Підстави для відмови у випуску товару

Перевірка документів, що підтверджують країну походження товару

Запит про проведення перевірки повинен містити виклад обставин, що дали підстави для сумнівів з приводу достовірності задекларованої країни походження товару, посилання на правила визначення походження товарів, що застосовуються в Україні, а також іншу необхідну інформацію. До запиту додається документ, що підлягає перевірці, або його копія, а також у разі необхідності інші відомості, що можуть сприяти проведенню перевірки. Запит надсилається протягом 1095 днів з дня подання документа про походження товару, крім випадків, коли така перевірка ініціюється у зв'язку з провадженням у кримінальній справі.

У разі вивезення товарів з митної території України сертифікат про походження товару з України в тих випадках, коли він необхідний і це відображено в національних правилах країни ввезення чи передбачено міжнародними договорами України, укладеними у встановленому законом порядку, видається органом або організацією, уповноваженими на це відповідно до закону. Органи, які видали сертифікат про походження товару з України, зобов'язані зберігати його копію та інші документи, на підставі яких засвідчено походження цього товару з України, не менше 1095 днів від дня його видачі.

Згідно з українським законодавством існує верифікація (перевірка достовірності) сертифікатів про походження товару з України, її проводять митні органи в порядку, встановленому КМУ. Для встановлення достовірності даних, зазначених у сертифікаті про походження товару з України, митні органи можуть затребувати та отримувати у підприємств - виробників товарів або підприємств, які одержали від уповноваженого органу сертифікат про походження товару з України, документацію, необхідну для перевірки даних, зазначених у такому сертифікаті, а також здійснювати в порядку, встановленому законом, безпосередньо на підприємствах перевірку виробництва товарів та первинної документації, пов'язаної з таким виробництвом.

1. Митний орган відмовляє у випуску товару, якщо цей товар походить з країни, товари якої заборонені до переміщення через митний кордонУкраїни згідно із законодавством України.

2. Товари, походження яких достовірно не встановлено, випускаються митним органом у вільний обіг на митній території України за умови сплати ввізного мита за повними ставками Митного тарифу України.

3. У разі неможливості достовірно встановити країну походження товарів, щодо яких застосовуються особливі види мита (антидемпінгове, компенсаційне або спеціальне), такі товари випускаються у вільний обіг на митній території України за умови сплати особливих видів мита.

4. До товарів застосовується (відновлюється) режим найбільшого сприяння за умови одержання митним органом не пізніше ніж через 365 днів від дня здійснення митного оформлення цих товарів належним чином оформленого відповідного документа про їх походження

Таблиця 1.4

Види сертифікатів про походження товару

Вид сертифі- Ката	Країни, до товарів яких застосовується сертифікат	Підстави для подання Сертифіката	Режим сплати мита у разі подання сертифіката при митному оформленні
СТ-1	Країни СНД	Угоди про вільну торгівлю в межах країн СНД	Звільнення від сплати мита
EUR-1	Країни Балтії	Двосторонні угоди Про вільну торгівлю
OF ORIGIN	ЄС, інші країни, до товарів з яких застосовується режим найбільшого сприяння або національний режим	Торговельно-економічні угоди, що передбачають надання режиму найбільшого сприяння або національного режиму	Пільгова ставка мита
A	Країни, що розвиваються		Часткове або повне звільнення від сплати мита

Сертифікат про походження товару форми СТ-1 застосовується в рамках Рішення Ради урядів СНД про Правила визначення країни походження товарів, підписаного 30.11.2000. Він подається митним органам України в 3 екземплярах (перший – оригінал, другий і третій – копії), в надрукованому вигляді, російською мовою, без виправлень. Термін дії сертифіката форми СТ-1 – 12 місяців від дати його видачі. У разі втрати сертифіката допускається подання митному органові офіційно завіреного дубліката.

У разі відсутності сертифіката СТ-1 при ввезенні товарів з країни СНД, з якою Україна уклала Угоду про вільну торгівлю, є підстави для ненадання пільг у сплаті мита. Якщо за маркуванням або товаросупровідними документами буде встановлено походження товару, а для товарів походженням з цієї країни передбачено при імпорті нарахування мита за пільговою ставкою, то при митному оформленні таких товарів стягується мито за пільговою ставкою. В інших випадках застосовуються повні ставки мита. Сертифікати форм EUR-1, OF ORIGIN та А заповнюється англійською або французькою мовою.

