Визначення видових понять кримінально-правової кваліфікації

Визначення поняття кримінально-правової кваліфікації

Дефініція кримінально-правової кваліфікації та її видів

У літературі часто кримінально-правову кваліфікацію ототожнюють з кваліфікацією злочину. Вказаний підхід видається неправильним, оскільки кримінально-правова кваліфікація куди ширша за обсягом і містить цілу низку інших видів кваліфікації. Тож кваліфікація злочину є частковим випадком кримінально-правової кваліфікації, ці поняття співвідносяться як вид та рід. Своєю чергою кримінально-правова кваліфікація є одним із видів юридичної кваліфікації. Поняття ж кримінально-правової кваліфікації можна вивести, ввівши до загальних визначень юридичної кваліфікації специфічні ознаки, притаманні саме цьому виду діяльності.

Отже, кримінально-правова кваліфікація – це оцінка діяння, яке заподіяло чи могло заподіяти істотну шкоду та характеризується рисами кримінальної протиправності, що полягає у визначенні того, яка стаття (частина, пункт статті) кримінального закону передбачає це діяння.

Вона включає в себе пошук відповідної статті, обґрунтування потреби її застосування, процесуальне закріплення висновку про те, що діяння передбачено вказаною статтею та, відповідно, що воно є (не є) злочином чи іншим діянням, передбаченим кримінальним законом.

У спрощеному вигляді дефініцію кримінально-правової кваліфікації, придатну до включення в закон, можна сформулювати так: це визначення статті (частини, пункту статті) КК, яка передбачає скоєне діяння (наприклад, ч.2 ст.364 КК).

Поняття кваліфікації злочинів, споріднених видових понять потрібно давати конкретизуючи ознаки, які характеризують відповідне родове поняття. Видається, що при цьому важливо врахувати такі положення:

1) якщо в понятті кримінально-правової кваліфікації головний акцент поставлено на тому, що вона є оцінкою діяння, тобто певним процесом, то видові поняття мають відображати результат цього процесу, вказувати, яке ж саме діяння виявлено внаслідок проведеної кваліфікації, якими нормами його передбачено (із сукупності діянь, вказаних у диспозиції кримінально-правової норми, вибираємо те (чи ті), які відповідають обставинам справи; наприклад, ч.1 ст.307 КК встановлює відповідальність за незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання чи збут наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів; таким чином з числа вказаних суспільно небезпечних діянь обираємо одне або декілька з них);

2) кримінально-правову кваліфікацію, як родове поняття, характеризує те, що її здійснюють стосовно будь-якого об’єктивно суспільно небезпечного діяння, безвідносно до його виду (умисне вбивство). Вид же кримінально-правової кваліфікації визначають залежно від особливостей діяння, яке оцінюють;

3) якщо як родове поняття кримінально-правову кваліфікацію характеризує те, що її підставою є вся сукупність норм, встановлених кримінальним законом, то для окремих видів кваліфікації характерним є їх здійснення відповідно до конкретних норм кримінального закону;

4) родове поняття кримінально-правової кваліфікації не містить вказівок на ознаки, які стосуються класифікації її видів не за типом діяння, а за іншими підставами (на офіційну та неофіційну, перспективну та ретроспективну тощо).

З огляду на викладене вище, можна запропонувати дефініцію поняття кваліфікації злочинів, яке включає вказівку на найближче родове поняття та видові відмінності: кваліфікація злочинів – це вид кримінально-правової кваліфікації, при проведенні якої встановлюють відповідність фактичних ознак посягання всім ознакам злочину, передбаченого статтею КК, яка містить заборонювальну кримінально-правову норму.

Наведена дефініція стосується лише типового злочину, який описано в статтях Особливої частини КК – закінченого, вчиненого однією особою, одиничного.

Інше можливе визначення кримінально-правової кваліфікації, побудоване шляхом конкретизації ознак родового поняття, є таким:

Кваліфікація злочинів – це результат кримінально-правової оцінки діяння органами дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду внаслідок чого констатовано, що скоєне є злочином, визначено норму(и) кримінального закону, яка (і) передбачає (ють) відповідальність за скоєне, встановлено відповідність між юридично значущими ознаками посягання і ознаками злочину, передбаченими законом, та процесуально закріплено висновок про наявність такої відповідності.

Визначення ж, наприклад, поняття кваліфікації діяння, вчиненого у стані необхідної оборони має містити в собі вказівки на його специфічні ознаки. Враховуючи їх, можна запропонувати таку дефініцію: кваліфікація діяння, вчиненого у стані необхідної оборони – це вид кримінально-правової кваліфікації, при проведенні якої встановлено вчинення діяння, формально передбаченого кримінальним законом, та наявність ознак необхідної оборони, внаслідок чого зроблено висновок, що вказане діяння вчинено за обставин, які усувають їх злочинність.

Аналогічно можна визначити поняття й інших видів кримінально-правової кваліфікації.

1.2. Зміст та обсяг поняття кримінально-правової кваліфікації

Зміст поняття кримінально-правової кваліфікації

Зміст поняття кримінально-правової кваліфікації розкривається шляхом вказівки на його істотні, необхідні і достатні ознаки цього поняття:

1. Кваліфікація – це частина процесу застосування кримінального закону. А отже:

- це офіційна діяльність, яку провадять уповноважені на те органи держави: органи дізнання, досудового слідства, прокуратури та суду;

- її проводять у відповідній процесуальній формі, її результати закріплюють в актах вказаних вище органів (постановах, обвинувальному висновку, вироку);

- має обов’язкове значення, тягне за собою правові наслідки і для осіб, дії яких кваліфікують, і для самих державних органів.

2. Під час кримінально-правової кваліфікації оцінюють суспільно небезпечну поведінку. Певні діяння потребують кримінально-правової кваліфікації коли:

- заподіяно істотну шкоду або виникла загроза заподіяння такої шкоди;

- має місце кримінальна протиправність вчиненого діяння.

3. Зміст кримінально-правової кваліфікації полягає у визначенні кримінально-правової норми, яка містить скоєне діяння. Це своєю чергою передбачає:

- оцінку фактичних обставин, виділення із них тих, які мають кримінально-правове значення;

- „вибір” статті (статей, їх частин або пунктів) КК, яка містять відповідну кримінально-правову норму;

- обґрунтування необхідності застосувати саме цю статтю (статті, їх частини або пункти) КК. Для цього потрібно довести, що фактичні ознаки діяння, яке кваліфікують, повністю відповідають ознакам злочину, передбаченого КК;

- процесуальне закріплення висновку про те, що діяння передбачено певною статтею КК та, відповідно, що воно є (не є) злочином чи іншим діянням, передбаченим КК.

Дата добавления: 2014-01-14