Фізичне виховання дітей другого року життя

Здійснюючи фізичне виховання з дітьми другого року життя, по­трібно постійно піклуватися про зміцнення їх здоров'я, загарту­вання, розвиток рухів, координації і почуття рівноваги, уміння виконувати рухи за словесною інструкцією. Виробляти вміння орієнтуватися у просторі. Створювати умови, що сприяють роз­витку оптимальної рухової активності, бадьорого стану, форму­вати культурно-гігієнічні навички та самостійність.

У фізичному вихованні дітей цієї вікової групи поступово переходять від індивідуальних занять до групових. На другому році життя у дітей формується вміння ходити. Причому кож­
на дитина має свій Темп пересуваная залежно відомо!* можли­
востей. Для закріплення вмінь у ходьбі малюку вфбгіонують
виконувати її по доріжці, дошці, яка покладейа н% підлогу, а
також ходити, імітуючи знайомих тварин: мишку, кішечку, вед­
медика та ін. " Ііаді

Поступово в ігрових вправах: «Йди до" ЛІеШ!*, «У гості до котика» та ін. діти засвоюють ходьбу у підгрупі Вправи у ходьбі викликають у дитини задоволення, якщо вони проводяться емоційно, із застосуванням предметів та іграшок, наприклад, «Пройди по містку до ляльки (м'яча)». Вихователь називає дітям предмет або іграшку, а діти повторюють яазву її, збагачуючи цим свою мову.

У цьому віці пропонують ходьбу з подоланням невеликих перешкод: переступати через палицю, кубики, покладеш на підлозі, обходити предмети (кеглі, м'ячі). Ходити не тільки по рівній поверхні, а й по нерівній, по траві, піску, змінювати темп ходьби, сходити на маленьку гірку та спускатися з неї.

Діти раннього віку люблять повзати. Ця вправа зміцнює м'я­зи спини, живота, рук та ніг, що сприяє формуванню правильної постави. З початку другого року життя діти чергують ходьбу з повзанням, часто порушують координацію рухів, втрачають рівно­вагу, падають. Однак систематичні вправи з ходьби та повзання зміцнюють опорно-руховий апарат дитини, і після півтора року вона виконує ці види рухів значно впевненіше.

Повзання доцільно проводити одночасно з декількома дітьми (підгрупою). У кімнаті на відстані 3-5 м від місця перебування дітей ставлять іграшки (за їх кількістю) й пропонують доповзти до них всім разом. Часто повзання поєднують з підлізанням під дугу або лаву, перелізанням через колоду найзручнішим для ди­тини способом.

Лазіння по драбинці для дітей другого року життя - досить складна вправа. Під час навчання цьому руху слідкують, щоб дитина переставляла руки на наступний східець почергово, не відпускала обидві руки, не нахиляла низько голову, рухаючись у довільному темпі. Піднімання вгору по драбинці діти засвою­ють значно швидше, ніж сходження вниз. Навчання дітей цьо­му руху проводиться індивідуально. У них також формують вміння підніматися на перекинутий догори дном ящик (зав­вишки 10-15 см) та сходити з цього.

Діти другого року життя починають засвоювати вправи у метанні м'ячів, які сприяють зміцненню м'язів рук, плечового пояса, тулуба, розвивають окомір, влучність та спритність. Спочатку дитині пропонують потримати м'яч, погратися з ним (прокотити, вдарити об підлогу). При багаторазовому повторенні вони засво­юють прокачування м'яча по підлозі, скочування великого м'яча по похилій дошці, кидки м'яча обома та однією рукою. Потім їх навчають виковувати кидок малого м'яча однією рукою через голову на дальність. Положення тулуба та ніг під час кидка довільне. Треба звернути увагу дитини на енергійний кидок м'я­ча у певному напрямку та на виконання руху однакову кількість разів правою та лівою рукою.

У фізичному вихованні дітей другого року життя застосовуються загальнорозвиваючі вправи, спрямовані на зміцнення м'язів тулу­ба, рук та ніг. Вони виконуються з різних вихідних положень: стоячи, сидячи (на підлозі, лаві) та лежачи (на спині або животі). Більшість цих вправ мають імітаційний характер. Діти викону­ють махи руками, як «пташки махають крильцями»; підстрибу­ють, як «зайчики»; присідають і «зривають квіточку» та ін.

Перед виконанням загальнорозвиваючих вправ вихователь допомагає дітям знайти правильне вихідне положення - сісти або лягти на підлогу, взятися обома руками за палицю та ін. Враховуючи, що д^ти цього віку краще розуміють мову, особливе значення має взаємозв'язок слова та рухів. Наприклад, при підніманні рук угору вихователь говорить: «Діти, піднімемо руки вгору, покажемо, які ми виростемо великі» або «присядемо напо­чіпки, зірвемо квіточку, а тепер всі піднялися та встали рівно». Всі вправи вихователь виконує разом з дітьми.

