Окрім названих форм слід розглядати й інші, які можна використовувати самостійно вдома

Як засіб підвищення захисних сил організму загартування виникло ще у глибокій давнині. У Спарті, н-д, загартування хлопчиків починалось у грудному віці, а з 7 р. вони виховувалися у суворих “спартанських” умовах: ходили цілий рік босоніж в легкому одязі, купались у холодній воді, ін.

Однак, сьогодні більшість дорослих людей нічого не робить для загартування власного і своїх дітей. Більше того, вони бояться застудити дитину і вже з перших днів її життя займаються пасивним захистом від простуди (кутають її, закривають кватирки). Така “турбота” про дитину спричиняє виникнення частих простудних захворювань. Існує пряма залежність: чим в більш “тепличних” умовах росте дитина, тим частіше в неї виникають ГРЗ та ін. хвороби.

Загартування – це комплекс заходів, які спрямовані на підвищення стійкості організму до впливу несприятливих погодньо-кліматичних умов (низької і вис. t повітря, вологості, підвищ. і пониженого атмосферного тиску).

Під час загартування тренуються нервові закінчення, які чутливі до температурного сприйняття. Одночасно, природні фактори – сонце, повітря, вода – діють на судинний аппарат шкіри і підшкірної сітчатки. Під впливом холоду просві ти шкірних і підшкірних судин звужуються, за рахунок чого збільшується кровонаповнення у внутрішніх органах. У результаті тепловіддача зменшується, а теплопродукція – збільшується.. Тому навіть тривалий холодовий вплив не змінює помітно температуру тіла загартованих дітей. Отже, в основі загартування лежить удосконалення процесів терморегуляції.

Академік Г.М.Сперанський писав: “Загартування корисно всім дітям, однак способи й методи загартування повинні бути для різних дітей різні: одну відразу привчають до порівняно низьких температур, для іншої - перехід поступовий, майже непомітним. В одної загартування стає єдиним засобом зміцнення здоров’я, в інших - поєднується з лікуванням. Проте в усіх випадках загартування пов’язане з прав. режимом дня, зміцненням НС, від якої, в значній мірі, залежить як організм реагує на зміну зовн. середовища”.

Добрий апетит, глибокий сон, життєрадісний настрій дитини, а також поліпшення її здоров”я та фізичного розвитку – ось основні показники позитивного впливу загартовуючих процедур

Основні принципи загартування:

1. Систематичність та послідовність.

2. Врахування індивідуальних особливостей дитини – її фізіологічних та емоційних реакцій на процедуру.

Дослідження професора Ю.Змановського свідчать, що у дітей, як і дорослих реакція організму на холод носить індивідуальний характер. Тобто, одні народжуються “мерзляками”, інші – переносять холод спокійно. За цими генетично обумовленими особливостями організму професор запропонував розрізняти 3 типи терморегуляційних можливостей:

- лабільний (інтенсивна, але не довга реакція організму на холод) - загартовуючі процедури повинні носити тривалий і м’який характер;

- інертний (інтенсивність реакції невелика, але триває довго) - підходять недовгі, але інтенсивні впливи, найкраще підходять холодні обливання або моржування;

- нормальний (займає проміжне місце між першими двома).

Система загартування базується на раціональному використанні природних факторів: повітря, сонця та води.

Повітря. У приміщенні для дітей грудного віку температура = 21-22⁰ раннього дошкільного віку t⁰ повітря не повинна перевищувати 20⁰, для старш. дошкільного і молодш. шк. віку - 18⁰ С.

Восени івзимку повітряні ванни приймають у добре провітреній кімнаті. Для дітей до 6міс. температура = 21-22⁰, після 1 р. – 18-20⁰. Тривалість перших повітряних ванн дітей грудного віку= 2-3хв., після 1 р. – 5хв. Поступово час >на 2-3хв через кожні 3-4 дні та доводять до 30хв. Температуру повітря < через 5-6 днів на 1 градус і доводять до 18-19⁰ для дітей до 1р, і 15-16⁰ – після 1 року.

Кращий час для проведення повітряних процедур з 9-12год та з 16-18год.

Температурний режим залежить від виду діяльності дітей: при активних м’язових рухах повітря повинно бути прохолодне, при спокійних – більш тепле.

Доцільно з раннього віку поступово привчати дитину спати при відкритій кватирці. Важливе значення при пасивному загартуванні має одежа, бо дуже тепла одежа порушує нормальний розвиток терморегуляції, а також обмінних процесів, знижує стійкість організму до інфекцій.

