Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Біоекологічні основи вирощування сіянців




Виробництво сіянців у відкритому ґрунті посівного відділення

Вирощування сіянців є одним з найбільш відповідальних і складних етапів у роботі розсадників. Сіянці деревних та чагарникових порід у деревних розсадниках ви­рощують як у відкритому (у посівному відділенні), так і закритому (теплицях, оранжереях) ґрунті. У посівному відділенні, як правило, вирощують переважно сіянці з відкритою кореневою системою, а у теплицях та оранжереях як із закритою, так і з відкритою кореневою системою.

Головним завданням вирощування сіянців є одержання високоякісного маломірного садивного матеріалу для лісорозведення, штучного лісовід­новлення, створення лісопарків та пересаджування в шкілки розсадника для дорощування і виробництва саджанців. Високоякісний садивний матеріал повинен мати певні розміри, гармонійно розвинені органи і оптимальне для кожного виду співвідношення маси коренів та маси надземної частини. Одержання та­кого садивного матеріалу можливе за дотримання відповідної для певних грунтово-кліматичних умов агротехніки вирощування сіянців. Вона має враховувати:

· еколого-біологічні особливості деревних порід;

· закономірності їх розвитку і росту та потребу в елементах мінерального живлення;

· особливості формування оптималь­них режимів для проростання висіяного насіння, появи дружних сходів і розвитку молодих рослин.

На відміну від екологічних особливостей деревних рослин, які добре вивченні та описані в спеціальній літературі, біологічні закономірності їх розвитку і росту, формування вегетативних органів, динаміки накопичення сухої речовини, сезонної потреби в елементах мінерального живлення, особливо на початкових етапах органогенезу, висвітленні недостатньо.

Як відомо, етапи розвитку молодих деревних рослин визначаються певними якісними змінами, які пов’язанні з утворенням окремих елементів структури їх організму (вегетативних органів: несправжніх і справжніх листочків, пагонів, коренів тощо). Результати досліджень С.М. Зепалова, П.Г. Кального, С.І. Слухая, Г. Я. Маттиса, А.Р. Родіна дозволяють виділити у перебігу розвитку сіянців деревних рослин, починаючи від проростання насіння і до їх здерев’яніння, два етапи: перший – гетеротрофного і другий - автотрофного живлення.

Упродовж гетеротрофного живлення розвиток рослин можна розділити на дві фази:

· проростання насіння;

· формування проростка або сходу.

Фаза проростання насіння починається з бубнявіння і збільшення його маси за рахунок всмоктування води, яке завершується розривом насіннєвої оболонки і завершується появою корінчика. Тривалість цієї фази

коливається в межах 1 – 2 інколи 3 тижнів. В насінині у цей період відбуваються складні біохімічні перебудови, в процесі яких крохмаль та жири перетворюються у вуглеводні, у точках росту накопичуються ростові стимулятори, різко збільшується інтенсивність дихання. Насіння розвивається за рахунок поживних речовин накопичених в ендоспермі сім’ядолей. У цій фазі необхідними чинниками для проростання насіння є тепло, волога і належна аерація. Оптимальна температура для проростання насіння знаходиться в межах 15 -25 С0, мінімальна – 6 – 8 С0, а максимальна – 37 – 38 С0. Оптимальна вологість відповідно: 60 – 90 %, 30 – 35 і понад 90 %.

Фаза формування проростка характеризується збільшенням довжини корінця (початок фази) і появою на поверхні ґрунту насіннєвого ковпачка з наступним подовженням стебельця – гіпокотиля та розгортанням пучечка сім’ядоль і звільненням їх від насіннєвої оболонки (завершення фази). При чому, по довжині гіпокотиля, який виносить на поверхню грунту сім’ядолі, можна судити про максимальну для даних ґрунтових умов глибину загортання насіння. Формування проростка триває 20 – 30 днів. У цій фазі бокових коренів і справжніх листочків ще не має, але вже починається активне поглинання води та зростає інтенсивність транспірації наземної частини (стебельця і сім’ядоль). В надземній частині утворюється хлорофіл і починається фотосинтез, початок якого свідчить про перехід проростка ві гетеротрофного до автотрофного живлення і завершення другої фази розвитку.

Оптимум вологості для розвитку проростка знаходиться в межах 50 – 60 % максимальної вологоємності субстрату. Проростки насіння багатьох порід надзвичайно чутливі до легких заморозків. Світло не є провідним чинником росту і розвитку проростка. Проте його нестача призводить до зниження інтенсивності фотосинтезу та утворенню етіолірованих рослин.

