Законодавча та правова база підприємництва. Організація і регулювання підприємництва в Україні

Основним законом, який регулює підприємницьку діяльність є Закон України “ Господарський кодекс України ”, який діє з 01.01.2004 р.

Питання суто підприємницької діяльності викладено у Розділі 1 – основні принципи господарської діяльності, Главі 4 – Господарська комерційна діяльність (підприємництво).

У вказаній главі наведено принципи підприємницької діяльності, права та державна підтримка підприємців, відповідальність суб’єктів підприємництва.

У інших розділах Господарського кодексу також наведено: організаційні форми господарювання, майнові основи підприємництва, господарські зобов’язання, зовнішньоекономічна діяльність, питання банкрутства та припинення діяльності.

З 01.01.2012 року введено в дію Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності». Важливішим положенням цього Закону є те, що удосконалено на користь підприємців спрощену систему оподаткування малого бізнесу.

Інші основні Закони, що регулюють підприємницьку діяльність:

“Громадянський кодекс України” – конкретизує поняття фізичної та юридичної особи.

Закон України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців”, який діє з 1 липня 2004 року.

Основні положення Закону

Державна реєстрація юридичних та фізичних осіб – підприємців – це засвідчення факту створення або припинення юридичної особи, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, а також вчинення інших реєстраційних дій шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру (ст.4, п. 1).

Порядок проведення першого етапу (процедури) державної реєстрації – отримання свідоцтва про державну реєстрацію включає (ст. 4, п. 2):

- перевірку комплектності документів, які подаються державному реєстратору, та повноти відомостей, що вказані у реєстраційній картці;

- перевірку комплектності документів, які подаються державному реєстратору, на відсутність підстав для відмови у проведенні державної реєстрації;

- внесення відомостей про юридичну особу або фізичну особу – підприємця до Єдиного державного реєстру;

- оформлення і видачу виписки з Єдиного державного реєстру.

Документи, що подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи (ст. 24, п.1-7, а також ст.58 Господарського кодексу):

- заповнену реєстраційну картку;

- копію рішення засновників або уповноваженого ними органу про створення юридичної особи;

- два примірника установчих документів (установчий договір, статут);

- документ, що засвідчує внесення реєстраційного збору за проведення державної реєстрації юридичної особи.

Якщо проводиться резервування найменування юридичної особи, додатково подається довідка з Єдиного державного реєстру про резервування найменування.

Якщо юридична особа формує складений статутний фонд, додатково додається документ, що підтверджує внесення засновниками вкладів до статутного фонду.

У разі державної реєстрації відкритих акціонерних товариств додатково подається звіт про проведення підписки на акції, який засвідчено Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку України.

У разі державної реєстрації селянського (фермерського) господарства додатково подається копія Державного акта на право приватної власності засновника на землю або на право постійного користування землею або нотаріально посвідчена копія договору про право користування землею на умовах оренди.

Інші документи (Антимонопольного комітету, підтвердження про реєстрацію іноземної особи).

Документи, що подаються для проведення державної реєстрації фізичної особи, яка має намір стати підприємцем (ст. 42, п.1, а також ст.58 Господарського кодексу):

- заповнену реєстраційну картку;

- копію довідки про включення заявника до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків та інших обов’язкових платежів (ідентифікаційний код);

- документ, що підтверджує внесення реєстраційного збору за проведення державної реєстрації фізичної особи - підприємця.

На відміну до раніше діючого “Положення про державну реєстрацію” новий Закон значно докладніше визначає процедуру реєстрації та спрощує цей процес і, відповідно, “здешевшує”.

Основні переваги Закону для підприємців такі:

1. Скорочено термін реєстрації та передачі інформації органу статистики та фондам (ст. 26). Тепер на реєстрацію дається 3 дні (раніше 5 днів), на доведення інформації до фондів – 1 день (було 10 днів) – (ст. 25, п. 5-6)

2. Введено умови і порядок відмови у державній реєстрації (інформація про це повинна бути дана замовнику вже на наступний день)

3. Вперше наведено положення про діяльність єдиного державного реєстратора та принцип “ єдиного вікна ”.

Принцип “єдиного вікна” полягає в тому, що підприємцю не треба ходити по різних установах для реєстрації та оформлення підприємницької діяльності. Все це за нього здійснює державний реєстратор. Після видачі підприємцю свідоцтва про реєстрацію реєстратор розсилає по усіх установах (орган статистики, пенсійний фонд, податкову інспекцію тощо) копії документів про реєстрацію для постанови підприємця на облік та отримання дозволу на виготовлення печатки та штампу.

Закон України “Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності” (введено з 2006 р.) – визначає порядок отримання дозволів на землевідведення, з архітектури, з екології тощо. Законом також передбачено принцип “єдиного вікна”. Це означає, що підприємцю не треба ходити по різних установах для отримання дозволів. Він подає відповідний комплект документів спеціальному адміністратору місцевих органів влади, який забезпечує отримання усіх дозволів.

Закон України “Про основні принципи державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” (2007 р.) – встановлює порядок перевірок підприємницької діяльності підприємців.

Важливіші положення цього Закону такі:

1. Перевірки можуть бути тільки планові за річними або квартальними планами

2. Тривалість перевірки малого бізнесу не може бути більше 5 днів

3. Про наступну перевірку органи держнагляду повинні повідомити не пізніше 10 днів (замовленим листом, телеграфом тощо). Якщо повідомлення не буде, підприємець має право не допускати представників держнагляду

4. Позапланові перевірки можуть бути тільки з конкретної нагоди – скарги (які визначені у Законі - їх тільки 5), тільки по тих питаннях, які викликали дану перевірку і не більше 2-х днів для малого бізнесу. При цьому підприємцю обов’язково повинні представити скаргу

5. Перевірка відбувається тільки при наявності наказу, номер якого повинен бути у розпорядженні на перевірку

6. Розпорядження (копію) перевіряючий повинен залишити підприємцю

7. Підприємець може запросити на перевірку: суспільні організації, засоби масової інформації

Закони України “Про господарські товариства” та «Про акціонерні товариства» (2008 р.) – докладно визначають принципи діяльності, порядок утворення і ліквідації, управління товариством, майнові права учасників товариства, принципи розподілу прибутку, регулювання членства у товаристві, регулювання трудових відносин

Закони України “Про оподаткування прибутку підприємств” та «Податковий кодекс України» (2011 р.) – регулюють економічну діяльність підприємництва, в т.ч. порядок оподаткування підприємств, визначення і віднесення витрат до собівартості, визначення оподаткованого прибутку, амортизаційних відрахувань тощо.

Закон України “Про зовнішньоекономічну діяльність” – визначає правові основи зовнішньоекономічної діяльності суб’єктів господарювання

Закон України “Про банкрутство” – визначає порядок визначення підприємства банкрутом, порядок і організацію робіт при визначенні підприємства банкрутом

Існує ще багато різних законодавчих і правових актів, що регулюють підприємницьку діяльність.

Дата добавления: 2014-01-13