Методи повітряного загартування прості та зручні. Вже само перебування дитини на відкритому повітрі підвищує тонус НС, підвищує працездатність, покращується робота ССС, ДС, системи травлення, ендокринних залоз. У крові збільшується кількість еритроцитів (червоні кров’яні тільця) і гемоглобіну. Тому прогулянки дошкільнят повинні у сукупності тривати щоденно не менше 4-х годин. Для дошкільнят дуже корисний і денний сон на свіжому повітрі.

Більшість дітей любить ходити босоніж і батькам варто це заохочувати. Адже з давніх давен відомо, що ходьба босоніж – чудовий загартовуючий засіб. Встановлено, що на поверхні стопи знаходиться багато температурних рецепторів, які безпосередньо пов’язані із слизовою оболонкою дихальних шляхів, і практично, зі всіма внутрішніми органами. Влітку в теплі дні корисно побігати по траві або піску. Потім дозволити ходити босоніж по підлозі кімнати, спочатку 5-6хв., потім час щотижня збільшувати на 1-2 хв до 25-30 хв.

Сонце – підвищує опір організму до простудних захворювань. Однак, не варто забувати, але тільки при помірних дозах.

Сонячні ванни для дітей до 1 р. тривають до 10 хв.; з 1 до 3-х р. - до 20хв. З 4-х р. тривалість зростає до 40-50хв.

Найкращий час для загартування сонцем з 8до 11 год вранці та з 16 до 18год після обіду. Приймати сонячні ванни не швидше ніж за 1 год. після сніданку. Доцільно чергувати перебування дитини на сонці з купанням у річці з інтервалами у 15-20 хв. Корисно приймати сонячні ванни у русі (використовувати рухливі ігри або фізичні вправи). Під час перебування дитини на сонці на голові повинна бути панамка (легка шапочка).

Вода - найбільш сильний загартовуючий засіб. Всі водні процедури поділяються на:

- загальні (обтирання, обливання, душ, купання);

- місцеві (вмивання, миття рук і ніг, ігри з водою).

На перших порах діти обмежуються умиванням, миттям рук, верхньої частини тулуба, миттям ніг, полосканням рота і носа відварами трав чи підсоленою водою. Воду охолоджують через кожні три дні, доводячи її до температури +14° С.

Обтирання застосовується з 5-6 місяців. Починають з температури 36⁰. Кожні 3-4 тижні температуру зменшують на 1⁰. Для дітей 3-4 років доводять до 22-20⁰ С; для 5-6 років – до 18-17⁰ С. Кожну частину тіла відразу після обтирання відразу витирають насухо (до легкого почервоніння). Таким чином сполучається дія води та легкого масажу.

Обливання під душем – починають після 1 р. з t 35-36⁰C, через 3-4 дні знижують t на 1⁰ до 26-24⁰C; у 2-3 р.– з 34-35⁰ до 22-20⁰C; у 4-6 р.– з 32-30⁰ до 20-18⁰C.

Купання у природній водоймі (ріка, озеро, море), коли діють всі природні фактори. У воді дитина повинна рухатися, інакше вона швидко замерзне. Починають з 2-х років при t 25-26⁰ і не нижче 23⁰С. Тривалість для дітей 3-4 років - 2-5 хв., для 5-6 років – 10-15 хв. У літню спеку можна купатися кілька разів на день.

Контрастний душ - добре діє як стимулятор НС, знімає втому і підвищує працездатність.

Таким чином, сонце, повітря і вода, тепло і холод можуть і повинні бути друзями дитини з перших днів її життя. Завдання батьків і вихователів дитячих установ зробити все можливе, щоб загартування стало обов’язковим компонентом ЗСЖ дітей.

Як підсумок, комплекс заходів, які допоможуть загартувати дітей та успішно протистояти простуді:

- легкий одяг по сезону;

- помірно прохолодне свіже повітря в приміщенні

- вмивання тільки холодною водою;

- місцеве загартування ніг;

- ходьба босоніж (вдома і на природі, бажані виходи на сніг);

- прохолодний душ;

- контрастний душ;

- холодне обливання.

Починати загартування найкраще влітку, коли температура повітря і води найбільш сприятлива навіть для зовсім незагартованої людини.

Особливості методики проведення фізкультурно-оздоровчих заходів у режимі дня школярів

Гімнастика перед заняттями проводиться в школі за 20 хв. до початку уроків. Вона сприяє розв’язанню певних виховних і організаційних завдань. На відміну від ранкової зарядки для гімнастики перед заняттями існують деякі обмеження (виконується в шкільній формі). Проте, все це не знижує її властивості для розвитку фізичної культури школярів. Адже не секрет, що для більшості учнів загальноосвітніх шкіл ранкова гімнастика вдома не стала обов’язковою.

