Стан здоров’я та фізкультурно-оздоровча діяльність дошкільнят і школярів

ВСТУП

ЛЬВІВ

План

Введення в предмет «Оздоровча фізична культура» з дітьми дошкільного та шкільного віку

Вступ

1. Особливості ОФК як навчальної дисципліни. Принципи побудови предмету і його взаємозв’язок з іншими навчальними дисциплінами.

2. Стан здоров’я та фізкультурно-оздоровча діяльність дошкільнят і школярів.

3. Основні поняття і визначення.

4. Правова база та програмно-нормативні вимоги фізкультурно-оздоровчої діяльності дошкільнят і школярів України.

Література:

1. Аляб’єва М.М. Фізичне виховання дошкільників у сім’ї. - К: Здоров’я, 1971. - 61 с.

2. Вільчковський Е.С. Теорія і методика фізичного виховання дітей дошкільного віку. - Львів: ВНТЛ, 1998. - 332 с.

3. Глушак Н.М., Приходько І.І. Організація і методика масової фізичної культури. - Харків, 1998. - 84 с.

4. Коростель Н.Б. Слагаемые здоровья. - Москва: Физкультура и спорт, 1990. - № 2. - С. 6-21.

5. Шиян Б.М. Теорія і методика фізичного виховання школярів. Частина 1.- Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2001, -272с.

6. Державна програма розвитку фізичної культури і спорту України на 2007-2011 роки, -Київ, 2006р.

7. Закон України «Про фізичну культуру і спорт» (нова редакція). –Київ, 2006р.

Найбільше тривожить Україну здоров’я її дітей. Високий рівень захворюваності, поширення захворювань та поява нових, складніших їх різновидів, зростання показників дитячої інвалідності, дитячої смертності – це реалії нашого сьогодення. Україна за станом здоров’я населення знаходиться на 100 місці у світі. Саме це і є необхідністю вивчення дисципліни «ОФК».

1. Особливості ОФК як навчальної дисципліни. Принципи побудови предмету і його взаємозв’язок з іншими навчальними дисциплінами

Дисципліна складається з таких трьох блоків:

1. ОФКз дошкільнятами і школярами;

2. ОФК зі студентами;

3. ОФК з дорослим населенням.

Особливості ОФК як навчальної дисципліни:

- озброює фахівців відповідними професійними знаннями, уміннями та навичками;

- допомагає реалізувати на практиці науково-обґрунтовані та педагогічно-виправдані прийоми організації і управління фізкультурно-оздоровчою роботою;

- надає конкретні методичні рекомендації з вирішення оздоровчих, виховних і освітніх завдань у різних вікових групах.

Принцип – це позиції, що визначають найбільш загальні положення керівництва.

Основними принципами фізкультурно-оздоровчої роботи є:

а) принцип науковості;

б) принцип єдності теорії і практики фізичної культури;

в) принцип взаємозв’язку у вирішенні оздоровчих, освітніх і виховних завдань, а також взаємозв’язку з іншими науковими галузями та навчальними дисциплінами.

Дисципліна ОФК не може існувати ізольовано, вона існує в тісному взаємозв’язку з предметами соціальних і біологічних наук. Взаємозв’язки ОФК з соціальними предметами багатогалузеві. Вони дозволяють систематично вивчати запити і смаки населення з метою їх максимально ефективного задоволення.

Взаємозв’язок з навчальними дисциплінами соціальної галузі знань допомагає з’ясувати особливості поведінки особи в груповій, колективній та оздоровчій діяльності людей. До таких дисциплін відносяться: соціологія, педагогіка, психологія, філософія, соціальна економіка, теорія і методика фізичного виховання, основи спортивного тренування, управління фізичною культурою та ін.

Взаємозв’язок ОФК з предметами біологічного циклу допомагає у вирішенні завдань державного значення – зміцнення здоров’я нації. За допомогою зв’язку ОФК з біологічними науками встановлюється реальне співвідношення соціального і біологічного, а результат показує, що сутність людини визначається як тілесною структурою, так і структурою суспільних відносин.

Найбільш тісний зв’язок ОФК підтримує з анатомією і фізіологією людини, із спортивною медициною, загальною біологією. Особливо великого значення надається вивченню будови і функцій організму людини, а також таким розділам, як: анатомо-фізіологічні особливості людей різного віку, охорона здоров’я і праці, особиста і громадська гігієна.

Об’єктом дисципліни МОФК є власне людина, як сукупність соціальних, психічних та біологічних складових особистості в системі фізичного виховання.

Україна, що мала до 1929 р. одні з найвищих показників народжуваності і природного приросту населення в Європі, тепер має найнижчі їх значення: за народжуваністю — передостаннє, за природним приростом — останнє місце.

З 1991 році смертність в Україні вперше за повоєнні роки перевищила народжуваність (-12,9).

