Ймовірні втрати у процесі здійснення підприємницької діяльності

Кількісний аналіз ризиків господарювання

Потреба в ідентифікації та відокремленні суттєвих чинників ризику, підвищенні ефективності процесу управління, існування можливості вибору конкретного господарського рішення із сукупності альтернативних варіантів зумовлює необхідність доповнення якісного аналізу кількісним. Він покликаний кількісно визначити ступінь окремих ризиків і ризику певного виду діяльності в цілому.

Ступінь ризику — це ймовірність появи випадку втрат (імовірність реалізації ризику), а також розмір можливого збитку від нього.

Ступінь ризикованості залежить від розмірів підприємства, кількості працюючих, величини активів, частки ринку збуту, обсягів продукції. З цієї точки зору, можна виділити такі групи підприємств:

- найбільш ризикові (заводи-“гіганти”, фабрики, оскільки вони ресурсомісткі, мають значний розмір грошового обігу, велику кількість працюючих);

- підприємства середнього ступеня ризикованості (сільськогосподарські підприємства, оскільки їх діяльність залежить від природних умов, основним засобом виробництва є земля, від ефективності використання якої залежить результативність діяльності підприємства);

- найменш ризикові (малі підприємства, агрофірми, фермерські господарства, оскільки вони невеликі за розміром, випускають незначні обсяги продукції, мають місцеві ринки збуту).

Розвиток підприємницької діяльності як основи функціонування ринкової економіки, несе в собі потенційну загрозу збитків. В багатьох працях, при встановленні підприємницького ризику, робиться наголос на розходженні понять “витрати”, “збитки”, “втрати”. Будь-яка підприємницька діяльність неминуче пов’язана з витратами, тоді як збитки мають місце при несприятливому збігу обставин, прорахунках і обумовлюють додаткові витрати понад намічені. Втратами вважається зниження прибутку, доходу, порівняно з очікуваними величинами. Підприємницькі втрати — це в першу чергу випадкове зниження підприємницького прибутку. Тому, в оцінці підприємницького ризику необхідним є аналіз і прогнозування імовірних втрат ресурсів — випадкових, непередбачених, але потенційно можливих втрат, що виникають внаслідок відхилення реального ходу подій від запланованого. У процесі підприємницької діяльності імовірним є виникнення таких втрат, як фінансові, матеріальні, соціальні, трудові збутові, екологічні втрати, втрати часу, детальну характеристику яких представлено в табл. 8.6.

Вид втрат	Характеристика
Фінансові втрати	Прямий грошовий збиток, що може бути завданий підприємству внаслідок реалізації певного ризику, групи ризиків, або їх сукупності (наприклад, зниження обсягів реалізації товарів або послуг, абсолютне чи відносне зниження прибутку тощо).
Матеріальні втрати	Непередбачені планом розвитку підприємства додаткові витрати або прямі втрати виробничих фондів (устаткування, площ, виробленої продукції, сировини, енергії тощо).
Втрати часу (загальні)	Втрати, пов’язані з нераціональним використанням часу внаслідок виникнення певних видів ризику. Доцільним є відокремлення двох груп втрат часу: ü трудові втрати часу(спричинені випадковими обставинами (вихід із ладу устаткування, хвороба працівника тощо); ü неефективні втрати часу(виникають унаслідок уповільнення процесу діяльності або, коли норма отримання прибутку на вкладений капітал на даному підприємстві менше, ніж середньогалузева або середня по економіці в країні в цілому).
Соціальні втрати	Втрати, пов’язані із завданням шкоди здоров’ю та життю людей.
Збутові (репутаційні) втрати	Втрати, що пов’язані зі зміною відношення покупців (реальних або потенційних) до продукції підприємства у бік переваги товарів інших виробників.
Екологічні втрати	Втрати, пов’язані із завданням шкоди навколишньому природному середовищу.
Морально-психологічні втрати	Втрати, зумовлені тим, що будь-яка підприємство є складною соціальною системою і порушення рівноваги цієї системи може призвести до небажаних для нього наслідків (наприклад, плинність кадрів, викликана через нездоровий психологічний клімат у колективі).

Для кожного виду втрат вихідну оцінку їх величини та імовірності їх виникнення необхідно здійснювати за визначений час (місяць, рік, термін здійснення підприємництва). В цілому, треба враховувати тільки випадкові втрати, що не піддаються прямому розрахунку та безпосередньому прогнозуванню. Якщо втрати можна заздалегідь передбачати, то вони повинні розглядатися не як збитки, а як неминучі витрати і включатися в розрахункову калькуляцію.