У другому етапі, при автотрофному живленні, сіянці проходять такі фази розвитку:

· утворення фотосинтезуючого апарату (листків і шпильок);

· формування вегетативних органів (пагону, коріння, бруньок);

· завершення росту та здерев’яніння.

Особливістю фази утворення листків і шпильок є переважання у сходів активного процесу приросту маси фотосинтезуючого апарату, необхідного для синтезу органічних речовин, без яких неможливий подальший ріст і накопичення деревини у стовбурці сіянця. У цій фазі характерним є короткочасне сповільнення росту стебельця, подальше прискорення розвитку сходу і швидкий ріст в глибину корінця. Вона триває близько місяця і завершується утворенням коренів другого порядку.

Фаза формування вегетативних органів розпочинається інтенсивним, часто нерівномірним у багатьох порід приростом стебельця (у сосни та швидкорослих листяних порід) або коренів (у ялини та повільно рослих порід) за рахунок фотосинтезу і активного поглинання з грунту елементів мінерального живлення. Тривалість цієї фази складає 1 – 1,5 місяця. За цей час сходи стають більш засухостійкими і повністю переходять на автотрофне живлення.

Фаза завершення росту і здерев’яніння однорічних сіянців характеризується формуванням верхівкових і бокових бруньок. Вона триває біля одного місяця – приблизно з середини серпня до середини жовтня, залежно від кліматичних умов. У цей час сіянці завершують свою вегетацію, проходять загартування і вступають в пору відносного спокою. В кінці фази спостерігається зміщення рН клітинного соку в лугову сторону, відтік поживних речовин з надземної частини у кореневу систему, перетворення вуглеводнів у крохмаль і жири та завершення ростових процесів.

Фази другого етапу розвитку повторюються у сіянців другого і наступних років та, в значній мірі, визначають ритми росту і живлення молодих рослин.

Відомо, що багаторічні рослини, якими є і дерева та чагарники, упродовж вегетаційного періоду ростуть з різною інтенсивністю і не безперервно. У різних дерев буває від одного до шести – семи періодів інтенсивного росту надземної частини. Коренева частина деревних рослин росте протягом всього вегетаційного періоду, проте більше половини її приростає навесні – до появи листя та восени – після їх опадання.

Не заперечуючи впливу зовнішніх умов на ритмічність росту, більшість вчених її головну причину вбачають у внутрішніх фізіологічних змінах. Періоди сповільненого росту необхідні для відновлення у меристемних тканинах рослин сприятливого для їх росту співвідношення між вмістом нуклеопротеідів і решти речовин.

Зовнішні умови відіграють роль синхронізаторів ендогенних ритмів росту.

З ритмами росту пов’язані і ритми живлення дерев та чагарників. Накопичення сухої речовини у вегетативних органах деревних рослин відбувається також ритмічно і не одночасно. Існує ритмічність і в засвоєнні окремих елементів живлення. При цьому максимальне засвоєння елементів мінерального живлення не завжди співпадає з відчутнім накопиченням сухої речовини рослинами.

Особливо значним є засвоєння фосфору в фазах проростання насіння і формування сходів. Засвоєння фосфору активізується рослинами і в кінці вегетаційного періоду. Азот максимально засвоюється рослинами у фазі формування листків і шпильок. Дослідженнями встановлені особливості добової ритмічності засвоєння рослинами елементів мінерального живлення. Для деревних рослин характерним також є фізіологічно врівноваженні співвідношення основних елементів живлення в грунті. Для листяних порід, зокрема, оптимальним співвідношення доступних для рослин сполук азоту, фосфору і калію в грунті (N: P: K) є пропорція 2: 2,11: 1,12, а для шпилькових - 1: 0,85: 1,12.

Періодичність накопичення поживних речовин у деревних рослин має два максимуми: у сосни – в шпильках в червні та серпні, а в стовбурцях і корінні – у серпні та жовтні; у дуба – липень, серпень і жовтень; у ялини – в серпні та вересні; у модрини - в липні та серпні.

Багатьом деревним рослинам властива специфічна для них потреба в окремих елементах мінерального живлення – одних засвоюють більше, а інших менше. Так, сосна вважається калійофільною породою, ялина – кальційофільною, модрина – кальціє – і магнійофільною, тополі – азотофосфорофільними, а ясен – азотофільним.

Знання біологічних ритмів розвитку і росту та мінерального живлення деревних рослин є надзвичайно важливим з точки зору проектування і проведення комплексу агротехнічних робіт з розмноження та вирощування садивного матеріалу: строків висіву насіння, укорінення живців і щеплення, термінів садіння та пересаджування рослин, їх підживлення і внесення основних доз добрив, викопування сіянців та саджанців.




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-01-14; Просмотров: 1243; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.007 сек.