Особливості методики проведення уроків ФК у 10-11 класах

Методика проведення уроку ФК у 10-11 класах мало чим відрізняється від занять з дорослими. Динаміка навантажень у багатьох випадках набуває ознак, що характерні для спортивного тренування. Навчальні уроки в старших класах становлять 25-35%, тренувальні – 60%. Найбільш характерні риси методики ФВ зі старшокласниками – широка самостійність, як у доборі засобів, та і в організації занять. Уроки ФК набувають інструктивних функцій.

Існує думка, що структура уроку з 3-х частин неповністю відповідає вирішенню завдань фізичної підготовки старших школярів, бо в ній фактично немає місця для цілеспрямованого розвитку в учнів сили, бистроті, витривалості. Виникає необхідність структурного вдосконалення уроку ФК.

На кожному уроці ФК, вкінці основної частини уроку необхідно виділяти час для розвитку рухових якостей. Здійснювати це можливо за рахунок оперативного проведення підготовчої і заключної частини уроку, а також виключення з уроку двосторонніх ігор по волейболу, баскетболу і гандболу.

Проведені дослідження свідчать, що максимальний час, який виділяється на основну частину уроку, може бути збільшений до 36 хв, на підготовчу частину виділяється 6 хв, на заключну – 3 хв.

Економії часу у підготовчій частині сприяють наступні організаційно-методичні заходи:

- своєчасний початок уроку (за дзвінком всі учні вже стоять у строю);

- відміняється перекличка учнів на уроці (список відсутніх заздалегідь готується черговим);

- загальнорозвиваючі вправи у підготовчій частину уроку виконуються у вигляді комплексів вправ, які учні розучують вдома (комплекси міняються кожні 2 тижні);

- розучування підвідних і спеціальних вправ переноситься в основну частину;

- попередня роздача командирам навчальних відділень карток завдань на урок, якими вони обмінюються під час зміни снарядів;

- записи стандартних команд вчителя на магнітофон.

Щоб встигнути за 3 хвилини виконати ряд вправ на розслаблення, відновлення дихання, підвести підсумки уроку, дати домашнє завдання, пропонується наступна організація заключної частини уроку. На початку заключної частини всі учні лягають на мати і виконують вправи на розслаблення під спеціальну музику із магнітофонного запису. В цей час вчитель підводить підсумки уроку. Встановлено, що при розслабленні лежачи, працездатність відновлюється швидше, ніж при повільній ходьбі із виконанням вправ на розслаблення.

Для підвищення ефективності основної частини уроку пропонується збільшити кількість навчальних груп: замість традиційних 3 – 6. 2 відділення працюють паралельно на кожному снаряді (гімнастика, атлетизм), на 2 бігових доріжках. Якщо паралельна робота 2 відділень є неможливою, створюють нестандартне обладнання.

18 хв. основної частини відводиться на технічну підготовку, 18- на загальну фізичну підготовку. Умови уроку ФК обмежують час виконання вправ на розвиток рухових якостей, тому для збільшення тренувальних навантажень збільшують їх інтенсивність. Навчальні відділення (групи) в класі можна створювати за принципом взаємних симпатій і демократичного вибору командира групи.

Практикуються наступні варіанти організації навчальної роботи на уроках ФК в старших класах:

- виконання вправ в парах, коли один учень виконує вправу, інший йому допомагає, страхує, аналізує помилки, після чого відбувається зміна ролей;

- позмінний спосіб – одна зміна виконує певну вправу, інша допомагає або аналізує помилки, потім відбувається зміна ролей;

- поточний спосіб – одну і ту ж вправу учні виконують по черзі.

Широко використовується на уроках ФК у 10-11 класах індивідуальний метод навчальної праці школярів. Він використовується в усіх частинах уроку і дає змогу застосовувати доступний кожному учню темп засвоєння вправ, запропонувати найраціональнішу індивідуальну послідовність навчання і потрібні підготовчі вправи. При визначенні завдань самостійної роботи учня інструктують під час інструктування учні ознайомлюються зі способами діяльності, спрямованими на вирішення поставлених завдань. Інструктування може бути викладено письмово – у вигляді спеціальної інструкції. Усні та письмово викладені інструкції бажано супроводжувати малюнками, фотографіями тощо.

У ході або по закінченні вправи використовують поточну інструкцію для додаткових вказівок. При необхідності урок завершується заключним інструктуванням: аналізуються типові та індивідуальні помилки, їх причини і способи виправлення. Для окремих учнів інструктування проводять після уроку у вигляді індивідуальних консультацій. У ході засвоєння вправи кращим учням доручають інструктувати товаришів.

Література

1. Ареф’єв В.Г., Єдинак Г.А. Фізична культура в школі (молодому спеціалісту): Навчальний посібник для студентів навчальних закладів ІІ-IV рівнів акредитації. – Кам’янець-Подільський: Абетка-НОВА, 2001 – 384 с.

2. Новосельский В.Ф. Методика урока физической культуры в старших классах: Учеб.- метод. пособие. – К.: Радянська школа, 1989. – 128 с.

3. Основи здоров’я і фізична культура. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. 1-11 класи. – К.: Початкова школа, 2001. – 112 с.

4. Шиян Б.М. Теорія і методика фізичного виховання школярів. – Ч.1. – Тернопіль: Богдан, 2001. – 272 с.

5. Шиян Б.М. Теорія і методика фізичного виховання школярів. – Ч.2. – Тернопіль: Богдан, 2002. – 248 с.

Дата добавления: 2014-01-11