Політико-правові ідеї Стародавнього Сходу

Литература

1. Базовый учебник. Нуреев Р.М. Курс микроэкономики. Учебник для вузов. – М.: ИНФРА-М, 1999. Гл. 8.

Популярное изложение вопросов темы на русском языке можно най­ти в учебниках П. Хейне (гл. 10), Э. Долана и Д. Линдсея (гл. 9, 16), С. Фи­шера, Р. Дорнбуша, Р. Шмалензи (гл. 12—14), К. Макконнелла и С. Брю (гл. 11, 12), а более глубокое — у Д. Хаймана (гл. 11. § 4—5), Р. Пиндайка, Д. Рубинфельда (гл. 11, 12), У. Баумоля (гл. 11) и М. Интриллигатора (гл. 4 — 5). Развитие американского антитрестовского законодательства можно про­следить по своду законов США (титул 15 гл. 1), а представление о первых шагах российской антимонопольной политики — из доклада "Развитие кон­куренции на рынках Российской Федерации". История вопроса представ­лена в работах Р. Барра, М. Бойко, Дж. Робинсон и Дж. Стиглера, а также в хрестоматии "Современная экономическая мысль" под редакцией С. Вайтрауба. Интересующиеся проблемой найдут дополнительный материал по теории отраслевых рынков в учебниках М. Тироля и Ф. Шерера и Д. Росса, а также в монографии О. Уильямсона по антитрестовской экономической теории.

2. Барр Р. Политическая экономия. М.: Международные отноше­ния, 1994. Т. 1. С. 516—522, 527—541.

3. Бойко М. В. Неоклассическая модель чистой монополии. М.: ИМЭМО, АН СССР, 1990.

4. Интриллигатор М. Математические методы... Гл. 4—5. М.: Мысль, 1972. С. 123—176.

5. Мак-Дональд Д. Игра называется бизнес. М.: Экономика, 1979. Гл. 5. С. 88—113.

6. Монополии и объединения, ограничивающие торговлю. Свод за­конов США. Титул 15. Гл. 1 // Соединенные Штаты Америки. Консти­туция и законодательные аспекты. М.: Прогресс, 1993. С. 401—422.

7. Развитие конкуренции на рынках Российской Федерации (до­клад ГКАП РФ) // Вопросы экономики. 1995. № 11. С. 4—47.

8.Робинсон Дж. Экономическая теория... Гл. 23,25. С. 354—360, 370—383. Современная экономическая мысль. Гл. 10, 11. С. 271—316.

9. Стиглер Дж. Теория олигополии; Ломаная кривая спроса олигополиста и жесткие цены // Теория фирмы. СПб.: Экономичес­кая школа, 1995. С. 371—431.

10. Тироль» Ж. Рынки и рыночная власть: теория организации про­мышленности. СПб.: Экономическая школа, 1996. Гл. 5—11. С. 319—708.

11. Scherer F.,Ross D. Industrial Market Structure and Economic Per­formance. Boston, 1990. Ch. 6. P. 199—233. (Русск. перевод. С. 193—227).

12. Williamson 0. Antitrust Economics: Mergers, Contracting and strategic Behaviour. Cambridge, 1989. Ch. 5—7. P. 71—189.

Особливості політичних структур “східного” типу:

l деспотизм;

l пірамідальний характер влади і управління;

l адміністративно-бюрократичний контроль основних ресурсів суспільства;

l теократія.

Риси суспільної свідомості цивілізацій Стародавнього Сходу:

l фаталізм;

l сакралізація (обожнення) правителів і законів.

Політико-правові ідеї носили переважно релігійно-міфологічний характер, що підкреслював божественне походження існуючої влади і устрою.

Політичні ідеї в Давньому Китаї

Конфуціанство.

Конфуцій (≈551-479 рр. до Р.Х.), “Лунь юй”

l патерналізм – відносини у державі повинні повторювати відносини у сім’ї;

l соціальна стратифікація людей повинна бути наслідком і вираженням їх відповідної моральної градації на “достойних” і “ницих”;

l всезагальне дотримання правил ритуалу (лі) робить непотрібним формальний закон.

Даосизм

Лао-цзи (VI-V ст. до Р.Х.), “Дао де цзін”

Найкраща організація суспільного життя повинна базуватися:

l на “мудрості простоти” (поверненню до природи і відмові від штучних форм людського співіснування);

l на “ управлінні недіянням і невтручанням”.

Легізм

Шан Ян (390-338 рр. до Р.Х.), “Шан цзюнь шу”

Для стабілізації суспільства і успіху в політиці необхідне:

l утвердження єдиних для усіх законів;

l знання ситуації в державі і точний розрахунок;

l використання примусу, сили.

2. Політико-правова думка періоду античності.

Риси політичної думки античності:

l політика розглядається як єдина форма цивілізованого існування людини;

l держава і суспільство не відділяються одне від одного і не протиставляються одне одному;

l прагнення знайти ідеальну модель держави, бо лише при ній людина здатна повністю розкрити свої здібності;

l не має чіткої різниці між філософією, етикою і політикою і це зумовило моралізаторський характер політичних теорій.

Основні ідеї, які донесла нам політико-правова думка античності

l ідея громадянства

l ідея демократії

l ідея гуманізму

l ідея космополітизму (уявлення про те, що всі люди – громадяни єдиної світової держави)

l ідея імперії

Політичні ідеї Платона (427-397рр. до Р.Х., “Держава”, “Закони”)

В концепції “ідеальної держави” громадяни залежно від своїх природних властивостей повинні ділитися на три стани із чітким розподілом функцій:

l філософів-правителів (основна чеснота – мудрість)

l воїнів (мужність)

l землеробів, ремісників (поміркованість)

Забезпеченню спільних інтересів повинні бути підпорядковані їх особисті інтереси.

Реальні форми правління розглядає в міру їх деградації: аристократія, монархія, тимократія, олігархія, демократія і тиранія.

Політичні ідеї Арістотеля (384-322рр. до Р.Х., “Політика”, “Етика”)

• “людина – політична тварина”

• політика – це сфера державних відносин, а людина за своєю природою – громадянин

• стверджує необхідність підпорядкування приватних інтересів інтересам держави

• існуючі форми державного правління ділить на правильні і неправильні за принципом – чи дана форма правління сприяє досягненню загальної користі чи особистої користі правителя:

монархія тиранія

аристократія олігархія

політія (влада середнього класу) демократія

Політичні ідеї Марка Тулія Ціцерона (106-43рр. до Р.Х., “Про закони”)

l причиною виникнення держави є прагнення людей захистити свою власність;

l держава заснована на розумі і справедливості;

l в основі права лежить вимога не шкодити іншим і не зазіхати на чужу власність;

l найкращою формою правління є поєднання царської влади, аристократії та демократії.

3. Політико-правова думка періоду Середньовіччя.

Дата добавления: 2014-01-14