Матеріально-технічне забезпечення

Навчальні питання і розподіл часу

Навчальні та виховні цілі

ПЛАН-КОНСПЕКТ

лекції змодулю 2.1.

„МЕТОДИКА ВИХОВНОЇ ТА СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНОЇ РОБОТИ”.

Змістовий модуль 2.1.2.1. Морально-психологічне забезпечення бойової готовності та бойової підготовки особового складу

Заняття 1. Морально-психологічне забезпечення бойової готовності та бойової підготовки особового складу

Час 2 години

Місце Корпус „Г”

Засвоїти роль і місце бойової підготовки, вартової та внутрішньої служб, бойового чергування у загальній системі підготовки військовослужбовців, забезпеченні бойової готовності частин та підрозділів Збройних Сил України.

Розкрити зміст морально-психологічного супроводження бойової підготовки особового складу підрозділу.

Озброїти студентів знаннями методики виховної роботи з особовим складом, який несе вартову та внутрішню службу.

Показати сутність психолого-педагогічного забезпечення бойового чергування.

Сприяти формуванню у майбутніх офіцерів бачення своєї ролі у вирішенні в підрозділі проблем бойової готовності та професійної підготовки особового складу.

Вступ 5 хвил.

1. Виховна робота з підвищення якості

бойової підготовки і забезпечення високої

бойової готовності підрозділу. 30 хвил.

2. Психолого-педагогічне забезпечення

бойового чергування 20 хвил.

3. Методика виховної роботи командира

щодо підготовки та виконання особовим

складом завдань вартової і внутрішньої служб 30 хвил.

Заключна частина 5 хвил.

1. Схема №4 «Морально-психологічне супроводження бойової підготовки особового складу».

Навчальна література.

1. Статут внутрішньої служби Збройних Сил України. Затверджений Законом України № 548 – ХІV від 24.03.1999 року.

2. Статут гарнізонної та вартової служб Збройних Сил України. Затверджений Законом України № 550 – ХІV від 24.03.1999 року.

3. Воєнна доктрина України. Затверджена Указом Президента України від 15 червня 2004 року.

4. Концепція виховної роботи у Збройних Силах та інших військових формуваннях України: Затверджена Указом Президента України від 4 вересня 1998 року.

5. Наказ Міністра оборони від 18.04.2000 року № 105 "Про затвердження Інструкції про організацію вартової служби у Збройних Силах України."

6. Виховна робота у підрозділі / За ред. В.С. Афанасенка. – Х.: ХВУ, 2004.

7. Методика і практика роботи заступника командира підрозділу з виховної роботи / За заг. ред. О.Ю. Бурківського. – Х.: ХВУ, 2002.

8. Ягупов В.В. Морально-психологічне забезпечення. – К., 2002.

ВСТУП

Військо існує для того, щоб забезпечувати мирну працю громадян своєї держави, зберігати недоторканість кордонів країни, її територіальну цілісність. Зробити це збройні сили можуть лише за умов коли їх частини і підрозділи перебувають у високій бойовій та мобілізаційній готовності, що дозволяє їм швидко й оперативно відповісти на будь-який виклик або загрозу імовірного противника або реакційних сил. Бойова та мобілізаційна готовність підтримуються завдяки постійної професійної (бойової) підготовки особового складу.

Тому турбота всіх командирів і начальників про бойову готовність частин і підрозділів, бойову підготовку підлеглих є пріоритетним напрямком їх професійної діяльності, яка крім організаційних заходів, ураховуючи людський фактор, включає в себе морально-психологічне забезпечення і бойової готовності, і бойової підготовки особового складу. Саме морально-психологічне забезпечення бойової готовності військових формувань і бойової підготовки військовослужбовців становить предмет розгляду на даному занятті.

Метою заняття є засвоєння майбутніми офіцерами органів виховної та соціально-психологічної роботи сутності та змісту морально-психологічного забезпечення бойової готовності частин та підрозділів Збройних Сил України через систему виховного супроводження бойової підготовки особового складу, набуття первинних умінь організації його проведення шляхом розв’язання практичних завдань відповідно до теми заняття.

