе значення надається ритмічності серійного виробництва шляхом чіткого випробування досвідних зразків, а також участі споживачів у перевірці роботи служб постачальників. Велика увага приділяється навчанню на всіх рівнях.

В США управління якістю в основному здійснюється на підприємствах. Воно базується на жорсткій системі випробувань та глибокому аналізі причин відказів виробів з введенням відповідних корегуючих дій і використанням методів математичної статистики. Велике значення надається колективному і груповому управлінню якістю, а також постійному стимулюванню та мотивації працівників всіх рівнів.

Управління якістю в Японії суттєво відрізняється від європейського та американського підходів до управління якістю.

Японську систему управління якістю можливо поділити на два напрямки. Перший - спрямований на підвищення ефективності виробництва і відомий як система «точно вчасно» і «канбан», та другий – із застосуванням інших методів, що об’єднані під терміном «комплексна система управління якістю».

Ці дві системи взаємно переплітаються та складають єдине ціле, діють на основі простих принципів і методів, спрямовані на перебудову свідомості у сфері управління якістю.

Важливе значення надається маркетинговим дослідженням, якими починається та закінчується управління якістю продукції в усіх закордонних країнах.

Дата добавления: 2014-01-13