Бактеріальний вагіноз

Бактеріальний вагіноз характеризується змінами екосистеми піхви, які полягають у заміщенні домінуючих в мікрофлорі вагіни мікроорганізмів роду Lactobacillus асоціацією різних бактерій, в тому числі Gardnerella vaginalis, анаеробів (Bacteroides, Prevotella, Porphyromonas, Peptostreptococcus, Mobiluncus), Mycoplasma hominis та ін. Всі перераховані мікроби є представниками нормальної флори піхви, але при бактеріальному вагінозі різко підвищується їх кількість, порушується співвідношення аеробів та анаеробів (в нормі 1:5, при бактеріальному вагінозі 1:100). Наслідком різкого зменшення або відсутності лактобацил є підвищення рН вагінального середовища, що також сприяє розвитку різних умовно-патогенних мікробів.

Клініка.

Клінічні прояви бактеріального вагінозу не мають характерних ознак, переважно жінки скаржаться на значні вагінальні виділення з неприємним запахом "гнилої риби". Ознаки запалення піхви відсутні, що дозволяє диференціювати бактеріальний вагіноз із вагінітом. Клінічне значення бактеріального вагінозу полягає в тому, що велика кількість умовно-патогенних мікробів в піхві є фактором ризику виникнення висхідної інфекції, а також розвитку запалення у статевого партнера. Наслідком бактеріального вагінозу може бути хронічне запалення верхніх відділів статевого тракту жінки; інфекційні ускладнення після гінекологічних операцій, абортів; акушерські ускладнення (мимовільні аборти, передчасні пологи, хоріонамніонит, післяпологовий ендометрит, внутрішньоутробне інфікування плода).

Діагностика:

1. Виявлення піхвової гарднерелли при вивченні нативного препарату (мазок із піхви на мікрофлору).

2.Виявлення антигенів гарднерелли у досліджуваному матеріалі методом імуноферментного аналізу (ІФА) та полімерізної ланцюгової реакції (ПЛР).

Лікування.

Для досягнення успіху лікування бактеріального має відбуватися в 2 етапи: на першому проводиться антибактеріальне лікування статевих партнерів, на другому — необхідно сприяти відновленню вагінального біоценозу у жінок.

I етап — застосовують препарати імідазолів або антибіотики групи лін- козамідів.

- Метронідазол — по 0,5 г 2—3 рази на добу протягом 7 діб.

- Метронідазол-гель (0,75%) —- інтравагінально по 5,0 г на добу, 7 днів.

- Далацин Ц (кліидаміцина гідрохлорид) — по 300 мг 2 рази на добу протягом 7 днів.

- Далацин, вагінальний крем (2%) — інтравагінально по 5,0 г на добу, З — 6 днів

- Далацин, піхвові супозиторії — до піхви 1 раз на добу, 3—6 днів.

Статевим партнерам призначають метронідазол або далацин усередину за наведеною схемою.

II етап — застосовують препарати, які містять лактобацили; еубіотики, вакцини.

- Вагілак (леофілізовані лактобацили) — по 1 капсулі до піхви на ніч, 10 днів.

- Ацилак (піхвові свічки) — 1 — 2 рази на день, 10 днів.

- Солкотриховак R — вакцина зі спеціальних штамів лактобацил, по 0,5 мл З рази з інтервалом 3 тижні; повторна вакцинація через рік — 0,5 мл.

Контроль лікування проводиться після закінчення другого етапу. Хвору можна вважати вилікуваною при відновленні вагінального біоценозу.

Дата добавления: 2014-01-11