Дитяча смертність в Україні на сьогодні у 4 рази вища, ніж у Японії і Швеції та в 2,5 рази вища, ніж у США. На фоні зниження народжуваності збільшується кількість дітей з порушенням психіки (психічно неповноцінною є кожна 30-та дитина).

За даними академіка Бадаяна серед новонароджених лише 20-30% здорові.

Показник	рік	К-ть
- народжуваність на 1000 чол.		9,3
		9,0
		11,1
- смертність на 1000 чол.		16,4 16,4 18,5
- коефіцієнт природного приросту населення на 1000 осіб (різниця між к-тю що родилися і вмерли)		-7,1 -7,6 -8,5
- рівень дитячої смертності (к-ть вмерлих на 1000 дітей)
- смертність дітей до 5 років на 1000 народжених		17-21
- рівень народжуваності (середня к-ть дітей, яка припадає на 1 жінку в дітородному віці)	2000-2005	1,1 1,4
- к-ть осіб, які приходяться на 1 лікаря

як би не зростала народжуваність, все одно смертність в Україні її перевищує.

Загалом, кількість зареєстрованих смертей в Україні протягом першого півріччя 2010 року перевищувала кількість зареєстрованих народжень в середньому на 34%

Попередня влада в Україні намагалася стимулювати народжуваність більшими одноразовими виплатами на кожну народжену дитину. Демографи відзначили деяке поліпшення ситуації, дехто у владі навіть заговорив про бебі-бум. Однак це виявилося перебільшенням, загальний коефіцієнт народжуваності зараз не перевищує 1,5 відсотка (15 немовлят на 10 жінок). А тільки для відтворення покоління потрібен коефіцієнт 2,2 відсотка (22 народжених – на 10 жінок), зазначає демограф Елла Лібанова.

Наукові дослідження інституту педіатрії, акушерства і гінекології показали, що при обстеженні дітей семи дошкільних закладів м. Києва, які готувались до школи, лише 22,7% - були віднесені до групи здорових, а у 51,7% - дітей є різні хронічні захворювання.

Викликає занепокоєння стан здоров’я учнівської молоді. 78% дітей, які поступили у І клас, мають відхилення у стані здоров’я; до 60% хворіють гострими респіраторними захворюваннями; 17-20% - мають надлишок ваги. Відмічено, також, збільшення рівня хронічної патології з 39,5% в перших класах до 61,9% в 11-тих класах.

Незадовільний психологічний стан спостерігався у 58,3% учнів мо­лодших класів і у 60,3% - середніх класів.

Як відомо, крім школи, на дітей впливають умови їх життя і виховання в сім'ї. Проведене анкетування батьків дітей шкіл м.Києва показали, що 27% дітей недосипає, а от 32,8% дітей молодших класів, 45,9% - середніх та 40% - старших недостатньо перебувають на свіжому повітрі, та тільки біля 25% дітей займаються фізкультурою поза школою.

з 1996 р. зростає кількість дітей хворих на активну форму туберкульозу.

Водночас українське суспільство все частіше стикається з соціально-негативними формами поведінки, статевою розбещеністю, що наносить велику шкоду здоров'ю. З 2000 р. зростає кількість. підлітків хворих на сифіліс та ін.венеричні захворювання.

На 60% збільшилася кількість неповнолітніх, які вживають наркотики. За даними опитування серед 16-річних підлітків, 29% хлопчиків і 12% дівчаток приймали наркотичні речовини (маріхуану або гашиш).

На 63% зросла кількість неповнолітніх, притягнутих до кримінальної відповідальності.

Нажаль, занепокоєння викдикає і фізична готовність дітей.

Дошкільнята у ДУ мають щоденні фізкультурні заняття.

Учнівська молодь відвідує обов’язкові фізкультурні заняття у навчальних закладах, але їх кількість (2 –3 години на тиждень у школі є недостатньою для задоволення природної потреби у руховій активності дитини або молодої людини.

Всіма видами фізкультурно-оздоровчої роботи в Україні охоплено 38,5% учнівської молоді.

Збільшилася кількість учнівської, віднесеної за станом здоров’я до спеціальної медичної групи.

Проведена оцінка показників фізичної підготовленості свідчить, що знижені показники є у 30,5% учнів молодших класів, у 56,5% - середніх класів та у 60,3% - старших класів, шо пов'язано з гіпокінезією дітей і незадовільною організацією фізичного виховання.

За даними В”ячеслава Гамова, Голови Комітету з ФВ та С МОН України, зараз ведеться дискусія з приводу запровадження у ЗОШ ранкової дихальної гімнастики. Розглядається питання впровадження до штатного шкільного розкладу посади інструктора зі спортивної позаурочної роботи.

Дата добавления: 2014-01-11