.

. Контрольні запитання

1. У якій графі ВМД відображається умова поставки:

а) 31;

б) 8;

в) 47;

г) 20.

2. У яких з перерахованих базисних умов поставки митна вартість перевищить фактурну:

а) DDU;

б) DDP;

в) DAF;

г) FCA?

3.. Базисні умови поставки групи D передбачають (підкреслити):

а) продавець доставляє товар для перевезення відповідно до вказівок покупця;

б) продавець несе всі ризики й витрати, пов’язані з доставкою товару до місця призначення;

в) продавець надає товар у розпорядження покупця в узгодженому місці, як правило, на власних площах продавця;

г) покупець несе всі ризики й витрати, пов’язані з доставкою товару до місця призначення.

4. Базисні умови поставки групи C передбачають (підкреслити):

а) продавець має нести всі ризики й витрати, пов’язані з доставкою товару до місця призначення;

б) продавець має лише надати товар у розпорядження покупця в узгодженому місці, як правило, на власних площах продавця;

в) продавець має укласти договір на перевезення, не приймаючи, на себе ризик втрати чи пошкодження товару або додаткові витрати внаслідок подій, що мають місце після відвантаження та відправлення товару;

г) продавець має поставити товар перевізнику, призначеному покупцем.

5 Базисні умови поставки групи F передбачають (підкреслити):

а) вимагають від продавця нести всі ризики й витрати щодо доставки товару до місця призначення;

б) продавець має лише надати товар у розпорядження покупця в узгодженому місці, як правило, на власних площах продавця;

в) продавець має укласти контракт на перевезення, але не приймаючи на себе ризик втрати або пошкодження товару або додаткові витрати внаслідок подій, що мають місце після відвантаження і відправлення;

г) продавець має доставити товар для перевезення відповідно до вказівок покупця.

6 У якiй з перерахованих базисних умов поставки митна вартість буде меншою, нiж фактурна:

а) DDU;

б) CIF;

в) DAF;

г) FCA?

7. У якiй з перерахованих базисних умов поставки митна вартість збігається з фактурною:

а) EXW;

б) CIP;

в) DAF;

г) FCA?

Література

1.Митний Кодекс України. ЗУ від 13.03.2012 № 4495-V1.Розділ 111 Митна вартість товарів та методи її визначення, гл. 8. Загальні положення щодо митної вартості ст. 49–56; гл. 9. Методи визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, та порядок їх застосування, ст..57–66.

2.Механизм регулирования международной торговли: нормы и правила ГАТТ[Текст]: сб. науч. тр. – М.: ВНИКИ, 1996. – 208 с.

Система світової торгівлі ГАТТ/СОТ в документах [Текст]. – К.: УАЗТ, 2000. ─ 598 с

3.Воронцова Г. В. Внешнеэкономические контракты на таможне: практ. пособие/ Г. В. Воронцова, С. В. Чудина. – Днепропетровск: – САРД, 2008. – 216 с.

4.Гребельник О. П. Митно-тарифна політика за умов трансформації економічної системи / О. П. Гребельник: моногр. – К, 2001. – 488 с.

5.Оподаткування зовнішньоекономічної діяльності в Україні (електронний практичний посібник у таблицях, схемах та блоках Г. В Воронцова, І. М. Квеліашвілі, Т. Д. Ліпіхіна, Т. С.Тоцька.Дніпропетровськ, 2010

.

Лекція друга – 6 годин

ТЕМА: МЕТОДИ ВИЗНАЧЕННЯ МИТНОЇ ВАРТОСТІ ТОВАРІВ, ЯКІ ВВОЗЯТЬСЯ НА МИТНУ ТЕРИТОРІЮ УКРАЇНИ ВІДПОВІДНО ДО МИТНОГО РЕЖИМУ ІМПОРТУ, ТА ПОРЯДОК ЗАПОВНЕННЯ ДЕКЛАРАЦІЇ МИТНОЇ ВАРТОСТІ (далі – ДМВ).

ПЛАН

1 Основний метод визначення митної вартості - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються.

