Повітряно-газовий режим

Рослинам для своєї життєдіяльності найбільше потрібний кисень і вуглекислий газ. Кисень рослини використовують для дихання. Він має надходити до всіх органів рослинного організму — листків, стебел, коре­невої системи. У приземному шарі атмосферного повітря вміст його стано­вить 21 %. Запаси кисню постійно поповнюються за рахунок фотосинтезу зелених рослин. Тому надземна частина рослин не відчуває його нестачі. Якщо ґрунт за гранулометричним складом важкий, недостатньо розпушений, перезволожений, то затруднюється обмін повітря між ним і атмосферою. У такому разі до кореневої системи надходить обмаль кисню і в ґрун­товому повітрі різко підвищується вміст вуглекислого газу, внаслідок чого ріст рослин дуже пригнічується. Особливо заважає нормальному обміну повітря між ґрунтом та атмосферою утворення на посівах ґрунтової кірки.

Вуглекислий газ потрібний зеленим рослинам для проходження про­цесів фотосинтезу. В атмосферному повітрі вміст його становить 0,03 %. Рослини засвоюють вуглекислий газ із повітря за допомогою зелених листків для синтезу органічної речовини. Збільшення концентрації вугле­кислого газу в повітрі до 0,3—0,6 % за інтенсивного сонячного освітлення й оптимальній температурі повітря та ґрунту значно підвищує продук­тивність фотосинтезу. Так, за вмісту його в повітрі 0,03 % листя огірка і помідора впродовж 1 год засвоює його 1,9, а 0,2—0,3 % —6—9 г з розра­хунку на 1 м2 поверхні. Це посилює ріст рослин і підвищує їх продук­тивність. За посиленого живлення вуглекислим газом салат на 12—20 діб раніше формує врожай, у помідора ранній урожай підвищується на 15— 20 %, а в огірка в спорудах закритого ґрунту — на 3—4 кг/м2. У разі зни­ження вмісту вуглекислого газу в повітрі до 0,01 % в рослин припиняється асиміляція. Оптимальна концентрація вуглекислого газу в повітрі для редиски і помідора становить 0,1—0,2 %, моркви І капусти — 0,2—0,3, огірка —0,3—0,6%.

Найбільше вуглекислого газу міститься в приземному шарі повітря. Це зумовлюється тим, що у процесі розкладання органічної речовини він постійно виділяється з ґрунту. Тому ґрунти, багаті на органічні речовини, завжди виділяють його більше, ніж бідні. Наприклад, упродовж 1 год чорно­земи виділяють 10—25, а супіщані ґрунти — 2—4 кг/га вуглекислого газу.

Азоту в атмосферному повітрі міститься 78 %, але для живлення рослин його використовують переважно з ґрунту у вигляді мінеральних сполук.

На розвиток і плодоношення овочевих культур впливають й інші гази. Так, під час вирощування огірка для стимулювання утворення жіночих квіток у теплицях використовують карбід кальцію (200—300 г на 1 м2). Цьому сприяє і димлення. Етилен прискорює достигання плодів помідо­ра. Однак підвищена концентрація таких газів, як аміак, сірчистий газ та Інші, згубно діє на рослини. Підвищення концентрації аміаку до 0,6 % спричинює опіки листя, а при 4 % рослини гинуть. Якщо концентрація сірчистого газу 0,02—0,01 %, в рослин обпадає листя. Щоб запобігти цьо­му, споруди систематично провітрюють, особливо після внесення підви­щених доз органічних добрив.

Регулювання повітряно-газового режиму. Повітряно-газовий режим у відкритому ґрунті регулюють внесенням органічних добрив і систематич­ним розпушуванням у міжряддях ґрунту. На 1 га поля удобрений і добре оброблений ґрунт містить до 2.10¹⁸ бактерій, які впродовж доби виділя­ють близько 500 кг вуглекислого газу, що достатньо для Інтенсивного живлення рослин. Мінеральні добрива, внесені в ґрунт, також активізують життєдіяльність мікроорганізмів, що, у свою чергу, посилює виділен­ня вуглекислого газу в приґрунтове повітря. Вміст вуглекислого газу в приґрунтовому повітрі залежить і від своєчасного обробітку ґрунту (руйнування ґрунтової кірки, боронування, розпушування міжрядь тощо). Підвищенню вмісту його сприяють полезахисні смуги і куліси, які послаб­люють силу вітру.

Для посилення забезпечення кореневої системи рослин повітрям у за­критому ґрунті застосовують легкі ґрунтосуміші та пористі субстрати, вно­сять підвищені дози органічних добрив (200—300 т/га). При цьому по­стійно розпушують ґрунт. Внесення високих доз органічних добрив у теп­лицях, а також вирощування овочевих культур за біологічного обігрівання забезпечує достатнє виділення вуглекислого газу (до 75 г/м2) для процесів фотосинтезу і формування високого врожаю. У теплицях з мінеральними субстратами (гідропоніка) повітря постійно насичують вуглекислим га­зом. Рослини підживлюють у ясну погоду при закритій вентиляції (пере­важно з 7 до 16 год). Температура повітря при цьому має бути на 2 °С вищою за рекомендовану. За сприятливих температурних умов, достат­нього освітлення та живлення дорослі рослини огірка і помідора засвою­ють до ЗО—50 г вуглекислого газу з 1 м2 площі впродовж доби.

Дата добавления: 2014-01-11