Поступово діти привчаються погоджувати свої рухи з рухами своїх однолітків і виконувати їх одночасно. У цій групі немож­ливо вимагати чіткого виконання вправ. Головне, щоб дитина робила їх з великою амплітудою, була активною, розуміла вимоги вихователя та намагалася їх виконувати.

Формування рухових умінь у дітей цього віку відбувається різними темпами. Частина з них випереджає своїх однолітків у деяких видах рухів, а інша - відстає. Це залежить від особливо­стей фізичного розвитку дитини, стану її здоров'я, умов, де вона живе (впливу дорослих на рухову підготовленість малюка) та ін. Тому необхідно здійснювати постійний індивідуальний підхід. Допомога вихователя, під час виконання рухів, його підбадьорю­вання, похвала стимулюють впевненість дитини та позитивне ставлення її до запропонованих фізичних вправ.

Для навчання дітей цього віку основних рухів широко засто­совують ігрові вправи та рухливі ігри. Ігрові вправи не мають сюжету і містять «онкретні рухові завдання: «принеси іграшку», «дожени м'яч», «доповзи до брязкальця» та ін. Вони дозволяють дитині виковувати завдання самостійно у середу темпі та створю­ють умови для підвищення її рухової активності. Ігрові вправи у цьому віці не потребують від дитини чіткій Оогодження своїх рухів з рухами інших дітей, вони лише допомагають поступовому перехо­ду від індивідуальних дій до спільний (1

Наприкінці другого року (}Цитт<|/дітям пропонують рухливі ігри із зрозумілим їм сюжет^» ^приклад, «Пташки прилеті­ли». Вихователь розповідає дітям про пташок, які літають по місту (селу), сідають на травицю» дзьобають зернятко, п'ють водич­ку, а потім відлітають до своїх гніздечок. Діти разом з виховате­лем виконують вправи, імітуючи рухи пташок. Уважне ставлення до дітей під час гри, лагідне поводження з ними створюють у них веселий настрій та почуття впевненості у своїх силах.

До рухливих ігор залучають спочатку підгрупу дітей 3-5 (від

1 року до 1 року 6 місяців), а потім з 6-8 (від 1 року 6 місяців до

2 років). Кожна гра повторюється 2-3 рази.

Заняття з фізичної культури

У другій групі раннього віку проводять щоденні заняття з фізич­ної культури. З дітьми до півтора року (сплять два рази в день) кращий час для проведення занять після першого денного сну. З дітьми від півтора до двох років (сплять один раз в день) занят­тя проводиться у першу половину дня через півгодини після сніданку або відразу після денного сну. Здебільшого заняття з фізичної культури відбуваються у груповій кімнаті. Тривалість їх у межах 12-15 хвилин.

Однією з умов успішного проведення занять є ретельна підго­товка вихователя до них. Він підбирає необхідні посібники, інвен­тар, іграшки, розставляє лави та стільчики. Забезпечує необхідні гігієнічні умови для їх проведення.

Перед початкбм заняття проводиться вологе прибирання підло­ги та провітрювання приміщення (температура повітря +18-20*С). У літній час доцільно проводити заняття на свіжому повітрі при температурі не нижче +20°С. Починаючи з півтора року діти одя­гають майку, труси, носки або тапочки (на килимку - босоніж).

Для проведення занять з фізичної культури необхідний інвен­тар та посібники: короткі палиці, дошки, колоди (надувні); вели­кий кошик, обручі, дерев'яні драбинки, гімнастичні лави, гумові м'ячі та ін. Ці посібники за розмірами та вагою повинні відпо­відати віку дітей та бути зручними для їх застосування.

Пря проведенні занять вихователь розподіляє дітей на підгру­пи. Від року до півтора об'єднують у підгрупу по 2-4 дітей, а від півтора до двох років - по 5-8 дітей. При цьому враховується стан фізичного розвитку та рухової підготовленості дитини. Крім того, малюк, який тільки почав відвідувати дитячий садок, хо­дить спочатку в молоділу групу (навіть якщо йому більше ніж півроку). Під час проведення занять з однією з підгруп вихова­тель створює умови для самостійної ігрової діяльності іншим дітям у другому кінці групової кімнати.