Лише за умови масового залучення дітей до повсякденного виконання ранкової зарядки відпаде необхідність у гімнастиці перед заняттями.

1. Завдання Фізкультхвилинки і фізкультурні паузи

• повернути втомленій дитині працездатність, увагу;

• зняти м'язове і розумове напруження;

• попередити порушення постави;

Фізкультхвилинки під час уроків сприяють підвищенню розумової й фізичної працездатності учнів. У зв’язку з цим вчені рекомендують відводити на кожному уроці, особливо третьому і наступних, 1-2 хв. для проведення фізькультхвилинки. Перед її початком провітрюється класна кімната. Потім під керівництвом учителя учні виконують ряд фізичних вправ. Особлива увага приділяється тим вправам, які допомагають запобігти негативному впливу сидячого способу життя на фізичний розвиток дитини (порушенню постави і деформації будови тіла), сприяють більшому насиченню організму киснем.

Організація фізкультурних хвилинок передбачає підготовку приміщен­ня й учнів, які для виконання вправ виходять з-за парт, послаблюють комірці, ремені. Фізкультхвилинки проводяться в І-УІІІ класах на кожному уроці за перших ознак втоми (порушення уваги, зниження активності), яка наступає переважно після 20-30 хв роботи (залежно від віку та інтенсивності розумо­вої діяльності дітей). Час початку фізкультхвилинки визначається вчителем. У старших класах проводяться фізкультпаузи тільки під час занять у навчаль­но-виробничих майстернях за типом виробничої гімнастики.

Виняткове значення фізкультхвилинки мають у роботі з молодшими шко­лярами, котрі швидко втомлюються внаслідок одноманітної роботи. Внутрішнє гальмування призводить до зниження уваги учнів, а короткочас­не виконання фізичних вправ викликає збудження в інших ділянках головного мозку, що сприяє відпочинку.

Організовуючи фізкультурні хвилинки, дуже важливо дотримуватися пев­них методичних умов, а саме: належної їх тривалості (2,5-3 хв), включення 3-4 вправ з 6-8-разовим повторенням кожної. Окремі вправи для рук, для відчуття постави можуть виконуватися за партою.

Комплекс передбачає вправи для м'язів рук, спини, ніг, які здатні зняти статичне напруження, активізувати дихання, посилити кровообіг (усунути застійні явища).

Фізкультурні паузи проводяться у групах подовженого дня і в домашніх умовах учнями середніх і старших класів протягом 10-15 хв кожних 50-60 хв навчальної праці. Крім загальнорозвиваючих вправ, виконують біг на місці, стрибки, рухливі ігри. Під час фізкультпауз учні, зазвичай, опрацьовують до­машні завдання з фізичної культури. Якщо є змога музично супроводжувати фізкультпаузи, то це є додатковим фактором відпочинку дітей.

Організоване проведення ігор, змагань та фізичних вправ на великих перервах є важливим фізкультурно-оздоровчим засобом у режимі шкільного дня. Відомо, що ефективність відпочинку учнів і підготовки їх до навчання залежить від того, як вони проводять перерви.

Під час великих перерв рекомендується добирати фізичні вправи у відповідності з віковими можливостями школярів.

Перерви мають проводитися на свіжому повітрі і взимку. При цьому дітям слід постійно рухатись, а вправи виконувати більш інтенсивно. Бажано, щоб усі фізкультурно-оздоровчі засоби на великих перервах здійснювалися в ігровій, а якщо рівень підготовленості учнів приблизно однаковий, то і в змагальній формі. На перервах потрібно організовувати тільки вже засвоєні учнями ігри чи рухові дії.

Щоденне проведення в школі гімнастики перед заняттями, фізкультхвилинок, і рухливих перерв сприяє підвищенню не тільки фізичної, а й розумової працездатності учнів.

4. Роль позашкільних навчальних закладів у проведенні спортивно-оздоровчої роботи з учнівською молоддю

Позашкільний навчальний заклад – складова системи позашкільної освіти. Він надає знання, формує вміння і навики за інтересами, забезпечує потреби особистості у творчій реалізації та інтелектуальний, духовний і фізичний розвиток. Готує до активної професійної та громадської діяльності, створює умови для організації змістовного дозвілля відповідно до здібностей, обдарувань та стану здоров’я вихованців.

Дата добавления: 2014-01-11