1. Виховна робота з підвищення якості бойової підготовки і забезпечення високої бойової готовності підрозділу

Бойова готовність – це здатність військ за мірою необхідності (наказ, початок війни, напад противника) без гаяння часу і у вказаний термін почати грамотні і активні бойові дії. Причому, дії якісні і ефективні.

Бойова готовність залежить від багатьох факторів:

•від своєчасного оснащення військ сучасною зброєю і бойовою технікою (як якісно, так і кількісно);

• від укомплектованості військ (тобто від військових кадрів і, перед усім, кадрів офіцерських);

• від стану військової дисципліни і правопорядку в підрозділах і частинах збройних сил (цьому буде присвячена окрема тема нашого курсу);

• від організації війська (тобто, від його структури). Тут завжди враховується останній світовий досвід ведення бойових дій;

• від грамотних планів мобілізаційного розгортання військ;

• від професійної підготовленості особового складу.

Нас цікавить останній фактор (як складова бойової готовності).

Професійна ж підготовленість військ визначається якістю бойової підготовки особового складу.

Тому в мирний час більшу частину свого службового часу особовий склад частин і підрозділів займається саме бойовою підготовкою, тобто формуванням своєї бойової майстерності.

Бойова підготовка являє собою систему заходів по навчанню і вихованню особового складу, злагодженню підрозділів і частин для ведення бойових дій або виконанню інших завдань у відповідності з їх призначенням.

Зміст бойової підготовки визначається і регламентується наказами Міністра оборони України, організаційно-методичними вказівками командувачів видів ЗСУ, навчальними планами бойової підготовки, що відпрацьовуються в частинах на рік, програмами окремих дисциплін бойової підготовки.

Основні види бойової підготовки військ:

1) загальновійськова (військові статути, вогнева підготовка, стройова, фізична підготовки, радіаційний, хімічний та бактеріологічний захист);

2) спеціальна (польоти, водіння бойової техніки, стрільби, пуски ракет й т.п.);

3) тактична (тактика виду або роду військ, радіоелектронна боротьба, розвідувальна підготовка);

4) технічна (вивчення матчасті, технічне обслуговування зброї та бойової техніки та ін.);

5) гуманітарна. З нею ми будемо детально знайомитися на одному з наступних занять.

Навчальний рік у військах починається з 1 грудня і поділяється на 2 періоди: зимовий (01.12. – 30.04.) і літній (01.05. – 30.10.). Листопад виділяється на підбиття підсумків навчального року і підготовку до наступного.

Усі види бойової підготовки зумовлюють виключно високі вимоги до морально-психологічних і фізичних якостей особового складу і потребують не тільки добре організованих занять за розкладом, але й змістовного морально-психологічного їх супроводження.

Крім занять за розкладом окремих предметів бойової підготовки існує багато додаткових виховних форм і прийомів, які сприяють більш глибокому засвоєнню військовослужбовцями професійних знань і формуванню бойової майстерності воїнів, які і становлять основний зміст морально-психологічного забезпечення бойової підготовки особового складу та бойової готовності підрозділів і частин.

Концепція виховної роботи в Збройних Силах та інших військових формуваннях України морально-психологічне забезпечення бойової готовності та бойової підготовки в ЗСУ визначає як комплекс організаційних, виховних та соціально-психологічних заходів, спрямованих на підтримання постійної бойової готовності органів управління, об’єднань, з’єднань, частин та підрозділів, реалізацію духовного і професійного потенціалу особового складу під час виконання навчально-бойових завдань.

Це є додатковий резерв і можливість для підвищення якості і ефективності бойової підготовки.

Виховні заходи, що супроводжують бойову підготовку, проводяться в основному у вільний для воїнів від службової діяльності час і перед усім – по суботах і неділях.

Тому командир підрозділу не просто відповідає за морально-психологічне забезпечення бойової підготовки, але й зобов`язаний планувати і проводити виховну роботу, яка спрямовується на якісне виконання завдань бойової підготовки.

Він має знати і уміти використовувати:

1) психолого-педагогічні умови, що забезпечують якість бойової підготовки:

специфіку формування та розвиток мотиваційної сфери військовослужбовців на заняттях з бойової підготовки (установки, стимулювання, показ значущості бойової підготовки, заохочення);

особливості керування активністю воїнів на заняттях з бойової підготовки;

урахування особливостей і можливостей підлеглих (в тому числі й психологічних);

логіку проведення навчального процесу з воїнами (послідовність, від простого до складного і т. ін.);

зміст і особливості проявлення психології особистості (психічних пізнавальних процесів, емоційно-вольової сфери, властивостей);

механізм формування бойової майстерності військовослужбовців;

2) методику морально-психологічного забезпечення бойової підготовки.

