Методика та особливості складання виробничого плану на

заготівельному підприємстві (ХПП, елеваторах, хлібних базах)

На заготівельному підприємстві продукція не виробляється, а здійснюються роботи по прийманню, зберіганню, підробці та відвантаженню зерна.

При цьому, частину зерна підприємство здобуває за власні кошти і тоді виручка від реалізації (продажу) цього зерна визначається по відпускних цінах на зерно.

Інше зерно надходить від клієнтів, які є власниками цього зерна. Їм надаються послуги по прийманню, зберіганню, підробці та відвантаженню зерна. Тому виручка від надання цих послуг клієнтам визначається за встановленими на підприємстві тарифами.

Обсяги закупівлі зерна за власні кошти визначаються, як правило, виходячи з наявності цих коштів у заготівельного підприємства.

Обсяги надання послуг клієнтам-власникам зерна визначаються виходячи з маркетингових досліджень ринку послуг, які необхідні клієнтам.

План виробничої діяльності заготівельного підприємства може мати такий вигляд.

	Одиниці	Обсяги робіт (послуг)	Ціна	Дохід
Найменування робіт (послуг)	вимірювання	власне зерно	зерно клієнтів	всьо-го	(тариф) грн/од	тис. грн
Власне зерно (приймання, зберігання і відпуск)	тонн		х
Зберігання зерна клієнтів	т*міс	х			5,0
ВРР, зерно клієнтів	тонн	х			40,0
ВРР, кукурудза клієнтів	тонн	х
Сушіння	пл. тонн				75,0
Очищення	пл. тонн				7,0
Обмолот кукурудзи	тонн				60,0
Всього	х	х	х	х	х

Для зручності визначення обсягів робіт доцільно скласти баланс хлібопродуктів (зерна), в якому балансується прихід та видатки.

Прихід складається із залишків зерна на початок планового періоду та надходжень, а видатки – з відпуску та залишків на кінець планового періоду.

Баланс складається на маркетинговий (сільськогосподарський) рік у заліковій вазі.

При плануванні обсягів надходжень необхідно враховувати наявність місткостей, виходячи з порівняння:

?

де: Vпоч,ij – обсяг і-го виду зерна на початок j-го місяця;

Vпр,ij – обсяг приймання і-го виду зерна у j-ому місяці;

Vвід,ij – обсяг відпуску і-го виду зерна у j-ому місяці;

Кі – коефіцієнт на розміщення і-го виду зерна (і-ої культури);

Е – величина місткостей;

0,9 – коефіцієнт, який враховує потреби у 10%-ному резерві місткостей.

Обсяги зберігання зерна визначають у тонно-місяцях за формулами:

Ø за місяць ®

Ø за квартал ®

або ®

Ø за рік ® або ®

де: Vп,м; Vп,м,1; Vп,м,і – залишок зерна на початок, відповідно, місяця, 1-го місяця, і-го місяця

Vк,м; Vк,м,1; Vк,м,2; Vк,м,3; Vк,м,12 - залишок зерна на кінець, відповідно, місяця, 1-го місяця, 2-го місяця, 3-го місяця, 12-го місяця.

Спрощена методика визначення обсягів зберігання:

, або

де: Vзб,t – обсяг зберігання зерна у t-му місяці, т*міс;

Vпр,tзб – обсяг приймання зерна на період зберігання – tзб.

Обсяги сушіння зерна визначаються у планових тоннах за формулою:

де: Vфіз,jк – обсяг надходження зерна у фізичній вазі, к-ої культури у j-ому діапазоні вологості, тонн;

Квс,j – коефіцієнт перерахунку фізичної ваги у планові тонни зерна з j-ою вологістю;

Ккс – коефіцієнт переведення зерна к-ої культури у зерно пшениці продовольчої при сушінні.

Спрощена методика визначення обсягів сушіння зерна у тонно-процентах:

де: DВ – середнє зняття вологи при сушінні, %.

Vс,пл повинно бути у межах потужності сушарки, яка визначається за формулою:

Псуш = Пгод ´ 615

де: Псуш – сезонна потужність сушарки, пл.тонн;

П год – продуктивність сушарки за годину, пл.тонн;

615 – кількість годин роботи сушарки у місяць найбільшого навантаження при 3-х

змінній роботі (20,5 ´ 30)

Обсяги очищення зерна визначаються у планових тоннах за формулою:

де: Vфіз,іjк – обсяг надходження зерна у фізичній вазі, к-ої культури у і-ому діапазоні засміченості та j-ому діапазоні вологості, тонн;

Ксм,і –коефіцієнт перерахунку фізичної ваги у планові тонни зерна з і-ою

засміченістю;

Кко – коефіцієнт переведення зерна к-ої культури у зерно пшениці продовольчої при очищенні;

Кво,j – коефіцієнт, який враховує вологість зерна при очищенні (у j-ому діапазоні вологості).

Дата добавления: 2014-01-13