2. Другорядні методи визначення митної вартості:

за ціною договору щодо ідентичних товарів;

за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

на основі віднімання вартості;

на основі додавання вартості (обчислена вартість);

резервного

2.Порядок заповнення ДМВ.

Мета лекції на базі МКУ вивчення основного та другорядних методів визначення митної вартості товарів, які імпортуються на митну територію України та порядок заповнення ДМВ.

Визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) Основний за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції

2) Другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

д) резервного.

Основним методом є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується тільки тоді якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до положень цього МКУ. Метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо:

1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що:

а) обмеження встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні;

б) угода обмежує географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно);

в) не впливають значною мірою на вартість товару;

2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів;

3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої 58 ст. МКУ;

4) покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

2. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені в п. 2 ч. першої ст. 57 МКУ.

Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої ст.58. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця. Платежі можуть бути здійснені прямо чи опосередковано. Прикладом опосередкованого платежу може бути врегулювання покупцем повністю чи частково боргу продавця.. Платежі необов'язково повинні бути здійснені у вигляді переказу грошей (зокрема, але не виключно). Такі платежі можуть бути здійснені шляхом акредитива, інкасування або за допомогою інших розрахунків (вексель, передача цінних документів тощо).

Термін "ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплати стосується лише ціни оцінюваних товарів. Дивіденди або інші платежі покупця на користь продавця, не пов'язані з оцінюваними товарами, не є частиною митної вартості. Додавання, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, згідно з цією статтею робляться лише на основі об'єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню.

Розрахунки згідно із цією статтею робляться лише на основі об'єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню.

При визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:

1) витрати, понесені покупцем:

а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов'язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів;

б) вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами;

в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням;

2) належним чином розподілена вартість нижчезазначених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв'язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:

а) сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних вироб ів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів;

б) інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів;

в) матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо);

г) інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів;

3) роялті та інші ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.

Зазначені платежі можуть включати платежі, які стосуються прав на літературні та художні твори, винаходи, корисні моделі, промислові зразки, торговельні марки та інші об'єкти права інтелектуальної власності. Витрати на право відтворення (тиражування) оцінюваних товарів в Україні не повинні додаватися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари.

4) відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу товарів, що оцінюються, їх використання або розпорядження ними на митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця;

5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

7) витрати на страхування цих товарів.

До митної вартості не включаються нижчезазначені витрати або кошти за умови виділення їх з ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, що документально підтверджені та які піддаються обчисленню:

1) плата за будівництво, спорудження, складення, технічне обслуговування або технічну допомогу, здійснені після ввезення імпортних товарів, таких як промислова установка, машини або обладнання;

2) витрати на транспортування після ввезення;

3) податки, які справляються в Україні.

Той факт, що продавець і покупець пов'язані між собою особи, сам по собі не може бути підставою для розгляду вартості операції як неприйнятної. У таких випадках необхідно розглянути обставини продажу та прийняти вартість операції за умови, що взаємовідносини покупця і продавця не вплинули на ціну оцінюваних товарів. У разі відсутності обґрунтувань з боку митного органу слід вважати, що взаємовідносини Продавця і Покупця не вплинули на ціну оцінюваних товарів.

Для цілей цього МКУ особи вважаються пов'язаними між собою у випадках, зазначених у ст. 15 Угоди про застосування ст. VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі. Особи, одна з яких є одноосібним агентом, одноосібним дистриб'ютором чи одноосібним концесіонером іншої, як би це не називалося, вважаються пов'язаними для цілей КМУ, якщо вони підпадають хоча б під один із критеріїв, визначених у ст. 15 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі.

Право на автоматичне застосування методу визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), мають уповноважені економічні оператори і для підтвердження у таких випадках заявлених відомостей про митну вартість товарів у порядку, визначеному КМУ, подаються лише:

1) ДМВ (у випадках, встановлених ст. 52 МКУ);

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) і додатки до нього;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа;

4) банківські платіжні документи (якщо рахунок сплачено), а також інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

5) документи для підтвердження витрат на ввезення та страхування, якщо за умовами поставки такі витрати не включено у вартість товару.

Узагальнити застосування основного методу можнозп допомогою табличної схеми. Таблиця 1.6.

Дата добавления: 2014-01-11