При плануванні змісту занять з фізичної культури враховують такі положення: фізичні вправи повинні відповідати анатомо-фізіо-логічним можливостям дітей; слід передбачати вправи для всіх великих м'язових груп (плечового пояса, живота, спини, рук, ніг); виконувати вправи з різних вихідних положень (стоячи, сидячи, лежачи); запобігання тривалим статичним положенням та че­канню; дотримуватися поступового збільшення фізичних наван­тажень за рахунок ускладнення рухів та їх дозування; забезпечу­вати позитивні емоції у дітей під час виконання рухів та ігор; застосувати оптимальні способи та методи організації (фронталь­ний, потоковий) дітей під час виконання фізичних вправ.

У другій групі раннього віку заняття з фізичної культури за своєю структурою не поділяється на частини, як у інших вікових групах. Організація його передбачає виконання основних рухів у чергуванні з загальнорозвиваючими вправами, які виконуються підгрупою дітей одночасно з вихователем. Таким чином забез­печується зміна активних рухів та короткочасного відпочинку, зміна різних вихідних положень.

Фізичні вправи та ігрові рухи плануються на занятті у виг­ляді комплексу. Кожний з них проводиться протягом тижня. Однак для підвищення інтересу дітей до основних рухів (ходьба, повзання, лазіння, метання) слід вносити деякі зміни щодо їх складності. Наприклад, ходьбу по «доріжці» (з двох мотузок) у наступних заняття ускладнюють ходьбою по дошці або пересту­панням через кубики та ін.

Під час занять вихователь забезпечує оптимальну рухову ак­тивність дітей. Для цього застосовують потоковий (діти викону­ють рухи одне за одним), фронтальний (всі діти виконують впра­ви разом), змінний (двоє-троє дітей виконують вправу, а інші чекають своєї черги) методи організації, бони дозволяють забез­печити високу моторну щільність занять, яка повинна бути у межах 70-80%. Дослідження рухової активності дітей другого року життя під час занять фізкультурою складає на початку на­вчального року 50-180 кроків, а наприкінці року - 300-500 кроків (СЯ. Лайзене, В.А. Шишкіна).

Орієнтовне заняття з фізичної культури для дітей 1-1,5 року

Завдання: Формування вміння дітей ходити по обмеженій по* верхні, повзати в упорі стоячи на колінах, кидати м'яч обома руками; розвивати орієнтування у просторі.

Інвентар: палиця (довжина 3-4 м), дуга (висота 40 см), м'ячі (діаметр 20-30 см) за кількістю дітей, 2 шнури (довжина 4-5 м).

1. Ходьба по «доріжці» (шириною 40 см), яка зроблена з двох
шнурів (2-3 рази). Діти молодшої підгрупи виконують ходьбу
по одному, старші - одне за одним (потоком).

Піднімання палиці вгору. В.п. - сидячи на підлозі, тримаю­чись обома руками за довгу палицю. Підняти одночасно руки вгору та опустити у в.п. (4-6 разів). Вихователь виконує вправу разом з дітьми.

Присідання. В.п. - стоячи, тримаючись обома руками за па­лицю. Присісти навпочіпки та піднятися у в.п. (3-4 рази). Ви­хователь тримає палицю за середину і присідає разом з дітьми.

2. Повзання під дугою в упорі стоячи на колінах та кистях
рук. Діти виконують вправу одне за одним з відстані 2-3 м.
Після повзання піднімаються і повертаються на свої місця. По­
вторити 3-4 рази.

Кидки м'яча вперед обома руками знизу (3-4 рази). Вихова­тель дає кожній дитині м'яч і показує, як кидати його. Діти старшої підгрупи виконують вправу самостійно. Молодшим дітям вихователь допомагає, стає позаду дитини, бере його руки і кидає м'яч разом з ним.

Гра «Йди до мене» - ходьба з м'ячем. Вихователь стає на відстані 4-5 м від дітей, пропонує їм взяти м'ячі і кличе їх: «Принесіть мені м'яч». Діти йдуть з м'ячами до вихователя і кидають їх у кошик (ящик). Повторити 3-4 рази.

Ходьба за вихователем по кімнаті (залу) зграйкою.

На занятті з фізичної культури вихователь застосовує цоказ та пояснення одночасно з виконанням дітьми вправ. Тобто навчання враховує схильність малюків до наслідування («роби, як я»). Діти цієї групи дуже слабо орієнтуються у просторі, тому під час ходьби вони йдуть зграйкою, а виконують загальнорозви-ваючі вправи у довільному розміщенні в кімнаті або на май­данчику.

Коли виконуються основні рухи, наприклад, підлізання під. лаву або перелізання через колоду, діти, які чекають своєї черги, сидять на стільцях (лаві), а потім за дозволом вихователя йдуть виконувати вправи.

Обов'язкова реалізація принципу індивідуального підходу, а також заохочення та безпосередня допомога - є основними у навчанні дітей руховим діям.