Система показників кількісної оцінки ризику включає абсолютні величини (дисперсія, середньоквадратичне відхилення), відносні (ймовірність, коефіцієнт варіації, коефіцієнт ризику) й інтервальні (граничні інтервали ефективності, гранична похибка, розмах варіації).

Для кількісної оцінки ризику, необхідно визначити усі можливі наслідки окремої події та ймовірності цих подій.

· Абсолютна величина ризиків характеризується розміром прогнозованих (можливих) втрат (збитків) у матеріально-речовинному чи вартісному виразі, якщо збитки піддається такому вимірюванню.

· У ситуації, коли недостатньо знати тільки лише розмір ризику в абсолютному виразі, а його значення необхідно порівняти з певними показниками, що характеризують діяльність підприємства, проводять оцінку ризику у відносному виразі

Найбільш поширені вимірники ступеню ризику наведені у таблиці 8.7.

Система показників абсолютного та відносного вимірювання ризику

Показник	Формула розрахунку	Характеристика

Абсолютне вимірювання ризику
Абсолютна величина ризику (абсолютний рівень втрат)	де - величина ризику, - імовірність небажаних наслідків, - величина цих наслідків.	Перевагою даного підходу є те, що в якості i-го параметра () можна використовувати широкий спектр показників, за якими підприємство прогнозує збитки у випадку реалізації певного ризику або групи ризиків.
Математичне сподівання дискретної величини	Для дискретної величини де - значення випадкової величини, - відповідні ймовірності. Для обмеженого числа можливих значень випадкової величини Для випадкової неперервної величини , або , якщо неперервна випадкова величина визначена на інтервалі , де - щільність ймовірності.	Математичне сподівання, пов’язане з невизначеною ситуацією, є середньозваженим усіх можливих результатів, де ймовірність кожного із них використовується як частота або питома вага відповідного значення. Сподіване значення вимірює результат, котрий в середньому очікується. Імовірнісний зміст математичного сподівання конкретного параметра від проведення підприємницької діяльності полягає в тому, що воно приблизно дорівнює середньому арифметичному його можливих значень.
Дисперсія	Для випадкової величини Для дискретної випадкової величини Для неперервної величини або	Дисперсія – середньозважене з квадратів відхилень дійсних результатів від середніх очікуваних. Характеризує розсіювання значення випадкового параметру від його середнього значення, що прогнозується
Середньо-квадратичне відхилення		Показує максимально можливе коливання певного параметру від його середньо очікуваної величини і дає можливість оцінити ступінь ризику з точки зору імовірності його здійснення (чим більшим є величина даної числової характеристики, тим ризикованішим є господарське рішення).
Семіваріація ()	, ,де - сумарна ймовірність настання тих зовнішньоекономічних умов, які дають ймовірність більшу від середнього значення	Додатна семіваріація характеризує дисперсію тих значень прибутку, які більші від середнього. Чим більше значення вона має, тим більшим є очікуваний від варіанту рішення прибуток. Від¢ємна семіваріація характеризує дисперсію тих значень прибутку, які менші від середнього. Чим менше від’ємна семіваріація, тим менші очікувані втрати.
Семіквадратичне відхилення ()		Додатне семіквадратичне - відхилення абсолютного значення очікуваного прибутку; показує абсолютну відстань, на якій знаходиться значення прибутку більше від середнього (математичного сподівання). Чим більше значення показника, тим більший ризик. Від’ємне семіквадратичне відхилення характеризує відхилення абсолютного значення очікуваних втрат (можливе збільшення втрат), Чим більше значення показника, тим менший ризик
Відносне вимірювання ризику
Величина ризику у відносному виразі	Розмір збитків, віднесений до конкретної бази, обраної безпосередньо підприємством, залежно від специфіки і виду ризику, який оцінюється.	Базою віднесення збитків можуть виступати: витрати на виробництво, вартість основних виробничих фондів, активи підприємства, прибуток, чисельність персоналу, вартість окремих ресурсів і т.д. Вибір тієї або іншої бази не має принципового значення, але необхідно надавати перевагу показнику, що має високий ступінь достовірності.
Коефіцієнт варіації	, де (х) - середньоквадратичне відхилення доходів, - величина сподіваних доходів	Порівнює ризикованість напрямів діяльності і конкретних ситуацій за ознаками (втратами), вираженими у різних одиницях виміру. Коефіцієнт варіації може змінюватися в межах від 0 до 100%. Чим меншою є величина, тим більш стабільною є прогнозована ситуація і, відповідно, менший ступінь ризику здійснення напряму діяльності чи певного заходу.
Коефіцієнт ризику ()		Чим більшим є значення, тім більшим є ступінь ризику варіанту рішення