У морально-психологічному забезпеченні бойової підготовки найбільш дієвими є такі форми:

а) мобілізуючого характеру:

мітинги (початок навчального року, перед навчаннями, стрільбами);

наочна агітація (гасла, заклики);

збори особового складу (підбиття підсумків, обговорення окремих питань бойової підготовки);

окремі виступи командирів (спрямування особового складу на якісне виконання завдань бойової підготовки);

запрошення ветеранів Збройних Сил України, учасників бойових дій для виступів перед особовим складом;

військові ритуали (підйом авіаційного прапора перед польотами, шикування особового складу при заступанні на бойове чергування й т. ін.);

б) інформаційного характеру:

лекції, доповіді, групові та індивідуальні бесіди з питань бойової підготовки;

вечори запитань та відповідей з військово-технічної проблематики;

кінолекції, усні журнали з питань бойової підготовки;

військово-технічне інформування;

в) пропагандистського характеру:

випуск спеціальних радіогазет з питань бойового навчання воїнів;

випуск стінного друку (стінгазет, бойових аркушів, блискавок, листків бойової слави) з питань бойового навчання воїнів;

узагальнення та розповсюдження передового досвіду кращих воїнів, майстрів військової справи;

г) змагального характеру:

військово-технічні вікторини;

змагання на кращого фахівця підрозділу;

організація змагань під час бойової підготовки;

використання екранів ходу навчання (відбивають хід бойової підготовки, результати й оцінки воїнів, рейтинги, місця);

д) заохочувально-стимулюючого характеру:

вшанування передовиків навчання, майстрів бойової кваліфікації, фахівців високого класу;

заохочення воїнів згідно з положеннями статутів ЗСУ;

стимулювання кращих воїнів, екіпажів, бойових обслуг шляхом показу їх успіхів у армійському друку, на дошках відмінників і т. ін.;

е) допоміжного характеру:

закріплення найбільш досвідчених фахівців за окремими воїнами;

військово-технічні, вогневі та інші гуртки, що «працюють» на бойову підготовку (з підвищення класності, з поширення військових знань й т.п.);

індивідуальні бесіди досвідчених фахівців з молодими воїнами з питань бойового навчання;

навчання активу підрозділу формам і методам виховної роботи, спрямованої на грамотну експлуатацію техніки та зброї військовослужбовцями в процесі бойової підготовки;

популяризація військовослужбовців, які відзначилися в процесі бойового навчання.

Підбиття підсумків бойової підготовки.

Підсумки бойової підготовки підбиваються:

у взводах – щоденно;

у ротах – щотижня.

При підбитті підсумків необхідно сконцентрувати увагу на таких питаннях:

основні завдання, що вирішувалися на поточному тижні (дні) з бойової підготовки;

які з них не виконані або виконані з низькою якістю, з якої причини або чиєї вини, яке охоплення особового складу навчанням, якість засвоєння тем та відпрацьованих нормативів;

приклади доброї організації занять, кращі командири-методисти, кращі взводи (відділення), відстаючі взводи (відділення) та їх командири;

визначення місць відділень, взводів за результатами бойової підготовки на певний період;

оголошення прізвищ передовиків бойової підготовки;

наведення позитивних прикладів організації змагань у відділеннях, взводах за завданнями бойової підготовки;

оцінка роботи активу;

стан озброєння та військової техніки у взводах та відділеннях;

роз’яснення особовому складу основних завдань з бойової підготовки на наступний тиждень (день).

Таким чином, використання командиром підрозділу, іншими офіцерами всього різноманіття форм та методів морально-психологічного забезпечення бойової підготовки сприяє суттєвому впливу на ефективність і дієвість роботи щодо формування в особового складу бойової майстерності та необхідних якостей захисника Батьківщини.

Не меншої значущості в системі формування у воїнів бойової майстерності, військового професіоналізму посідають вартова та внутрішня служба, а також бойове чергування особового складу.

Дата добавления: 2014-01-13