Мова вихователя під час занять повинна бути виразною та емо­ційною, щоб привернути увагу та зацікавити дітей вправами, які пропонуються. Вихователь одночасно розвиває у дітей розуміння мови, називає посібники, напрямок рухів, темп їх виконання та ін.

Орієнтовне заняття з фізичної культури для дітей 1,5-2 років

Завдання: Формувати вміння ходити по ребристій дошці, кидати м'яч у ціль, повзати та перелізати через лаву; розвивати спритність та рівновагу.

Інвентар: ребриста дошка, ящик (50 х 50 х 15 см), дуга (висо­тою 40 см), палиця (довжина 4-5 м), м'ячі (діаметр 20-30 см) за кількістю дітей, шнур (довжина 5-6 м) гімнастична лава, кошик.

1. Ходьба по кімнаті (залу). Ходьба по ребристій дошці, під­німання на ящик,-розміщений на відстані 1,5-2 м від дошки, та сходження з нього (2-3 рази). Діти виконують вправу один за одним (Потоком).

Піднімання тулуба. В.п. - сидячи на підлозі, тримаючись обома руками за палицю. За словами вихователя - «Усі лягли на спи­ну» діти лягають, тримаючись за палицю, а потім піднімаються у в.п- (3-4 рази). Вправу виконують у повільному темпі.

Прогинання тулуба, В.п. - лежачи на животі, тримаючись за палицю обома руками, витягнутими вперед. Підняти руки вгору, трохи прогнутися у попереку і опустити у в.п. (3-4 рази).

2.Кидання м'яча у кошик з відстані 70-80 см обома рука­ми із-за голови. Одночасно вправу виконують 2-3 дітей. Вони розміщуються навколо кошика на відстані, яка помічена шну­ром, і разом з вихователем кидають м'ячі. Потім вправу вико­нує інша підгруда.

Повзання по підлозі та перелізання через лаву (довільним способом). Діти сидять на стільчиках. По черзі піднімаються і виконують повзання в упорі стоячи на колінах та кистях рук до лави (3-4 м), перелазять через неї (спираючись рукамйГ та пере­ступаючи по черзі ногами) і сідають на стільці, які стоять за лавою. Коли вправу виконає вся підгрупа, вихователь пропонує виконати вправу у зворотному напрямку (спочатку діти перела­зять через лаву, а потім повзуть по підлозі). Повторити^—4 рази.

Гра «До ляльки у гості». Діти йдуть до ляльок, які^идять на стільцях на відстані 4-5 М від них. Беруть ляльок на р^ки, трохи ходять з ними, а потім садять їх на стільці. Повторити 2-3 рази.

3. Ходьба у повільному темпі зграйкою за вихователем.

Поряд із заняттями окремі фізичні вправи пропонують дітям для виконаная щоденно у вигляді ігрових завдань («Підповзи під ворітця», «Доповзи до брязкальця», «Прокоти м'яч до мене» та ін.). З дитиною, яка відстає у розвитку рухових умінь, прово­дять індивідуальну роботу з фізичного виховання, щоб поліпши­ти її рухову підготовленість.

Для цього у груповій кімнаті Та на майданчику створюються необхідні умови для рухової діяльності дітей. Кожна група по­винна мати спеціальний фізкультурний інвентар та посібники: гірки зі скатом, ящики (50 х 50 х 15 см) для лазіння; колоду, обгорнуту повстиною, а зверху поліетиленовою плівкою (довжи­на 250 см, діаметр 25 см); кошик з сіткою (висота 50 см, діаметр 60 см), драбинку-стрем'янку (висота 150 см, ширина прольоту 100 см, відстань між щаблями 15 см), гімнастичну та ребристу дошку (довжина 250 см, ширина 30-25 см), гімнастичну лаву (довжина 250-300 см, ширина сидіння 20 см, висота 10—15 см) та ін. Ці посібники розташовують таким чином, щоб залишити місце для ігор, ходьби та бігу дітей або занять у груповій кімнаті в разі необхідності.

Поряд з вищезазначеними посібниками необхідно мати іграш­ки, які сприяють руховій активності дітей: м'ячі різного розміру, обручі, коляски та ін.

Ділянку та майданчик також обладнують фізкультурними посібниками: лави, драбинки, гірки, колода, дуги та ін. їх розмі­щують таким чином, щоб діти мали можливість вправлятись на них: ходити по колоді, що лежить на землі; лазити по драбинці, приставним кроком; підніматися на гірку та сходити з неї і т.д. Важливо під час прогулянок активно стимулювати у дітей по­требу у виконанні різних вправ, самостійно вправлятися у рухах із застосуванням посібників, гратися у рухливі ігри.

Дата добавления: 2014-01-11